Веб-бібліотека - головна сторінка


Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів:

Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці. Охорона праці, як система заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності користувачів комп'ютерів. Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів. Особливості роботи користувачів комп'ютерів. Розлади здоров'я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп'ютером. Зоровий дискомфорт. Перенапруження скелетно-м'язової системи. Ураження шкіри. Розлади центральної нервової системи (ЦНС). Порушення репродуктивної функції. Вплив на інші системи організму. Принципи професійного відбору операторів ВДТ. Працездатність операторів ВДТ. Аналіз системи "людина-комп'ютер-середовище"...

Молдован В.В. Риторика загальна та судова: Історико-теоретичні аспекти риторики. Феномен красномовства та його різновиди. Загальне поняття про красномовство. Види красномовства. Судове (юридичне) красномовство. Академічне красномовство. Політичне красномовство. Церковне красномовство. Суспільно-побутове красномовство. Нариси з історії красномовства. Розвиток ораторського мистецтва у Стародавньому світі. Риторика Стародавньої Месопотамії. Риторика Стародавнього Єгипту. Риторика Стародавньої Індії. Риторика Стародавнього Ірану. Риторика Стародавнього Китаю. Виникнення і розвиток риторики у Стародавній Греції. Римський період античного красномовства. Красномовство в Біблії. Ораторське мистецтво епохи Середньовіччя...
Ушакова Н.Г., Помінова I.I. Соціально-економічні типи країн: Теоретичні основи типологізації та класифікації країн. Предмет курсу «Соціально-економічні типи країн», методика типології. Структуризація та типологізація економічних систем. Товарні економічні системи: еволюція, риси. Класифікації соціально-економічних систем. Національні (країнові) моделі економічного розвитку. Типологія моделей економічної трансформації. Практична реалізація моделей економічної трансформації. Азійські нові індустріальні країни (Індонезія, Таїланд, Південна Корея). Китайська модель реформування економіки. Еволюція «латиноамериканської моделі» трансформації економіки. Індійський шлях економічного реформування. Модель економічного зростання України...
Шоботов В.М. Цивільна оборона: Організація цивільної оборони в сучасних умовах. Основні положення міжнародного права по захисту людини. Цивільна оборона деяких закордонних країн. Цивільна оборона Росії. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини. Цивільна оборона США. Цивільна оборона України. Державна система цивільної оборони України. Завдання цивільної оборони України. Організаційний устрій і порядок функціонування цивільної оборони України. Організація цивільної оборони на об'єктах господарювання (ОГ). Сили і засоби цивільної оборони. Війська цивільної оборони України. Спеціалізовані формування. Невоєнізовані формування. Постійна комісія з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання. Єдина державна система органів виконавчої влади...
Давиденко Г.Й. Історія зарубіжної літератури XX століття: Французька література. Екзистенціалізм у французькій літературі. Ж. П. Сартр, А. Камю. Модерністська проза початку XX століття. Розвиток німецької драматургії. Б. Брехт. Тема війни у німецькій літературі XX століття. Е. М. Ремарк, Г. Белль. Філософське підґрунтя творчості Томаса Манна. Австрійська література XX століття. Р.-М. Рільке, П. Целан, Ф.Кафка. Англійська література. Новітня англійська література. Т. Еліот, У. Голдінг. Норвезька література. Г. Ібсен, К. Гамсун. Американська література. Джек Лондон. Ернест Міллер Хемінгуей. Особливості розвитку літератури США. Г. Лонгфелло, О' Генрі, Т.Драйзер. Латиноамериканська література. Г. Марксе. Література Сходу. Японія. Китай. Роман - антиутопія XX ст...
Філософія / За ред. І.Ф. Надольного: Філософія буття і пізнання. Вступ до філософії та основні етапи її історичного розвитку. Філософія. Специфіка філософського осмислення дійсності. Світогляд як духовно-практичний феномен. Філософія, її предмет та функції. Роль філософії у житті суспільства. Історичний розвиток світової філософії. Філософія Стародавньої Індії. Філософія Стародавнього Китаю. Філософія стародавніх Греції і Риму. Середньовічна філософія. Філософія епохи Відродження. Філософія Нового часу. Проблема субстанції у філософії XVII ст. Філософія просвітництва XVIII ст. Німецька класична філософія. Марксистська філософія. Сучасна світова філософія. Некласична філософія кінця XIX - початку XX ст. Психоаналіз і неофрейдизм. Екзистенціальна філософія...
Русаловський А. В. Правові та організаційні питання охорони праці: Загальні питання охорони праці. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном. Основні розділи дисципліни "Основи охорони праці". Основні поняття в галузі охорони праці. Основні терміни та визначення. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих факторів. Класифікація виробничих травм. Правові основи охорони праці. Основні законодавчі акти про охорону праці. Закон України "Про охорону праці". Гарантії прав громадян на охорону праці. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій. Найважливіші надбання закону "Про охорону праці". Відповідальність за порушення законодавства про ОП. Контрольні питання. Державні нормативно-правові акти з охорони праці...

ДЕСАКРАЛИЗАЦИЯ

- обесценивание сакральных (священных) образцов, религиозных представлений, мировоззренческих установок и т.д. С т.зр. когнитивного подхода в эпистемологии внутренние механизмы Д. коренятся прежде всего в психоэмоциональной сфере и тесно связаны с особенностями стратегий правопо-лушарного пространственно-образного мышления (и сознания). На различных этапах когнитивной эволюции функции религиозных верований меняются. В условиях относительного доминирования в популяциях (или этнических группах) преимущественно образного мышления, которое в относительно большей степени управляется влиянием аффектов, сакральные образцы и архетипы, наряду с др. функциями, выполняют весьма важную психосоциальную функцию - функцию психологической защиты. Однако при определенных условиях эта функция может блокироваться нарастающими негативными эмоциями. Поскольку в структуре преимущественно образного мировосприятия религиозные верования синкретично интегрированы со всеми более или менее значимыми сторонами жизни людей (магия образа) и детально регулируют их поведение (все, что не имеет сакрального двойника или ему не "сопричастно , оказывается лишенным внутреннего смысла), то в силу особенностей холистической стратегии этого мировосприятия негативная эмоциональная оценка изменившихся реалий (вызванная, напр., новыми социально-экономическими условиями жизни, страданиями людей от социального гнета или массовых репрессий тоталитарного государства, последствиями войн, военно-политическим господством чужеземцев, насильственным насаждением культов гос-вом и т.д.) автоматически переносится на соответствующие сакральные образцы и архетипы. При этом необходимо учитывать, что в структуре архаического мышления традиционные религиозные верования способны лишь к сугубо экстенсивному росту, т.е. допускают только пополнение новыми сакральными архетипами. Они не подлежат "качественной эволюции, т.к. соответствующие изменения в структурных связях между частями целого влекут за собой полное разрушение целостного архетипа или образца как сакральной модели реальности.
Эмоционально-психологическое обесценивание общепринятых религиозных верований, превращение их в источник негативных эмоций влекут за собой серьезные нарушения психосоциальной среды и психического здоровья популяций, являясь причиной дестабилизации индивидуальной психики, резкого роста числа психоэмоциональных расстройств, неврозов, деморализации и т.д. Все это сказывается и на образе жизни людей, потерявших веру в сакральные мировоззренческие образцы и поведенческие стереотипы - усиливаются миграционные процессы, растет преступность, получают все большее распространение "отклоняющиеся формы социального поведения, ослабевают семейные узы, родственные, общинные и этнические связи, падает доверие населения к государственным и социальным ин-там, снижается его гражданская активность. В условиях отсутствия внешнего сакрального источника позитивных эмоций, выполняющего функцию психологической защиты индивидуального Я, объектом мыслительной рефлексии (при наличии достаточно высокого уровня когнитивного развития) обычно становится Я-образ, представление человека о самом себе и своем месте в мире. В духовной сфере мировоззренческий кризис находит свое выражение прежде всего в весьма нехарактерной для образного мировосприятия веротерпимости и своего рода идеологическом плюрализме, проявляющемся в сосуществовании все увеличивающегося числа религиозных культов, в росте религиозного скептицизма и неверия, в утрате интереса к научному знанию и науке, в широком распространении суеверий и, наконец, в реанимации древних религиозно-мистических доктрин, компенсирующих явный дефицит средств психологической защиты. Характерными примерами здесь могут служить мировоззренческие кризисы в Римской империи 1 - 3 вв., в Зап. Европе 12 - 14вв.,во Франции 18 в., в России в нач. 20 в., в СССР в 1960-1980-е гг. и др.
Если мировоззренческий кризис не приводит к вмешательству внешних сил и установлению с их стороны военно-политического и культурно-информационного контроля, то он естественным образом может завершиться лишь в случае полной победы нового адаптивно ценного вероучения. Адептами этого вероучения в первую очередь становятся правящие социальные группы, стремящиеся использовать его сакральные образцы и архетипы в качестве средств тотального информационного контроля. Хотя обретение этническими общностями нового религиозного миро-
воззрения обычно растягивается на значительный исторический период (иногда даже на многие века), сам механизм смены мировоззренческих структур имеет много общего с переключением гештальта - когнитивные стратегии преимущественно образного мировосприятия исключают возможность к.-л. фундаментальных качественных эволюционных изменений внутри малодифференцированных сакральных архетипов. Тем не менее в периоды глубоких мировоззренческих кризисов, как правило, происходит частичная Д. традиционных религиозных верований и культов (напр., частичная Д. природы в др.-греч. филос. теологии), которая отвечает "духу эпохи , стремлению обнаружить черты нового адаптивно ценного вероучения. Императив, толкающий к позитивному разрешению мировоззренческого кризиса, также коренится в психоэмоциональной сфере: он вытекает из внутренней потребности психики людей в восстановлении защитной функции положительных эмоций и возобновлении их сакрального, сверхъестественного источника.
И. П. Меркулов