Веб-бібліотека - головна сторінка


Ткаченко А. О. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства:

МИСТЕЦТВО СЛОВА. Феномен мистецтва. Види мистецтва, їх походження, класифікації. Мистецтво слова. Література як система. Проблеми генології. Лірика. Різновиди, види, жанри. Епос. Різновиди, види, жанри. Драма. Різновиди, види, жанри. Межиродові підсистеми. Ліро-епос. Ліро-драма. Епо-драма. Кіносценарій як межисистемне явище. Поетика літературного твору. Формозміст як єдність. Елементи змісту, або ж змістові прояви художньої форми. Елементи форми, або ж формальні проявники художнього змісту. Тема, проблема, ідея, тенденція, пафос/тональність, конфлікт/колізія. Фабула, мотив, сюжет, композиція. Художня мова. Етимологічне коріння експресії слова. Лексична сфера художньої мови...

Нісімчук А. С. Педагогіка: Формування бакалаврів-професіоналів. Педагогіка та педагогічна технологія. Педагогіка та технологія освіти. Технологія формування особистості. Інтенсивні освітні технології. Особистісно орієнтовані технології. Теоретичні основи педагогічної технології. Технологія навчально-пізнавальної діяльності. Дефініції та структура технології навчання. Закономірності та принципи технології навчання. Зміст освіти в національній школі України. Методи навчання у сучасній педагогічній технології. Форми навчання у педагогічній технології. Технологія виховання. Технологія виховання: основні етапи реалізації. Закономірності та принципи технології виховання. Методи виховання у педагогічній технології. Технологія інтелектуальної підготовки бакалавра...
Левчук Л. Т. Естетика: Предмет естетики: історія і теорія проблеми. Предмет естетики: проблема термінології. Предмет естетики: становлення проблематики науки. Естетика як самостійна наука. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків. Естетична діяльність та її форми. Творчий потенціал людської праці. Людина і суспільні відносини як об'єкти естетичної діяльності. З. Природа в структурі естетичної діяльності. Естетична діяльність і мистецтво. Структура естетичної свідомості. Естетичне почуття. Естетичний смак. Естетичний ідеал. Естетичні погляди і теорії. Основні естетичні категорії. Категорії "гармонія" і "міра". Категорії "прекрасне" і "потворне". Категорії "піднесене", "героїчне", "низьке"...
Андрушенко В.П. Історія соціальної філософії: (Західноєвропейський контекст): Загальна концепція історії західноєвропейської соціальної філософії: проблеми пошуку. Предмет соціальної філософії в його історії. Головне питання соціальної філософії в історичному розвитку. Проблема наукової інтерпретації історії соціально-філософського знання. Європоцентристська спрямованість гегелівської періодизації історії соціально-філософських вчень. Матеріалізм та ідеалізм в історії соціально-філософських вчень (К.Маркс, Ф. Енгельс). К. Поппер про дві лінії розвитку соціальної філософії в історії: пошук демократичного суспільства (Демокріт, Ж.Ж. Руссо, І.Кант) та шлях до тоталітаризму (Геракліт, Платон, Г.Гегель. К.Маркс). Головні етапи розвитку соціологічної думки...
Палеха Ю. І. Управлінське документування. Кадрове діловодство: Особливості складання кадрової документації. Вимоги до кадрового діловодства. Визначення поняття «кадрового діловодства». Основні обов'язки і функції кадрових служб. Організація праці співробітників кадрових служб. Призначення документації з кадрів. Завдання обліку кадрів. Місце та склад кадрової документації. Основні групи кадрових документів. Класифікація документів з особового складу. Ведення трудових книжок. Особливості ведення і збереження трудових книжок. Заповнення трудових книжок. Порядок внесення записів про нагородження й заохочення. Порядок внесення відомостей у разі звільнення. Порядок виправлення записів у трудових книжках. Оформлення дублікату трудової книжки. Ведення обліку трудових книжок...
Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Теоретические основы документоведения. Понятие о документе. Сущность понятия «документ». Генезис и развитие понятия «документ». Документ как система. Характеристика документа как системного объекта. Свойства документа. Признаки документа. Функции документа. Информационная составляющая документа. Материальная (физическая) составляющая документа. Материальная основа документа. Форма материального носителя информации. Структура документа. Общая характеристика структуры. Внутренняя структура документа. Внешняя структура документа. Реквизиты документа. Методы и способы документирования. Общие положения. Кодирование информации. Понятие о языках. Знаковый метод фиксирования информации. Понятие о знаках. Классификация знаков...
Пальчевський С. С. Соціальна педагогіка: Теорія соціальної педагогіки. Соціальна педагогіка: її предмет, функції та прикладні завдання. Філософські основи сучасної соціально-педагогічної діяльності. Психолого-педагогічні основи соціалізації людської особистості з метою гармонізації власно особистісних та загальносуспільних інтересів. Сугестологічна майстерність соціального педагога. Екопсихологічна система особистості. Вплив мікрочинників соціалізації на її формування. Формування екопсихологічної системи особистості в умовах впливу мезочинників соціалізації. Роль основних джерел макрочинників соціалізації у формуванні екопсихологічної системи особистості. Вплив мегачинників соціалізації на формування людської особистості. Проблеми сучасної віктимології...
Луцишин П.В. Теорія міжнародних відносин: Теоретичні джерела і концептуальні основи міжнародних відносин. Міжнародні відносини в історії соціально-політичної думки. Що таке теорія міжнародних відносин. Сучасні теорії міжнародних відносин. Об'єкт і предмет міжнародних відносин. Поняття і критерії міжнародних відносин. Світова політика. Взаємозв'язок внутрішньої і зовнішньої політики. Предмет міжнародних відноси. Види міжнародних відносин. Історична еволюція об'єкта аналізу. Реальність у міжнародних відносинах. Генеза і розвиток міжнародних відносин. Міжнародні відносини як дисципліна. Фактори формування міжнародних відносин. Класифікація факторів. Умовні фактори. Реалізаційні фактори. Закономірності міжнародних відносин. Про характер законів у сфері міжнародних відносин...
Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Теоретичне підґрунтя та об'єктивна основа визначення ціни товару. Механізм формування ринкової ціни товару (послуги), роль і функції ціни. Базова стратегія конкуренції та її вплив на формування ринкових цін. Стратегія зниження ціни продукту. Стратегія диференціації продукту. Стратегія сегментування ринку. Сутність стратегії нововведень. Сутність стратегії швидкого реагування на потреби ринку. Систематизація та класифікація цін на товари і послуги споживчого ринку. Загальні ознаки класифікації цін. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності. Характеристика комплексного туристичного продукту та послуг гостинності...

ДЕОНТИЧЕСКАЯ ЛОГИКА

- область неклассическчх логик, в которых изучаются нормативные высказывания и нормативные понятия - обязательно, запрещено, разрешено и безразлично. Вопрос о логической природе норм, императивов и команд имеет многовековую традицию. Он рассматривался Аристотелем, стоиками, средневековыми философами, Лейбницем, Юмом, и др. Однако первая попытка построить формальную теорию нормативных понятий принадлежит Эрнсту Малли ("Элементы логики волеизъявлений", 1926). На философские установки Малли оказал влияние английский философ и юрист Бентам. Именно Бентаму принадлежит термин "деонтология" ("Деонтология, или наука о морали", 1834). Серьезный импульс исследованию норм был дан работами 50-х гг. Г. X. фон Вригта (Логико-философские исследования. - Избр. труды. М,, 1986).
В естественном языке долженствование, разрешение, запрет выражаются чаше всего повелительными предложениями типа "запрещено курить", "разрешено переходить улицу в установленном месте". Нормативные термины "запрещено", "разрешено" здесь сочетаются с родовыми действиями ("курить", "переходить улицу"), образуя нормативные фразы. Предполагается, что имеется нормотворческая инстанция (администрация, законодатели) и субъекты норм (лица, относительно которых составлены предписания). Выражение "запрещено курить" можно домыслить, в итоге получив высказывание в смысле классической логики (то, что может быть истинным или ложным): "Администрация литейно-механического завода запретила своим рабочим курить на территории завода". Из общего высказывания можно получить частное: "Рабочему Петрову запрещено курить на территории завода".
Нормы, регулирующие типичные отношения и действия, называют общими, или базисными, их проявления в конкретных случаях получили название частных, или производных норм. Следуя в терминологии фон Вригту, различают нормы-формулировки, предписывающие определенные способы классификации ситуаций (общие нормы), и нормы-высказывания, утверждающие существование определенных ситуаций (производные нормы). Нормы-формулировки как описания повелений, руководств признаются ни истинными, ни ложными. Обсуждается проблема статуса логических отношений между нормами, таких, как противоречие и следование (одной нормы из другой). Различают абсолютные, безотносительные нормы ("обязаны знать и соблюдать требования сигналов светофоров") и условные, относительные нормы ("если горит красный свет, то запрещено переходить улицу").
В многочисленных направлениях деонтической логики исследуются различные аспекты логической природы нормативных модальностей. В первых логических теориях был реализован онтологический подход к пониманию деонтических понятий. Внимание логиков привлекла работа Лейбница "Элементы естественного права" (1671), в которой деонтическим понятиям "справедливое" (дозволенное). "несправедливое" (недозволенное), "беспристрастное" (должное), "безразличное" ставятся в соответствие онтологические понятия "возможно", "невозможно", "необходимо". "случайно" (у Лейбница для идеального существа - "доброго человека"). В свою очередь все онтологические модальности можно переформулировать в терминах возможности и отрицания: может быть, не может быть, не может не быть, может не быть. В современной логической терминологии (здесь знак "-." - знак отрицания) указанная аналогия выглядит следующим образом; "возможно" (М) соотносится с "позволено" (Р), "невозможно" (I=-i соотносится с "запрещено" (F=-iP), "необходимо" соотносится с "обязательно" (0=-iF=-iP-i). При онтологическом подходе запрещение можно определить в терминах разрешения, и наоборот. В таком случае правомерны принципы "все, что не запрещено - разрешено" и "все, что не разрешено - запрещено". Отождествление должного и сущего при онтологическом подходе восходит к древним системам права, где акцентировался скорее момент бытия, а не долженствования. Понятие права как института, регулирующего жизнь общества, ассоциировалось с понятиями правды как правильности и сущего. В современной ситуации должное и сущее можно рассматривать по аналогии с идеальным и реальным. Используя терминологию возможных миров семантики, можно сказать, что в сфере морали и права конструируют идеальные нравственные альтернативы к действительному миру. При таком подходе вопрос о взаимоопределимости деонтических понятий решается иными способами.
В ходе исследования систем деонтической логики, которые строились по аналогии со стандартными модальными логиками, были обнаружены парадоксы. В монадических логиках (с абсолютными нормами) проходит парадокс Росса (1941): для абсолютной нормы "обязательно р" доказуемо утверждение в силу наличия правила вывода: если доказуемо А-"В, то доказуемо ОА-"ОВ. Напр., "Если обязательно, что вы посылаете письмо, то обязательно, что, либо вы посылаете письмо, либо вы сжигаете письмо". Известны также и другие парадоксы, напр. парадокс договоренности (commitment) или выводимого обязательства (derived obligation), восходящий к А. Прайору (1954).
Можно понимать деонтические модальности как независимые предикаты, прямо не взаимоопределимые друг через друга, и строить деонтическую логику, не опираясь на алетическую. В системах деонтической логики, основанных на принципах многозначности и разноуровневости, классические парадоксы деонтической логики не проходят. В настоящее время внимание специалистов сосредоточено на разработке полимодальных моделей. При переходе от норм к поступкам приходится учитывать вненормативные факторы: эмпирические данные, условия, знания субъекта, интересы (в т. ч. конфликтные) различных деятелей и т. п. Встают вопросы об отношении между логической выводимостью, с одной стороны, и знаниями, интенциями и нормами, - с другой.
Возрастает интерес к деонтической логике со стороны информатики, что диктуется потребностями практики. Напр., в правовой литературе США активно обсуждается вопрос о возможности внедрения "электронного судьи". Ставится и обсуждается актуальная для философии права и логики проблема - "насколько далеко можно продвинуться в логическом анализе правовой науки, если это вообще возможно?" Такие проблемы, как (1) возможность и пределы алгоритмизации процессов правотворчества и правоприменения, (2) роль и степень задействования личного опыта юридического лица в принятии решения, сегодня связываются с фундаментальными проблемами философии в виду их важности для понимания природы человеческого знания. Периодически проводятся конференции по компьютерным приложениям деонтических систем.
Лит.: Ягодинский И. И. Философия Лейбница. Процесс образования системы. Первый период 1629 - 1672. Казань, 1914; Aqvist L. Deontic logic. - Handbook of Philosophical Logic, v. 2. Dordrecht, 1984; Deontic logic. Agency and Normative Systems. Springer Workshops in Computing. L., 1996.
И. А. Герасимова