Веб-бібліотека - головна сторінка


Рутинський М. Й., Стецюк О. В. Музеєзнавство:

Основи музеєзнавства. Музейні установи в системі освіти, культури і туризму. Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки. Історія розвитку музейної справи в Україні. Класифікація музеїв України. Основні напрями роботи музеїв. Фондова робота. Експозиційна діяльність. Комерційна та фандрайзингова діяльність. Нові інформаційні технології музейної справи. Ринкові засади музейного менеджменту й маркетингу. Суть та завдання музейного менеджменту. Організація ефективного музейного маркетингу. Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством. Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами. Географічно-туристична пам'яткознавча характеристика визначних музеїв України...

Федорченко В.К. та ін. Історія екскурсійної діяльності в Україні: Зародження екскурсійної діяльності на українських землях (друга половина XIX - початок XX ст.). Виникнення і розвиток освітянських екскурсій. Екскурсійна діяльність наукових товариств. Перше бюро подорожей та екскурсій. Екскурсійна діяльність у період Української революції (1917-1920 pp.). Підготовка кадрів екскурсоводів у дорадянський період. Екскурсійна діяльність в Україні в 20-30-х роках XX століття. Створення та розвиток системи екскурсійних закладів. Діяльність системи екскурсійних закладів. Екскурсійна діяльність навчальних закладів. Екскурсійна діяльність наукових установ. Екскурсія як засіб ідейно-політичного виховання в Радянській Україні...
Соціологічна теорія: традиції та сучасність / За ред. А.Ручки: Концептуальні основи соціології XXI століття. Виклики соціології XXI століття: глобалізація, посткласицизм, постмодернізм. Інтегралістська соціологія Пітирима Сорокіна. Феноменологічна соціологія: досвід аналізу повсякденного світу. Етносоціологія: сучасний контекст. Сучасна соціологія конфлікту: образ соціальної реальності. Соціологія суб'єктивної реальності...
Аболіна Т. Г. Етика: Предмет і завдання етики. Етика як філософська теорія моральності. Предмет етики й особливості етичних знань. Актуальні проблеми етики та їх значення для розв'язання загальнолюдських проблем. Основні етапи й напрями розвитку етики. Періодизація історії етики. Етична проблематика марксистської філософії. Основні лінії розвитку вітчизняної етичної думки. Типологізація етичної думки. Походження та історичний розвиток моралі. Значення філософсько-етичного дослідження процесу походження та розвитку моралі для духовно-морального самовизначення людини. Особливості морального життя в умовах первісно-родової общини. Історичне виділення моралі у сферу вільного вибору особистості між добром і злом...
Хомич Г. О., Ткач Р. М. Основи психологічного консультування: Теоретичні основи психологічного консультування. Визначення психологічного консультування. Консультування як професія. Що таке консультування. Хто займається консультуванням. Де застосовується консультування. Список використаної й рекомендованої літератури. Консультування як психологічна допомога. Історичні корені психологічного консультування. Психологічне консультування. Відмінні риси психологічного консультування і психотерапії. Напрями психологічного консультування. Психоаналітичний напрям у консультуванні. Психоаналіз як теорія особистості. Структура особистості. Основні техніки у психоаналітичному консультуванні. Інші психоаналітичні теорії...

ДЕМОКРАТИЯ

- форма государственного устройства, при которой осуществляется народное правление большинства населения в интересах большинства и с помощью большинства. Впервые демократический государственный строй был осуществлен в Древней Греции в Афинах при Солоне (7 в. до н. э.) и развит Клисфеном (кон. 6 в. до н. а.) в его "представительном правительстве" - Совете пятисот. Сам термин "демократия" стал употребляться для обозначения существовавшей в Афинах формы государственного строя позже, примерно с сер. 5 в. Первоначально употреблялось слово "исономия" ( - равенство всех перед законом) и родственные ему "исэгория" ( - равное для всех граждан право говорить в народном собрании и подавать голос), "исократия" ( - равновластие). Античные авторы (Платон, Аристотель, Геродот) рассматривали эту форму правления как полисное устройство, при котором всю полноту и равенство прав имеют только свободные граждане-уроженцы. Метеки (переселенцы-полуграждане) были существенно ограничены в правах, а рабы никаких прав не имели вовсе.
Демократические свободы Нового времени существенно шире свобод античной республики, основанной на рабстве, т. к. становятся формальным правом каждого, а не привилегией немногих. Особое развитие идея подзаконности всех граждан, государственных и общественных организаций получила в концепции демократии А. де Токвиля, наиболее влиятельной в современных социально-политических исследованиях. Токвиль понимал под "демократией" не только определенную форму организации общества. По его мнению, это - и процесс, происходящий в обществе. Токвиль впервые предостерегал об опасности сочетания формального равенства и абсолютной власти - "демократического деспотизма".
Философская основа демократии - соотношение свободы и равенства, как социально-политических ценностей, реальное воплощение которых происходит в соответствующих государственных институтах демократии - прямой или представительной. Последняя сейчас наиболее распространена в виде правового государства с его верховной властью, которая, однако, не распространяется на неотделимые и неотчуждаемые права личности. Гарантией прав личности в таком государстве является разделение властей - законодательной, исполнительной и судебной, децентрализация власти в социально-экономической и культурной сферах (теория "институциональной инфраструктуры" органов власти). При этом защиту прав граждан берут на себя демократические ассоциации - гражданские и политические. Они становятся посредниками между центральной властью и различными слоями общества, представляя интересы последних, отстаивают неотчуждаемое право граждан на независимость и свободную инициативу, которое является подзаконным. Реальному осуществлению прав человека в обществе служат также свобода печати и суд присяжных.
Согласно теоретикам демократии 20 в. (напр., И. Шумпетеру и У. Ростоу), либеральные общечеловеческие ценности такие, как уважение к личности и равенство всех людей, свобода слова и печати, свобода совести и т. д., наилучшим образом обеспечиваются именно посредством расширения участия масс в политической жизни. Р. Даль и Ч. Линдблом с помощью категории "полиархия" проводят более реалистический анализ существующих демократических систем, оставляя в стороне абстрактные демократические идеалы. Реальное воплощение народовластия существенно затруднено прогрессирующей в современном обществе концентрацией экономической власти в руках "властвующей элиты", создающей олигархическую модель власти и политики, часто из демократии превращающейся в клептократию.
Лит.: Даль Р. Введение в теорию демократии. М., 1991; Лейпмрт А. Демократия в многосоставных обществах. М" 1997; Новгородцев П. И. Кризис современного правосознания. М., 1909; Политическая наука: новые направления. М., 1999; Токвиль А. Де. Демократия в Америке. М" 1992; Шумпетер И. Капитализм, социализм и демократия. М" 1995; Halt P. R. Governing the Economy: The Politics of Stale Intervention in Britain and France. Cambr., 1986: Huffman G. State, Power and Democracy. Brighton, 1988; f/ordlmser E. n the Autonomy of the Democratic State. Cambr., 1981.
В. И. Шамшурин