Веб-бібліотека - головна сторінка


Нісімчук А. С. Педагогіка:

Формування бакалаврів-професіоналів. Педагогіка та педагогічна технологія. Педагогіка та технологія освіти. Технологія формування особистості. Інтенсивні освітні технології. Особистісно орієнтовані технології. Теоретичні основи педагогічної технології. Технологія навчально-пізнавальної діяльності. Дефініції та структура технології навчання. Закономірності та принципи технології навчання. Зміст освіти в національній школі України. Методи навчання у сучасній педагогічній технології. Форми навчання у педагогічній технології. Технологія виховання. Технологія виховання: основні етапи реалізації. Закономірності та принципи технології виховання. Методи виховання у педагогічній технології. Технологія інтелектуальної підготовки бакалавра...

Комова М.В. Складання ділових документів: Стилі сучасної української мови. Мовна норма. Загальна характеристика функціональних стилів. Науковий стиль. Офіційно-діловий стиль. Жанроструктурні різновиди офіційно-ділового стилю. Специфіка мовних засобів офіційно-ділового стилю. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Лексичні засоби стилістики ділових та інформаційних документів. Основні типи лексики за формою Вживання в системі функціональних систем. Стилістичні опозиції в лексичній системі мови. Сполучуваність слова. Багатозначність. Тропи. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми. Іншомовні слова. Неологізми. Застарілалексика. Діалектизми. Жаргонізми. Тірофесіоналізми. Терміни. Морфологічні засоби стилістики ділових та інформаційних документів...

ДЕКОНСТРУКЦИЯ

(англ. deconst-ruction) - тенденция в совр. западной культуре, эстетике, направленная на "смещение" традиционных ценностей и истин. В мировоззренческом смысле Д. представляет собой выражение "кризиса доверия" к духовным основам буржуазного об-ва, что особенно проявилось в 70 - 80-х гг. В своих установках Д. неоднозначна, нередко эклектична. Наибольшую известность получила т. наз. "Йельская школа" Д. в США (П. де Мэн, Г. Блум, Дж. Хиллис Миллер, Дж. Хартман и др.). Сторонники Д. в ее крайних проявлениях ("дикая Д.") доходят до воинствующего нигилизма в отношении к гуманистическим традициям культуры. В частности, леворадикальная теория Д., распространившаяся во Франции 70 - 80-х гг. в сфере кино, программирует разрушение самих основ реалистического кинематографа. Для Д. любая эстетическая ценность кажется "метафизированной", омертвевшей. Поэтому Д, признает только "игру вечного колебания", в чем проявляется влияние идей Ницше. Подобно "ницшеанскому человеку", исследователи иск-ва и худож. критики призваны, с т. зр. сторонников Д., самоуверенно и самодовольно истолковывать "игру значений" в произв. иск-ва. Такой подход отчасти роднит сторонников Д. с формалистами (формализм) и структуралистами. Произв., трактуемые как "метафоры", обретают смысл в игре "смещенных" значений, поэтому итогом становится саморазрушающий смех - "постмодернистская ирония", предполагающая вытеснение человека из центра культуры. Воспринимающие произв. иск-ва должны удовлетворяться осознанием неустойчивости истории и ее ценностей. Возвышая роль "сильного" критика, автора или читателя, зрителя, Д. сближается в толковании психологии худож. творчества и восприятия с фрейдизмом в его лингвистическом варианте (Фрейдизм и художественное творчество).