Веб-бібліотека

Хоменко І.В. Логіка для юристів:

Визначення логіки як науки. Історичні етапи розвитку логічного знання. Міркування і його структура. Правильні та неправильні міркування. Поняття про логічну помилку. Логічна форма міркування. Визначення логічної форми. Формалізована мова. Метод формалізації. Основні компоненти логічної форми міркувань. Значення логіки для юристів. Контрольні запитання і вправи. Семіотичний характер логіки. Поняття про знак. Види знаків. Семіотика як наука про знаки. Структура знакового процесу. Структура значення знака. Типові логічні помилки. Структура значення знака і специфіка мови права. 6. Виміри і рівні знакового процесу. Контрольні запитання і вправи. Логічний аналіз понять. Загальна характеристика поняття. Структура поняття. Види понять...

Калакура Я.С. Архівознавство: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкти і методи архівознавства. Джерельна база та історіографія архівознавства. Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. - 1-а половина 17 ст.). Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика. Архіви судових установ. Магістратські архіви. Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина 17-18 ст.). Український державний архів 17 ст...
Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика України та її основні елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елемента. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи України. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...

ДЕКАРТ (Рене)

французский философ (Лаэ, сег. Декарт, Турень, 1596 - Стокгольм, 1650). Сначала его привлекала военная карьера (1617-1629), большую же часть жизни провел в Голландии, спасаясь от гонений со стороны церкви. Классический философ в полном смысле слова, для зарубежных читателей он - символ духа целого народа, поскольку научил французскую культуру новому стилю мышления: при помощи "ясных и отчетливых идей". Он освободил философскую рефлексию от какого бы то ни было авторитета (религиозного или политического), установив таким образом практику "личного размышления". Его рационализм основан, прежде всего, на принципе, предполагающем уверенность в том, что всякий правильно направляемый ум может прийти к познанию истины. "Рассуждение о методе" (1637) излагает эти правила, долженствующие управлять всяким исследованием, философским или научным. В "Размышлениях о первой философии" - своем главном философском произведении - он исходит из "методического" сомнения во всех вещах и обнаруживает, что даже в самом радикальном сомнении невозможно сомневаться в том, что мы сомневаемся. Мысль представляет, таким образом, нашу первую очевидность, из которой философ и выведет свое существование ("Я мыслю, следовательно, я существую"); затем - существование Бога, исходя из понятия бесконечного, имеющегося в нас; наконец, существование материального мира, исходя из ощущения аффектов нашего тела. Его доктрина, а именно рационализм, основана, таким образом, на дедукции всех вещей из мысли. Его этика, изложенная в "Рассуждении о методе", в обширной "Переписке" (в частности, с палатинской принцессой Элизабет), психологическое основание которой анализируется в "Трактате о страстях души" (1649), включает: с одной стороны, предварительный вариант морали (принятой в ожидании возможности основывать свои поступки на истине) стоической направленности, смягченной определенной долей оппортунизма; с другой стороны, набросок окончательного варианта морали, основанной на познании истины: "Чтобы правильно поступать, достаточно правильно судить". В равной мере математик и физик, Декарт изложил свое мировоззрение в "Principia philosophiae" ("Начала философии", 1644). Кроме того, он является создателем аналитической геометрии, т.е. применения алгебры в геометрии.


© 2009-2020  lib.ltd.ua