Веб-бібліотека - головна сторінка


Аболіна Т. Г. Етика:

Предмет і завдання етики. Етика як філософська теорія моральності. Предмет етики й особливості етичних знань. Актуальні проблеми етики та їх значення для розв'язання загальнолюдських проблем. Основні етапи й напрями розвитку етики. Періодизація історії етики. Етична проблематика марксистської філософії. Основні лінії розвитку вітчизняної етичної думки. Типологізація етичної думки. Походження та історичний розвиток моралі. Значення філософсько-етичного дослідження процесу походження та розвитку моралі для духовно-морального самовизначення людини. Особливості морального життя в умовах первісно-родової общини. Історичне виділення моралі у сферу вільного вибору особистості між добром і злом...

Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002): Основні проблеми світу після другої світової війни. Поляризація суспільно-політичних систем у післявоєнному світі. Особливості політичного розвитку. Соціал-реформістська модель організації суспільства: становлення та криза. Неоконсерватизм: суть та особливості. Розпад колоніальної системи та модернізація країн третього світу. Науково-технічний прогрес та постіндустріальне суспільство. Глобальні проблеми сучасності. Міжнародний тероризм як планетарна проблема. Провідні країни Європи та Америки. Сполучені Штати Америки. Гаррі Трумен - 33-й президент США. Наслідки другої світової війни для США. Повоєнна реконверсія та економічний розвиток. "Справедливий курс"...
Сало Я. М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування: Характеристика ресторанів та кафе. Історія виникнення ресторанів та кафе. Характеристика приміщень ресторанів. Характеристика допоміжних приміщень ресторану. Матеріально-технічне забезпечення ресторану. Меблі та обладнання торгового залу. Меблі та обладнання банкетних залів. Асортимент скляного посуду. Асортимент скляного посуду для ресторанів. Асортимент столового посуду з порцеляни. Асортимент металевого посуду. Столове приладдя. Столова білизна. Підготовка до обслуговування відвідувачів. Санітарно-гігієнічна підготовка торгового залу. Розставляння меблів. Сервірування столів. Особливості розміщення посуду та столового приладдя. Естетика в сервіруванні стола...
Батутіна А.П., Ємченко І.В. Експертиза товарів: Якість як основна категорія товарної експертизи. Поняття якості товарів. Фактори формування і збереження якості товарів. Оцінювання якості товарів. Контроль якості товарів. Експертиза товарів. Загальні поняття, предмет, мета, завдання експертизи товарів. Класифікація експертиз. Суб'єкти і об'єкти експертизи, товарів. Методи товарної експертизи. Організація і техніка проведення експертизи. Товарознавча експертиза. Експертиза нормативної і супровідної документації. Експертиза кількості товарів. Експертиза якості товарів. Товарознавча судова експертиза товарів. Митна експертиза товарів. Санітарно-гігієнічна експертиза. Основні поняття санітарно-гігієнічної експертизи...
Бабарицька В. та ін. Екскурсознавство і музеєзнавство: Основи екскурсознавства і музеєзнавства. Екскурсії в системі рекреаційної діяльності. Рекреаційна концепція вільного часу. Рекреаційні потреби. Рекреаційна діяльність. Рекреаційна сутність екскурсій. Основи екскурсійної теорії. Теорія екскурсійної справи. Сутність екскурсій. Ознаки та функції екскурсій. Класифікації екскурсій. Основи екскурсійної методики. Екскурсійний метод пізнання. Сутність поняття «екскурсійна методика». Методика підготовки екскурсії. Організація підготовки інноваційного екскурсійного продукту. Етапи розробки екскурсії. Опанування інноваційного екскурсійного продукту. Методика проведення екскурсії. Специфіка і класифікація методичних прийомів...
Калакура Я.С. Архівознавство: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкти і методи архівознавства. Джерельна база та історіографія архівознавства. Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. - 1-а половина 17 ст.). Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика. Архіви судових установ. Магістратські архіви. Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина 17-18 ст.). Український державний архів 17 ст...
Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Теоретические основы документоведения. Понятие о документе. Сущность понятия «документ». Генезис и развитие понятия «документ». Документ как система. Характеристика документа как системного объекта. Свойства документа. Признаки документа. Функции документа. Информационная составляющая документа. Материальная (физическая) составляющая документа. Материальная основа документа. Форма материального носителя информации. Структура документа. Общая характеристика структуры. Внутренняя структура документа. Внешняя структура документа. Реквизиты документа. Методы и способы документирования. Общие положения. Кодирование информации. Понятие о языках. Знаковый метод фиксирования информации. Понятие о знаках. Классификация знаков...
Загальна психологія: Загальні питання психології. Предмет і завдання психологічної науки. Предмет психології. Завдання психологічної науки. Місце психології в системі наук. Галузі психологічних знань. Мозок і психіка. Школи, напрями, концепції у психології. До історії психологічної думки. Дохристиянські часи - XVIII ст. Розвиток психологічної думки у XIX - XX ст. Методи психології. Загальні питання побудови психологічного дослідження. Загальнонаукові методи. Конкретні наукові методи. Статистичний метод у психології. Упорядкування й рангування психологічних дослідних даних. Визначення середніх при опрацюванні дослідних даних. Використання міри дисперсії у психологічних дослідженнях. Надійність і валідність...
Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Предмет і завдання дидактики. Предмет і функції дидактики, становлення дидактики як науки. Зв'язок дидактики з іншими науками. Завдання сучасної дидактики початкового навчання. Види і методи дидактичних досліджень. Зміст початкової освіти. Поняття про зміст освіти. Реформування змісту початкової освіти. Навчальні плани і програми для початкових шкіл. Підручники для початкової школи. Процес навчання. Вікова характеристика готовності дітей до шкільного навчання. Сутність процесу навчання. Принципи і правила навчання. Етапи навчального процесу. Організація диференційованого навчання. Контроль та оцінка результатів навчання. Взаємозв'язок навчання і розвитку учнів. Рушійні сили розвитку дитини...

ДЕКАБРИСТЫ

деятели первого этапа рус. освободит. движения, периода "дворянской революционности" (см. В. И. Ленин, ПСС, т. 13, с. 356), организовавшие в дек. 1825 вооруж. выступление против самодержавно-крепостнич. строя.
После разгрома восстания П. И. Пестель, К. Ф. Рылеев, П. Г. Каховский, С. И. МуравьёвАпостол, М. П. БестужевРюмин были казнены, остальные Д. сосланы на Кавказ, в Сибирь, в дальние гарнизоны и оказались изолированными от общественно-политич. и интеллектуальной жизни России. Однако их выступление имело значит. общественно-историч. следствия, положив начало организов. революц. движению в России. Идеология Д. выходила за рамки узкоклассовых целей и бурж. программы. Вместе с тем различным было понимание участниками движения осн. цели - нац. возрождения - и путей её достижения. Д. в поисках идеала будущей России обращались к домосковской и даже домонгольской Руси, усматривая его в новгородском общинновечевом строе. Существ. роль отводили они и православию, что нашло отражение в программном документе "Южного общества" - "Русской правде" Пестеля. Наряду с этой тенденцией в размышлениях Д. обнаруживалась и установка на ассимиляцию опыта Европы, начиная с эпохи античных городовреспублик. Пример сочетания этих программ дал А. Д. Улыбышев, предлагавший "... не заимствовать из-за границы ничего, кроме необходимого для соделания нравов европейскими, и с усердием сохранять..." рус. "национальную самобытность" (Избр. социально-политич. и филос. произведения Д., т. 1, 1951, с. 284-85). "Союз благоденствия" и "Об-во объединённых славян" делали ставку на "воспитание" и "просвещение" народа. Северное и Южное об-ва выходили за рамки просветительской тактики, вырабатывая концепцию политич. заговора и воен. революции. Теоретики Южного об-ва разрабатывали респ. проекты, основанные на коллективистских демократически"социалистич." принципах (Пестель). Проект же Н. М. Муравьёва противополагал пестелевскому централизму и этатизму последоват. федерализм и конституционномонархич. правление.
Для филос. мировоззрения Д. характерно призйание деизма в качестве приемлемой системы. Деистич. программа "Устава Союза благоденствия" и "Русской правды" отрицала телеологизм и ограничивала функции бога актом творения природы, получающей неизменные законы, и человека, вступающего в обществ. отношения и самостоятельно устанавливающего законы согласно с законами "духовными" и "естественными". Деистич. платформа допускала различные истолкования назначения философии. Напр., М. С. Лунин, склоняясь к теизму, цель философии видел в открытии "...пределов, от которых и до которых человеческий ум может сам собою итти", преодолеваемых лишь "беспредельным Писанием" (там же, т. 3, 1951, с. 184). М. А. Фонвизин также склонялся к теистич. позиции, отдавая предпочтение "философии христианской".
И. Д. Якушкин, П. И. Борисов, Н. А. Крюков, А. П. Барятинский интерпретировали деизм материалистически. Взгляды Крюкова отличались рационализмом и радикальным религ. скепсисом. Барятинский считал, что "если бы даже бог существовал, нужно было бы его отвергнуть" (там же, т. 2, 1951, с. 440). Наиболее полно материалистически истолкованный деизм был представлен Якушкиным и Борисовым. Оба исходили из атомистич. концепции, наделяя атомы, или "единицы", способностью движения. Борисов объяснял наличное состояние Вселенной действием "притягат. силы", группирующей атомы в "сочетания", "тела" и затем планеты (см. там же, т. 3, с. 79). Якушкин развивал онтологич. учение, в к-ром умопостигаемая "единица" (подобно математич. точке) наделена атрибутом пространственности лишь в движении, а "сила" (умопостигаемая причина движения) трактовалась и как внутр. потенция "единицы", и как результат "...особого способа и порядка движения единиц" (там же, т. 1, с. 164). Гносеология Якушкина представляла собой попытку (под влиянием Канта) преодолеть альтернативу эмпиризма и рационализма. "Жизнь" и "мышление" рассматривались ил: как модификации одной исходной "силы". Человек охарактеризован Якушкиным как "...самое ничтожное существо из всех существ в мире" (там же, т. 1, с. 169) ввиду отсутствия у него животных инстинктов, что принуждает его к образованию семьи, общества, гос-ва и в историч. перспективе к соединению человечества "в одно целое".
В период сибирской ссылки среди Д. образовались две мировоззренчески конфронтирующие группы. В т. н. конгрегацию вошли "представители христианства" - П. С. БобрищевПушкин, Д. И. Завалишин, шеллингианец Е. П. Оболенский, И. В. Киреев, А. П. Беляев, Крюков и др. Им противостояли "материалисты". Споры вокруг проблемы происхождения языка привели к созданию двух не дошедших до нас филос. трактатов.
Центр. место в идеологии Д. занимала философско-историч. проблематика с опорой на традиции франц. Просвещения, теории естественного права и "общественного договора". Важнейшим для Д. представлялось понятие "духа времени", с помощью к-рого обосновывался переход к практич. деятельности в эпоху "борьбы народов с царями". Деисты материалистич. ориентации строили натуралистич. концепции истории, рассматривая её законы как видоизменения фундаментальных законов природы (Якушкин, Борисов, И. И. Горбачевский). Сторонники теизма отдавали предпочтение провиденциалистской трактовке истории, отказывая человеку в способности изменить божеств. промысел (Рылеев и др.). Христ. телеологизмом пронизаны философскоисторич. построения В. К. Кюхельбекера, Фонвизина и др. Лунин, в отличие от них, признавал роль в истории узкого круга "лиц политических", обязанных "пробуждать народы и правительства".
В сибирской ссылке обострился интерес Д. к рус. истории. В совр. действительности они старались найти истоки нац. возрождения, в 40-50-х гг. среди них стали популярными идеи рус. "общинного социализма". Зародыши "...всего гражданского устройства нашего государства" увидел в общине Якушкин. По Н. А. Бестужеву, "наши общины суть не что иное как социальный коммунизм на практике...". В качестве "...коренной славянской стихии..." трактовал общину Фонвизин и др. (см. там же, т. 1, с. 123, 367, 443).
Существ. вклад Д. внесли в развитие отечеств. эстетич. мысли. В работах А. А. БестужеваМарлинского, Рылеева, Кюхельбекера, О. М. Сомова содержались попытки преодоления классицистской и романтич. эстетич. программ и создания собств. эстетич. теории. Идеология и философия Д. оказали существ. влияние на последующую эволюцию рус. культуры в целом, т. к. декабризм заключал в себе зародыши всех осн. направлений рус. обществ. мысли 19 в.