Веб-бібліотека - головна сторінка


Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи / За ред. Волошина І. М:

Теоретичні аспекти розвитку сільського туризму. Основні види та форми розвитку сільського туризму. Світовий досвід розвитку сільського туризму. Рекреаційний потенціал сільського туризму. Роль культурно-пізнавального потенціалу в розвитку сільського туризму. Територіально-просторові ресурси сільського туризму. Організація та планування сільського туризму. Історичні передумови становлення та організаційно-законодавче забезпечення у сфері сільського туризму України. Стратегічне планування сільського туризму. Маркетинг послуг гостинної садиби. Технологічні основи гостинності. Основні вимоги щодо облаштування агрооселі для прийому туристів. Організація праці менеджера...

Мальська М.П. та ін. Основи туристичного бізнесу: Історичні передумови виникнення та розвитку туризму. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування. Вплив довкілля. Пожежна безпека. Біологічні чинники. Психофізіологічні навантаження. Небезпечні випромінювання. Хімічні чинники. Етап перевезення. Специфічні чинники ризику. Менеджмент у туризмі. Функція менеджменту "планування". Функція менеджменту "організація"...
Матвієнко В. Я. Соціальні технології: Вступ до теорії соціальних технологій. Соціалізація як неодмінна умова реалізації соціальних технологій. Сучасні тенденції суспільного розвитку. Основні поняття соціалізації. Людина в процесі соціалізації. Середовище соціалізації. Соціальні системи і процес соціалізації. Соціальний процес - предмет технологізації. Основні теоретичні принципи побудови соціальних технологій. Соціальні технології як частина соціальних стосунків. Класи і типи соціальних технологій. Технології влади. Суспільство і держава. Проблеми взаємодії громадянського суспільства і держави. Політична система як ціле. Політична влада. Суть і способи функціонування політичної влади. Механізм реалізації політичної влади. Технологія демократичних виборів...
Соціологічна теорія: традиції та сучасність / За ред. А.Ручки: Концептуальні основи соціології XXI століття. Виклики соціології XXI століття: глобалізація, посткласицизм, постмодернізм. Інтегралістська соціологія Пітирима Сорокіна. Феноменологічна соціологія: досвід аналізу повсякденного світу. Етносоціологія: сучасний контекст. Сучасна соціологія конфлікту: образ соціальної реальності. Соціологія суб'єктивної реальності...
Ванеев А. Н., Минкина В. А. Справочник библиографа: Библиографическая теория и библиографическая практика. Видовая структура библиографии. Документальный поток как основа. Библиографической деятельности. Основные разновидности документов. Документальный поток и особенности его развития. Закономерности развития документального потока. Информационные ресурсы. Состав и свойства информационных ресурсов. Государственная система научно-технической информации. Универсальные информационные ресурсы. Информационные ресурсы по экономике. Информационные ресурсы в области права. Информационные ресурсы по истории. Информационные ресурсы в области художественной литературы и литературоведения. Информационные ресурсы негуманитарных областей науки и практики...
Адорно Т. Теорія естетики: Теорія естетики. Мистецтво, суспільство, естетика. Втрата самоочевидності мистецтва - Проти питання про походження - Правдивий зміст і життя художніх творів - Про відносини мистецтва і суспільства - Критика психоаналітичної теорії мистецтва - Теорії мистецтва Канта і Фройда - "Насолода від мистецтва" - Естетичний гедонізм і щастя пізнання. Ситуація. Дезінтеграція матеріалу - Деестетизація мистецтва, критика індустрії культури - Мова страждання - Нове і його історія філософії. Проблема інваріантності; експеримент - Захист измів - Ізми як секуляризовані школи - Робленість і випадок; модерн і якість - "Друга рефлексія" - Нове і тривалість діалектика інтеграції і "суб'єктивна точка" - Нове, утопія і негативність...
Винокурова Л. Е. та ін. Основи охорони праці: Правові та організаційні основи охорони праці. Зміст поняття «охорона праці». Соціально-економічне значення охорони праці. Мета і завдання предмета «Охорона праці». Додаткові вимоги щодо вивчення предмета при підготовці робітників для виконання робіт з підвищеною небезпекою. Основні законодавчі акти з охорони праці. Основні завдання системи стандартів безпеки праці. Правила внутрішнього трудового розпорядку. Колективний договір, його укладання і виконання. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві, на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Охорона праці жінок та підлітків. Порядок забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту...
Багров М. В. та ін. Землезнавство: Історія й методологія сучасного землезнавства. Історія формування уявлень про землю і всесвіт. Від натурфілософії до сучасної науки: уявлення людства про Всесвіт і Землю. Уявлення про будову Землі. Земна поверхня як географічне середовище людства. Спадщина видатних європейських землезнавців. Землезнавство найновішого часу. Основні поняття сучасного землезнавства. Методологія сучасного землезнавства. Джерела інформації в землезнавстві. Парадигми землезнавства. Методологічні засади землезнавства. Засоби подання інформації в землезнавстві. Методи землезнавства. Загальні природничі й організаційні закони в географічній оболонці. Механічна взаємодія в планетарних фізико-географічних процесах. Ізостазія в геосферах...
Жорняк Т.С. Вища освіта України і Болонський процес: Європейська освітня інтеграція. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Системи вищої освіти у країнах Європи та Америки. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу. Європейська кредитно-трансферна система накопичення - ECTS. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської сис-теми перезарахування кредитів (ECTS) у вищу освіту України. Запровадження кредитно-модульної системи...
Шепітько В. Ю. Психологія судової діяльності: Вступ до психології судової діяльності. Поняття психології судової діяльності та її закономірності. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток наукових основ психології судової діяльності. Методи психології та можливості їх застосування у правозастосовчій практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Психологія особистості в судовій діяльності. Поняття про особистість. Структура психічних властивостей та їх характеристика. Емоції і почуття. Психічні стани. Психологія судді. Поняття професіографії та професіограми. Професійна деформація та шляхи її усунення. Психологія потерпілого і свідка. Провокуюча поведінка...
Комова М.В. Складання ділових документів: Стилі сучасної української мови. Мовна норма. Загальна характеристика функціональних стилів. Науковий стиль. Офіційно-діловий стиль. Жанроструктурні різновиди офіційно-ділового стилю. Специфіка мовних засобів офіційно-ділового стилю. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Лексичні засоби стилістики ділових та інформаційних документів. Основні типи лексики за формою Вживання в системі функціональних систем. Стилістичні опозиції в лексичній системі мови. Сполучуваність слова. Багатозначність. Тропи. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми. Іншомовні слова. Неологізми. Застарілалексика. Діалектизми. Жаргонізми. Тірофесіоналізми. Терміни. Морфологічні засоби стилістики ділових та інформаційних документів...

Економічна теорія: У 2-х кн. Кн. 2. Мікроекономіка / За ред. З. Г. Ватаманюка та С. М. Панчишина:

Мікроекономіка. Природа мікроекономіки. Аналіз попиту і пропозиції. Мікроекономіка як розділ економічної теорії. Фундаментальні інструменти мікроекономіки: ринок, попит і пропозиція. Аналіз попиту і пропозиції. Фактори, що визначають попит і пропозицію. Ціна рівноваги. Максимальна і мінімальна ціна. Визначення рівноваги ціни і кількості товару на вільному ринку. Ціна у випадку зміни попиту чи пропозиції. Законодавче встановлення максимальної ціни. Законодавче встановлення мінімальної ціни. Еластичність попиту і пропозиції. Цінова еластичність попиту. Цінова еластичність пропозиції. Вплив податків, дотацій та субсидій на попит і пропозицію...

ДЕКАБРИСТЫ

- рус. дворянские революционеры, члены тайных об-в в 20-х гг. XIX в., организаторы военного выступления против самодержавно-крепостнического строя в декабре 1825 г. После подавления восстания правительством Николая I Пестель, К. Ф. Рылеев, П. Г. Каховский, С. И. Муравьев-Апостол, М. П. Бестужев-Рюмин были казнены, остальные 121 человек осуждены на каторгу и ссылку, сосланы в Сибирь, на Кавказ, изолированы от общественно-политической жизни. Д. руководствовались идеями, связанными с пробуждением рус. национального сознания после Отечественной войны 1812 г., патриотическим стремлением превратить Россию в высокоразвитую свободную державу. Любовью к народу, желанием для него лучшего будущего объясняли свое вступление в тайные об-ва мн. Д. В своих "Записках" Т. Е. Бок писал: "Мы должны быть русскими, мы можем быть русскими, станем же наконец русскими..." (Декабристы и их время. М.; Л., 1951. С. 194). По своей нравственной сути это было первое выражение теории "долга перед народом", разработанной впоследствии народниками, принятой мн. представителями интеллигенции. Д. испытали влияние Французской и Американской революций, революционных событий в Греции, Испании, Италии и др. странах. Популярными в их кругах были соч. Ш. Монтескье, Ж. Ж. Руссо, К. А. Гельвеция, П. Гольбаха, И. Бентама, Ф. В. Шеллинга, Э. Кондильяка, А. Дестют де Траси, Ж. Б. Сея и др. В своих философских взглядах Д. подчеркивали решающее значение для истории "духа времени" (преобразований, перемен, идеи свободы), к-рый, по их мнению, охватил Россию точно так же, как и европейские страны. Причем такая установка была выражена двояко: во-первых, как основа убеждений и общемировоззренческая ориентация и, во-вторых, как повод для части Д. оправдаться на следствии: "Пагубный дух времени заразил нас еще в иностранной земле, и мы, как чумные, внесли заразу сию в Отечество наше" (Восстание декабристов. М.; Л., 1927. Т. 3. С. 16). Социально-политическими задачами Д. были: отмена крепостничества, низвержение или ограничение самодержавия, установление республиканского или конституционного строя. Эти цели объективно являлись буржуазно-демократическими, хотя субъективно Д. выступали с общенациональных позиций, считая себя выразителями интересов всего народа, об-ва в целом. Наиболее известные проекты преобразования России принадлежали H. M. Муравьеву (конституционно-монархический) и Пестелю (республиканский). Последний, более радикальный, содержал в зачаточном виде элементы утопического социализма, напр., идею уравнительного раздела земли. Радикализм политической философии Пестеля, носивший на себе отпечаток новейших зап. доктрин, не отменял ориентации на отечественный опыт. Будущий парламент России он называл "Народным вече", что отражало распространенное среди Д. восхищение "республикой" Новгорода. Эта же черта выражена в названии его проекта - "Русская правда", воспроизводившем средневековый законодательный свод. В преамбуле проекта было подчеркнуто, что преобразование государственного порядка должно осуществляться, "сохраняя притом все полезное". Уже в 1-й гл. сформулирован принцип "права народности", регламентирующий возможности независимого политического существования для многочисленных народов, населяющих Россию. Правом образовать особые государства могут воспользоваться, однако, те народы, к-рые в состоянии сохранить свое отдельное и независимое политическое существование. В противном случае слабые (малочисленные) народы или племена неминуемо попадают под владычество др. большого государства, становятся предметом раздора и военных столкновений. Конституция Пестеля намечала уничтожение сословий, образование одного сословия - гражданского, выборность органов законодательной и исполнительной власти, раздел всей земли на общественную и частную, гарантию прав личности и собственности, недопущение "аристократизации богатств", развитие "народной промышленности", гармоническое сочетание прав и обязанностей правительства и народа. Обоснованию социальных идеалов декабризма служили как материалистические (деистические), так и идеалистические и религиозные философские идеи. Напр., С. И. Муравьев-Апостол в "Православном катехизисе", опираясь на Евангелие, критиковал политическую тиранию, отстаивал идею свободы и суверенности личности. Чаадаев, хорошо осведомленный о состоянии умов Д., особо отмечал популярность у них неприятного ему "оледеняющего деизма" (по-видимому, деизм и был наиболее распространенной формой философствования среди Д.). Материалистами были: П. И. Борисов, Якушкин, Н. А. Крюков, Барятинский, В. Ф. Раевский. К деизму склонялись Пестель, Н. И. Тургенев, В. И. Штейнгель. На теистических позициях стояли Лунин, В. К. Кюхельбекер, М. А. Фонвизин. Среди Д. шли дискуссии, продолжавшиеся и в сибирский период, когда мировоззренческие различия стали более отчетливыми и вылились в противостояние материалистическо-деистической группы (большинства) и христианской "конгрегации" (меньшинства). Д.-материалисты вслед за Ломоносовым развивали атомистические представления, считая основой строения Вселенной мельчайшие материальные частицы - "единицы" (Якушкин), "корпускулы-молекулы" (Крюков), "первоначальные атомы" (Борисов). По мысли Борисова ("О возникновении планет"), из всех гипотез происхождения Земли "вероятнейшей" является атомистическая. Якушкин ("Что такое человек?") вслед за Радищевым разрабатывал антропологическую проблематику, ставил вопросы о сходстве и различии человека и окружающей его природы, о человеческом познании, обращался к Р. Декарту, Дж. Локку, И. Канту, но его симпатии принадлежали фр. материализму, "широкому разгулу разума", подрывавшего устои средневековья и феодализма. Крюков ("Философские записи") анализировал психические способности человека (воображение, впечатление, внимание, память), роль "чувственности и чувствований" в познании с позиций сенсуализма. Гуманистические устремления Д. выражались в подчеркивании важной социальной роли философии (если она есть изыскание истины, то "истина должна быть открыта народу"), в определении ее как "правдоведения" (Крюков). Хронологические рамки философского движения Д. не ограничивались 1-й пол. 20-х гг., хотя ряд соч. написан ими до 1825 г., включая космологический трактат В. И. Штейнгеля "Опыт ... счисления старого и нового стиля" (Спб., 1819), статьи В. К. Кюхельбекера, примыкавшего к "любомудрам ", а также соч. Барятинского, Г. С. Батенькова, Н. И. Тургенева и др. Идеи, близкие Д. по духу, выражены в книге Кунщына "Право естественное" (ч. I - 1818; ч. II - 1820). Каторга и ссылка не привели к угасанию философских интересов среди Д. "Пламенный христианин", верующий католик Лунин в работах сибирского периода эволюционировал в сторону более последовательного теизма, совмещавшегося с политическим радикализмом. "Философия всех времен и школ, - писал он, - служит единственно к обозначению пределов, от которых и до которых человеческий ум может сам Собою идти. Прозорливый вскоре усматривает эти пределы и обращается к изучению беспредельного Писания" (Избр. соц.-полит. и филос. произв. декабристов: В 3 т. М., 1951. Т. 3. С. 184). Обвинения Лунина против исторического православия во многом напоминают идеи, высказанные Чаадаевым в первом "Философическом письме". Христианство в России, считал он, подчинилось власти абсолютизма, и потому православная церковь стала силой, препятствующей введению "представительного порядка вещей". С позиций, близких западничеству, Лунин осудил "стариков-щину", рус. патриархальность и всеобщую зависимость от власть имущих. Он же подверг критике формулу Уварова "православие, самодержавие, народность", считая, что православие "не дает предпочтения ни самодержавию, ни иному образу правления" (Там же. С. 189). Никто не доказал еще, по словам Лунина, почему самодержавие "свойственнее русским, чем другое политическое устройство, и всегда ли они одинаково будут его предпочитать". В работе "Розыск исторический" Лунин заклеймил отсталость "политического быта" России, едва подвинувшейся "к той черте, за которой нашли англичан" (Лунин М. С. Соч. и письма. С. 82). Протестант В. К. Кюхельбекер в ссылке разделял иную разновидность теизма, не основанную на противопоставлении зап. и вост. христианства. Кюхельбекер подчеркивал объединяющую функцию христианской религии, не разделяющей народы на вост. и зап., а сплачивающей их на основе христианского универсализма. "Следовать же этому учению может, если только не будет противиться голосу внутреннему, и жид, и магометанин" (Декабристы и их время. С. 79). Фонвизин в ссылке написал одно из первых в России обобщающих соч. по истории философии (вслед за работами Галича "История философских систем" (Спб., 1818-1819. Ч. 1-2) и архимандрита Гавриила "История философии" (Казань, 1839-1840. Ч. 1-6), названное им "Обозрение истории философских систем", где он рассматривает предмет философии с позиций христианского теизма, излагает историю античной, средневековой и новой философии, завершая ее системой Гегеля и "левогегельянцев". Высшее назначение философии, по Фонвизину, состоит в том, что она может "приуготовить сердечную почву к принятию семян веры, возбудив в человеке желание самопознания и представя ему идеал того, чем он быть должен". При общей высокой оценке гегелевской философии, Фонвизин указывал на такие ее недостатки, как консерватизм, "тяжелость языка" и недооценка славянского мира. "В политике Гегель был в высшей степени консерватор, поборник монархического начала и противник народодержавия". Т. обр., можно заключить, что и в "последекабрьский" период творчества Д. сумели отразить свое понимание философских интересов рус. образованного об-ва, параллельное, в частности, дискуссиям славянофилов и западников, спорам о нем. философской классике, поискам новых путей развития рус. философии в XIX в. Несмотря на мировоззренческую близость нек-рых Д. к религиозным течениям рус. философии, они были особо почитаемы лишь секуляризированной, либеральной и революционной интеллигенцией. Современники Д. - Чаадаев и Хомяков в целом негативно оценивали декабристские рецепты преобразования России, считая их одинаково неприемлемыми и в политическом, и в теоретическом отношениях. Бесспорно и глубоко влияние Д. на рус. художественную культуру, особенно литературу, к-рое простиралось от Пушкина до Толстого.