Веб-бібліотека - головна сторінка


Загальна психологія:

Загальні питання психології. Предмет і завдання психологічної науки. Предмет психології. Завдання психологічної науки. Місце психології в системі наук. Галузі психологічних знань. Мозок і психіка. Школи, напрями, концепції у психології. До історії психологічної думки. Дохристиянські часи - XVIII ст. Розвиток психологічної думки у XIX-XX ст. Методи психології. Загальні питання побудови психологічних досліджень. Загальнонаукові методи. Статистичний метод у психології. Конкретні наукові методи. Розвиток психіки та свідомості. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин. Механізми відображувальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки. "Мова" і спілкування тварин...

Історія світової культури / За ред. В.М. Шейко: Культура первісної доби. Культура стародавнього єгипту. Культура дворіччя. культура стародавньої індії. Культура стародавньої греції. Культура стародавнього риму. Культура візантії. Культура стародавнього та середньовічного китаю. Культура середньовічного ісламського світу. Культура західнофропейського середньовіччя. Культура відродження. фропейська культура хvіі століття. Фропейська культура доби просвітництва. Культура XIX століття. Культура XX століття...

Деятельность и процесс

- категории, отражающие соответственно субъективно направленное и объективно обусловленное изменение. Д. это целенаправленное изменение. Имеется в виду не обязательно сознательное целеполагание, но то, что Аристотель называл целевой причиной, или активное (внутренне детерминированное) изменение: от вулканической деятельности до деятельности общества и личности, как материальной, так и идеальной. Эпикур учил о спонтанном отклонении атома, и Маркс назвал атом Эпикура "идеальным" в противоположность "материальному" атому Демокрита. Н.О.Лосский считал приложимым к атому введенное им понятие "субстанциальный деятель". Мир и любое сущее живет не только в соответствии с объективными законами (внешняя детерминация), но и проявляет себя в Д. Напротив, П. есть изменение, обусловленное не информационной программой, но объективными законами. (Другое значение термина П. см.: Процесс и состояние). Хорошей иллюстрацией соотношения категорий Д. и П. может служить частный случай их интерпретации на жизнь общества: соотношение деятельности человека и естественноисторического процесса развития общества. И в общем и в данном частном случае идеалисты и материалисты абсолютизируют одну из сторон. С позиций коррелятивной онтологии и базирующейся на ней социальной философии и философской антропологии речь идет об их взаимодополнительности. - Лосский Н.О. История русской философии. М., 1990. С. 412-420. Маркс К. , Энгельс Ф. Из ранних произведений. М., 1956. С. 427. Сагатовский В.Н. Философия развивающейся гармонии (философские основы мировоззрения) в 3-х частях. Ч.2: Онтология. СПб. 1999. С. 141-142;. Ч 3: Антропология. СПб. 1999. С. 29-32; его же. Категориальный контекст деятельностного подхода/. / Деятельность: теории, методология, проблемы. М., 1990.