Веб-бібліотека - головна сторінка


Токмань Г.Л. Методика викладання української літератури в старшій школі:

Філософсько-освітні та психолого-педагогічні засади методики викладання української літератури в старшій школі. Методика викладання української літератури як педагогічно-літературознавча прикладна наукова дисципліна, її парадигматика і систематизовані курси (друга половина XX ст). Діалогічний та екзистенціальний аспекти психолого-педагогічних засад викладання української літератури в школі. Рівні спілкування та їх практичне застосування в шкільному викладанні літератури. Рання юність як етап літературного розвитку школярів. Діалогізм та проблемність як принципи сучасного прочитання української літератури в школі. Психологічно-літературознавче дослідження художнього тексту...

Петрова І.В. Дозвілля в зарубіжних країнах: Теоретичні основи дозвілля. Соціальна сутність дозвілля. Дозвілля в житті людини. Функції та принципи дозвілля. Педагогічні засади дозвілля. Стан наукових досліджень дозвіллєвої сфери. Основні інститути дозвіллєвої сфери. Специфіка діяльності дозвіллєвих центрів. Робота парку як дозвіллєвого центру. Дозвіллєва діяльність в клубах. Дозвілля в туристичних комплексах та готелях. Музей як дозвіллєвий центр. Хобі-групи як інститути дозвілля. Дозвіллєва робота з різними категоріями населення. Специфіка дозвіллєвої роботи з підлітками та молоддю. Особливості дозвіллєвої роботи з дорослими. Дозвіллєва діяльність з особами похилого віку. Специфіка дозвіллєвого обслуговування інвалідів. Дозвіллєва робота з сім'ями...

ДАОСИЗМ

- учение о дао, или "пути (вещей), возникло в Китае в 6 - 5 вв. до н. э. Основоположником Д. считается Лаоцзы (6 - 5 вв. до н. э.) - древ-некит. философ, призывавший следовать природе, жить естественной жизнью; в эпоху Тан (7 - 9 вв.) был канонизирован как святой. Его осн. идеи изложены в книге "Дао дэ цзин . Все вещи рождаются и изменяются благодаря собственному "пути - дао. В мире нет неизменных вещей, и в процессе изменения все они переходят в свою противоположность. Человек должен следовать естественности вещей, отказаться от мудрствования. Д. выступал против господства и угнетения, призывал вернуться к традициям общинной жизни. Видными сторонниками Д. были Ян Чжу. Инь Вэнь, Чжуанцзы, жившие в 4 - 3 вв. до н. э. Соблюдение естественных законов (дао) жизни согласно Ян Чжу, позволяет человеку "сохранить свою природу в целости , а, по словам Инь Вэня, оно необходимо также для приобретения человеком мудрости и познания им истины. Последний считал, что душа человека состоит из тончайших материальных частиц - цзин ци, к-рые приходят и уходят в зависимости от "чистоты или "засоренности нашего органа мышления (синь). Чжуанцзы назвал мышление "зеркалом неба и земли . В качестве предмета познания он выдвинул диалектику единого и многого, абсолютного и относительного, постоянного и изменчивого. Однако Чжуанцзы стремился к абсолютизированию единого во многом, покоя в движении, к обособлению дао от вещей, что послужило идейной основой его теории "недеяния , ставшей одним из идейных источников формирования религии Д. на рубеже н. э. (философию Д. следует отличать от Д. как вероучения).