Веб-бібліотека - головна сторінка


Медведєв В. С. Кримінальна психологія:

Кримінальна психологія у системі психології та правознавства. Предмет і пріоритетні завдання кримінальної психології. Зв'язок кримінальної психології з іншими науками. Історія розвитку кримінальної психології. Злочинність як кримінально-психологічне явище. Кримінально-психологічна характеристика злочинності. Психологічні особливості окремих видів злочинності. Психологічний механізм злочину. Кримінально-психологічні ознаки злочину. Мотив у психологічному механізмі злочину. Типові криміногенні мотиви. Особистість як суб'єкт злочину. Кримінально-психологічний портрет особистості. Акцентуація характеру та особистості. Типологія особистості як суб'єкта злочину. Психологічні портрети типів злочинної особи...

Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління: Загальні засади психології управління. Психологія управління як галузь психологічної науки. Предмет, об'єкт і завдання психології управління. Структура, функції та основні категорії психології управління. Методологія і методи психології управління. Методологічні засади психології управління. Методи психології управління. Історія і сучасний стан розвитку психології управління. Основні джерела та передумови виникнення психології управління як самостійної галузі знання. Зародження і розвиток ідей психології управління в лоні філософії та соціології. Формування психологічних знань про управління в теорії управління та у сфері психології. Становлення і розвиток зарубіжної психології управління...
Українське народознавство / За ред. С. П. Павлюка: Предмет і завдання етнографії. Походження українського народу. Етнічна територія України. Етнографічне районування України. Етнічний склад населення й сучасні етнічні процеси в Україні. Світоглядні уявлення та вірування. Людина. Доля. Душа. Демонологія. Довколишній світ. Релігія в житті українського народу. Передхристиянські вірування наших предків. Християнізація духовного життя українського народу. Етнічні архетипи в релігійному житті українців. Звичаї та обряди. Календарно-побутова обрядовість: етапи формування. Обрядовість зимового циклу. Обрядовість весняного циклу. Літні звичаї та обряди. Осінні звичаї та обряди. Народні знання. Народний календар. Космогонія і астрономія. Метеорологія...
Мозгова Н. Г. Логіка: Предмет логіки. Загальна характеристика поняття. Логічні операції з поняттями. Просте судження. Логічні відношення між категоричними судженнями. Основні закони логіки. Складне судження. Безпосередній дедуктивний умовивід. Простий категоричний силогізм. Виводи логіки висловлювань. Індуктивний умовивід. Доведення та спростування...
Трач Ю. В. Архівознавство: Система архівних установ України. Система архівних установ України. Організація роботи архівів. Національний архівний фонд. Національний архівний фонд: склад, структура та право власності на документи. Формування Національного архівного фонду. Організація архівних документів. Історія архівної справи в україні. Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви литовсько-польської доби (XV - перша половина XVII ст.). Архіви та архівна справа козацько-гетьманської. України (середина XVII-XVIII ст.). Архіви та архівна справа в Україні кінця XVIII-XIX ст. Архіви України XIX - початку XX ст. Архіви та архівна справа доби української революції (1917-1920 pp.). Архівна справа в Західній Україні...
Запаско Я. та ін. Початки українського друкарства: Степан Гунько. Книга - культура духовна. Яким Запаско. Про дофедорівське книгодрукування в Україні. Орест Мацюк. Чи було книгодрукування на Україні до Івана Федорова. Орест Мацюк. Ще про початки книгодрукування на Україні. Володимир Стасенко. Проблемні питання історії початку українського кириличного друкарства...
Машина Н.І. Страхування для туристичних підприємств: Основи страхового бізнесу. Економічний зміст страхування. Поняття страхування. Основні поняття в страхуванні. Страховий ризик. Класифікація в страхуванні. Договірні відносини в страхуванні. Організація страхової справи в Україні. Державне регулювання страхової діяльності. Перехід страхового ринку України на міжнародні стандарти. Організаційні форми страховиків. Аквізиція страхової компанії. Системи страхових відносин. Сучасний стан страхового ринку України. Основні показники. Частка страхування у ВВП. Розвиток окремих видів страхування. Популярність страхування в Україні. Страхування як елемент ризик-менеджменту в туристичній діяльності. Характеристика ризиків у туристичній діяльності...
Матвієнко В. Я. Соціальні технології: Вступ до теорії соціальних технологій. Соціалізація як неодмінна умова реалізації соціальних технологій. Сучасні тенденції суспільного розвитку. Основні поняття соціалізації. Людина в процесі соціалізації. Середовище соціалізації. Соціальні системи і процес соціалізації. Соціальний процес - предмет технологізації. Основні теоретичні принципи побудови соціальних технологій. Соціальні технології як частина соціальних стосунків. Класи і типи соціальних технологій. Технології влади. Суспільство і держава. Проблеми взаємодії громадянського суспільства і держави. Політична система як ціле. Політична влада. Суть і способи функціонування політичної влади. Механізм реалізації політичної влади. Технологія демократичних виборів...
Бойко О.Д. Історія України: Ще одне прочитання історії. первісне суспільство і перші державні утворення на території України. Початок формування людської цивілізації на території України. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор'я. Східні слов'яни у VI-XI ст. Київська русь. Походження Давньоруської держави. Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX - кінець X ст.). Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець X - середина ХІ ст.). Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI - середина XIII ст.). Монгольська навала та встановлення золотоординського іга. Політичний устрій. Соціально-економічний розвиток. Етнічний розвиток. Схрещення Русі. Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі...
Луцишин П.В. Теорія міжнародних відносин: Теоретичні джерела і концептуальні основи міжнародних відносин. Міжнародні відносини в історії соціально-політичної думки. Що таке теорія міжнародних відносин. Сучасні теорії міжнародних відносин. Об'єкт і предмет міжнародних відносин. Поняття і критерії міжнародних відносин. Світова політика. Взаємозв'язок внутрішньої і зовнішньої політики. Предмет міжнародних відноси. Види міжнародних відносин. Історична еволюція об'єкта аналізу. Реальність у міжнародних відносинах. Генеза і розвиток міжнародних відносин. Міжнародні відносини як дисципліна. Фактори формування міжнародних відносин. Класифікація факторів. Умовні фактори. Реалізаційні фактори. Закономірності міжнародних відносин. Про характер законів у сфері міжнародних відносин...

Мочерний С. В. Економічна теорія:

Загальні основи економічної теорії. Предмет і метод економічної теорії. Предмет економічної теорії та його відмінність від предмета політичної економії. Сутність і структура продуктивних сил і виробничих відносин. Економічні закони і категорії та їх класифікація. Метод економічної теорії та його складові елементи. Основні етапи становлення і розвитку економічної теорії. Виникнення й еволюція політичної економії до кінця XIX ст. Основні напрями сучасної економічної теорії. Економічний прогрес: критерії й рушійні сили. Сутність і критерії економічного прогресу. Рушійні сили і фактори економічного прогресу. НТР та її роль в економічному прогресі...

ДАМАСКИЙ

(ок. 462, Дамаск - после 538) - философ-платоник, последний схоларх (диадох) Афинской школы. Принадлежал к привилегированному социальному слою, что было обычно для интеллектуаловязычников поздней античности. Учился риторике в Александрии под руководством Теона и потом (по хронологии Р. Асмуса и Л. Вестеринка) несколько лет преподавал ее в Афинах (ок. 482/483 - 491/492). Был вхож в кружки платоников в Александрии (вдова Гермия Эдесия, ее сыновья Аммоний и Гелиодор, Асклепиодот, Исидор и др.) и в Афинах, где он еще застал Прокла. Под влиянием Исидора постепенно оставляет преподавание риторики и обращается к философии; изучает математику у Марина и слушает лекции по философии Зенодота. Исидору Дамаский обязан диалектической искушенностью, у Гелиодора и Аммония изучает Платона и астрономию Птолемея. С ИсидоромДамаский совершает восьмимесячное путешествие по Сирии вдали от христианизированных городов. При Дамаскии происходит последний расцвет Афинской школы: его комментарии не только свидетельствуют о высоком уровне преподавания, но и предполагают очень высокий уровень слушателей. В 529, после эдикта императора Юстиниана, Дамаскии был вынужден прекратить преподавание и в кон. 531 с шестью платониками, "высшим цветом философов" (по замечанию Агафия, из чьей "Истории" известен этот эпизод - 11 28 - 32 Keydel), он отправляется из Афин ко двору персидского царя Хосрова (восшедшего на трон 13 сентября 531), чьим покровительством пользуется до кон. 532, когда Хосров, заключив "вечный мир" с Юстинианом, добился для философовязычников разрешения находиться в пределах Византийской империи, не подвергаясь преследованиям за свои убеждения (по версии М. Тардье, поддержанной И. Адо, к Хосрову отправился один Дамаскии, который и добился внесения соответствующей статьи в текст мирного договора). Относящаяся к 538 надгробная плита из Эмесы (в Сирии) с эпиграммой, которую Палатинская антология (VIII 533) приписывает философу Дамаскию ("Прежде Зосима была рабой одному только телу; но и от тела теперь освободилась она"), - последнее хронологическое указание, относящееся к Дамаскию.
Дамаский комментировал сочинения Аристотеля: "Категории" (предположение Л. Вестеринка на основе Simpl. In Cat., 9, 4-13, 26), "Физику" (ср. Simpl. In Phys. 601-645, 773 - 800; где приводятся фрагменты трактата "О числе, месте и времени"), "О небе" (важнейшие рукописи комментария к трактату "О небе", изданному Хайбергом в CAO VII под именем Симпликия, атрибутируют первую книгу Дамаскию), "Метеорологику" (Philop. In Meteor. 44, 21 - 36), - хотя нельзя сказать, были ли у Дамаския записанные комментарии к этим текстам. Дамаский толковал Платона: "Алкивиада I" (ссылки у Олимпиодора In Ale. I, из которых видно критическое отношение Дамаския к толкованию Прокла), "Федра", "Софиста", "Тимея", "Государство", "Законы" (ссылки в дошедших сочинениях самого Дамаския), "Федона" (дошла серия записанных слушателями толкований, восходящая к двум курсам Дамаския, посвященным этому диалогу), "Филеба" (дошла серия толкований, записанная слушателем второго курса), "Парменида" (текст дошел без толкования первой предпосылки); помимо этого Дамаский толковал "Халдейские оракулы", т. е. восстановил всю систему преподавания философии в Афинской школе. Трактат "О первых началах" (отсутствует заключительная часть) представляет собой разработку иерархии бытия, восходящего к сверхбытийному началу, в жанре "затруднений и разрешений*; "Жизнь Исидора" - разросшийся в "философскую историю" (Суда) традиционный энкомий учителю, ценнейший источник сведений о философской жизни Александрии и Афин с кон. 4 в., известный по выдержкам в Библиотеке Фотия и в словаре Суда; "О невероятном" - собрание историй о чудесных явлениях в 4 книгах, известное по заметке Фотия.
Как в трактате "О первых началах", так и в комментариях Дамаский стремился выявить принцип построения иерархии универсума и дать ее детальное изложение. Одна из основных мыслей Дамаския - невозможность показать, почему и как низшее происходит от высшего. О высшем начале мы не можем сказать ничего, что относилось бы к нему самому, а не к нашим догадкам и предположениям. Следует признать абсолютную невыразимость первого начала, единственное представление о нем можно было бы составить по аналогии с первым членом триады "пребывание-исхождение-возвращение" (но при этом вся триада в целом уже должна быть его проявлением); само оно - как не исходящее - могло бы быть названо пребывающим, но исшедшее от него также следует признать пребывающим ("О первых началах", I 129, 16 - 26). Исходящее от него - первое, о чем мы можем что-то сказать, - есть единство трех ипостасей : единого-многого, многого-единого и объединенного; это объединенное, которое есть бытие, или сущность, как неразличимое смешение единства и множества можно назвать единственным сыном, первейшим из всех порождений (il 55, 1 - 5). Но его бытие не есть ни бытие как полнота всех родов (ср. Плотин), ни бытие как одна из категорий платоновского "Софиста" (II 56,15 - 18), потому что все это - в более низкой сфере. Это проявление невыразимого первоначала есть простое бытие всех сущих, единое всех многих и объединенное всех разделенных (И 58,6 - 9). Как таковое оно есть первое умопостигаемое и первый член триады "бытие - жизнь - ум".
При рассмотрении сферы ума Дамаский в основном следует Проклу. Но концепция души - вполне оригинальна. Дамаский развивает ее в ходе толкования 3-й предпосылки "Парменида". В отличие от Плотина, который признавал субстанциальное единство отдельных душ с мировой душой, и от Ямвлиха, учившего о разрядах душ, по-разному причастных мировой душе, существенно меняющейся при переходе от сферы бытия к становлению, Дамаский считал, что индивидуальная человеческая душа, оставаясь нумерически единой и в этом смысле тождественной себе, есть единственная сущность, вольная изменить себя самое, т. е. обладающая не только самодвижностью, но и самоопределением в пределах данного ей вида бытия , и в этом смысле она является центральным звеном всей иерархии универсума.
Вполне оригинально у Дамаския толкование "Парменида": в отличие от Плутарха, Сириана и Прокла до известной степени возвращаясь к Амелию, Порфирию и Ямвлиху, он считал, что реальность иерархически устроенного бытия отражают не только первые пять предпосылок, но и последние четыре.
Оригинальны также концепция места (отличаемого от положения, которое изменяется при движении) как неотделимой от тела и определяющей его силы, дающей телу его собственную структуру и его включенность в структуру телесного в целом; и концепция времени, соотнесенного с местом, но определяющего не сосуществование тел, а обеспечивающего всю упорядоченную последовательность их изменений, будучи всякий миг всецелой проявленностью прошлого, настоящего и будущего и тем самым являясь моментом "вечности" в становлении.
Сочинения Дамаския практически не были известны в Средние века, но вызывают интерес в эпоху Возрождения: в библиотеке Виссариона Никейского был трактат "О первых началах" и комментарий к "Пармениду" (Marc. gr. 246); многочисленные копии этих текстов появляются вплоть до 17 в. В 19 в. Дамаский излагается в общих руководствах В. Г. Теннемана (1812), Ж.Симона (1845), Е. Вашро (1846), Эд. Целлера (1852). Современное представление о Дамаский складывается на основе издания "Первых начал" Ш.-Э. Рюэля, реконструкции "Жизни Исидора" в трудах Р. Асмуса, Р. Анри и Кл. Цинцена, новых изданий Л. Вестеринка и французских переводов "Первых начал" М.-К. Гальперина и Ж. Комбеса.
Тексты и переволы: Dubitationes et solutiones de primis pnncipiis, - PIatonis Parmenidem. ed. Ch.-E. Ruelle, vol. 1 - 2. P., 1889 - 99 (repr. Bruxelles, 1964); Lectureson Philebus wrongly attributed to Olympiodorus, ed. by L. G. Westerink. Amst., 1959; Vitae Isidori reliquiae, ed. C. Zintzen. Hildesheim, I971; The Greek Commentaries on Platos Phaedo, vol. 11: Damascius. Amst. - Oxf. - N. Y., 1977; Samburski S. The concept of Place in Late Neoplatonism, texts with transi., introd. and notes. Jerusalem, 1982, p. 83 - 95 (фрагменты трактата "О числе, месте и времени"); Traite des premiers principes, texte et. par L. G. Westerink et trad. parJ. Combes, vol. 1 - III.P., 1986 - 91; Des premiers principes. Aporie et resolutions, trad. par M.-Cl. Galperine. Lagrasse, 1987; Commentaire du Parmenide de Platon, texte et. par L. G. Westerink et trad. parJ. Combes, t. I. P., 1997. Лит.: Лосев А. Ф. История античной эстетики. Последние века, кн. 2. M., 1988, с. 339-367; Ruelle Ch.-E. Le philosophe Damascius. P., 1861; Steel С. G. The changing self. A study on the soul in later Neoplatonism: Jamblichus, Damascius and Priscianus. Brux., 1978, p. 77 - 119; Tardieu M. Les paysages reliques. Routes et haltes syriennes DIsidore a Simplicius. Louvain - P., 1990 (стр. 19 - 69: о сирийском путешествии Дамаския и Исидора); Hoffmann Ph. Damascius, "Dictionnaire des philosophes antiques", t. 2. P., 1994, p. 541 - 593; Brisson L. Damascius et lOrphisme. - Orphee et lOrphisme dans lAntiquite greco-romaine. Aldershot, 1995.
Ю. А. Шичалин