Веб-бібліотека - головна сторінка


Шульгіна Л.М. Маркетинг підприємств туристичного бізнесу:

Теоретичні основи маркетингу підприємств туристичного бізнесу. Сутність маркетингу підприємств туристичного бізнесу та етапи його розвитку. Система маркетингу підприємства туристичного бізнесу в інформаційній економіці. Теоретичні засади мотивації споживачів туристичного продукту та їх поведінки. Технологія сегментації як методологічна основа впровадження маркетингу співпраці. Аналіз впливу маркетингового середовища на діяльність підприємств туристичного бізнесу. Вплив мегачинників на маркетинг підприємств туристичного бізнесу України. Дослідження впливу найважливіших макрочинників на розвиток українського туристичного ринку. Структура та динаміка мікросередовища функціонування підприємств туристичного бізнесу...

Москаленко, Л. В. та ін. Масова комунікація: Концепції масової комунікації. Світовий інформаційний простір і демократичне суспільство. Проблеми становлення інформаційного суспільства. Ера інформації і гуманістична парадигма трансформації сучасного соціального знання. Соціологічні теорії розвитку мас медіа. Масова комунікація і суспільство. Соціальне функціонування журналістики. ЗМІ у соцієнтальних системах суспільства. Журналістика і духовність суспільства. ЗМІ і національна ідея. Результативність масово-інформаційної діяльності. Свобода преси: теорія і практика. Правові основи функціонування мас медіа. Законодавче поле діяльності українських мас медіа. Громадський контроль за діяльністю засобів масової комунікації. Самоконтроль у ЗМІ...

ЦИВИЛИЗАЦИЯ

(от лат. гражданин или городской житель) - 1) синоним культуры; ступень, следующая за варварством; 2) особый тип органической целостности, являющийся либо симптомом упадка культуры, либо ее высшей стадией; 3) совокупность специфических экономических, социальных, политических, духовных структур, отличающих одни исторические и национальные общности людей от других. Широкое распространение получила концепция, в соответствии с которой, переход от одного типа цивилизации к другому связан с изменениями в сфере производства, то есть "производственными революциями" (У. Ростоу, О. Тоффлер и др.). Аграрная цивилизация формируется в результате аграрной революции, то есть перехода от собирательства и охоты к земледелию и скотоводству. Становление индустриальной цивилизации (XVIII-XX вв.) было связано с промышленной революцией, то есть переходом к крупному машинному производству. Научно-техническая революция XX в. приводит к становлению современной, или, как ее иногда называют, постиндустриальной или информационной цивилизации. Особенностями современной цивилизации являются: высокий уровень экономического производства, основанного на научно-технических достижениях; преобладание рыночной экономики; демократические политические режимы; правовое государство; реализация широкого круга прав и свобод человека, автономия личности; интернационализация общественной жизни, усиление взаимодействия между странами и народами. Ряд авторов выдвигают тезис о формировании единой общечеловеческой цивилизации, где НТР приводит к тому, что человек оказывается в новом для себя - компьютеризированном, информационно-техническом мире, где изменяется характер человеческого труда - он становится более квалифицированным, более творческим. Но возникают новые проблемы, связанные, прежде всего, с сохранением подлинно человеческого в человеке.