Веб-бібліотека - головна сторінка


Лукашевич М. П. Соціологія праці:

Соціологія праці як наукова дисципліна. Що вивчає соціологія праці. Використання соціології праці в діяльності менеджера. Виникнення і розвиток соціології праці. Донауковий етап зародження соціології праці. Початок наукового етапу розвитку соціології праці. Виникнення соціології праці. Сучасний етап розвитку соціології праці. Соціологія праці в Росії. Становлення і розвиток соціології праці в Україні. Соціальна сутність праці. Зміст і соціальні функції праці. Неоднорідність праці як основа соціальної диференціації працівників. Ринок праці в соціологічному вимірі. Ринок праці: соціальний контекст. Особливості соціально-трудових відносин при переході до ринку. Зайнятість і безробіття...

Сало Я. М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування: Характеристика ресторанів та кафе. Історія виникнення ресторанів та кафе. Характеристика приміщень ресторанів. Характеристика допоміжних приміщень ресторану. Матеріально-технічне забезпечення ресторану. Меблі та обладнання торгового залу. Меблі та обладнання банкетних залів. Асортимент скляного посуду. Асортимент скляного посуду для ресторанів. Асортимент столового посуду з порцеляни. Асортимент металевого посуду. Столове приладдя. Столова білизна. Підготовка до обслуговування відвідувачів. Санітарно-гігієнічна підготовка торгового залу. Розставляння меблів. Сервірування столів. Особливості розміщення посуду та столового приладдя. Естетика в сервіруванні стола...
Бедь В. В. Юридична психологія: Предмет, завдання і система юридичної психології. Предмет і завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Система юридичної психології. Методологічні основи і методи юридичної психології. Методологічні принципи в юридичній психології. Методи пізнання в юридичній психології. Методи психологічного впливу на особистість. Загальнопсихологічні та соціально-психологічні основи в юридичній психології. Поняття про психіку і свідомість особистості. Психічні процеси. Психічні властивості особистості. Психічні стани особистості. Соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності. Правова психологія. Правова соціалізація. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості...
Орбан-Лембрик Л.Е., Кощинець В.В. Юридична психологія: Юридична психологія в системі наукового знання. Предмет і завдання юридичної психології. Структура юридичної психології. Принципи і методи юридичної психології. Історія становлення і розвитку юридичної психології. Передумови виникнення юридичної психології. Оформлення юридичної психології як науки. Сучасний етап розвитку юридичної психології. Психологія особистості й діяльності. Психологія особистості. Психологія діяльності. Психологія юридичної діяльності. Психологічна специфіка юридичної діяльності. Морально-психологічні засади юридичної діяльності. Емоції, воля і мотиви в юридичній діяльності. Соціалізація особистості. Соціально-психологічна характеристика особистості...

ЧУВСТВА

(моральные) - эмоциональная сторона духовной деятельности личности, характеризующая наряду с убеждениями ее субъективную моральную позицию. По своей психологической природе Ч.-это устойчивые условно-рефлекторные образования в сознании человека, составляющие основу его аффективно-волевых реакций в различных ситуациях (эмоций и побуждений). По своему социальному содержанию моральное Ч. представляет собой субъективное отношение человека к различным сторонам общественного бытия - к людям, самому себе, отдельным явлениям общественной жизни, к об-ву в целом. Напр., чувства любви, ненависти, доверия, сочувствия, сострадания, ревности, зависти являются субъективно-психологическим выражением практических взаимоотношений между людьми. А самолюбие, гордость, тщеславие, целомудрие суть проявления отношения человека к самому себе как к члену об-ва. Т. обр., моральные Ч. имеют социальный характер как по своему происхождению, так и по значению. Большинство из них оценивается моральным сознанием как положительные или отрицательные моральные качества, характеризующие нравственный облик личности. От убеждений моральные Ч. отличаются не своим содержанием (и те и др. выражают определенное отношение к объекту), а лишь своей психологической формой. Такие моральные принципы, как человеколюбие, патриотизм, оптимизм, пессимизм, национализм и др., укореняются в сознании людей не только в рациональной, но и в эмоциональной форме, относятся не только к мировоззрению, но и к мироощущению, связаны со сложными комплексами Ч. Точно так же нормы, оценки, идеалы, понятия справедливости, добра и зла, имеющие рациональное содержание, усваиваются человеком и в чувственной форме расположений, стремлений, симпатий и антипатий. Наконец, все то, что составляет содержание нравственного самосознания личности (долг, ответственность, совесть, достоинство, стыд), также проявляется в соответствующих эмоциональных переживаниях (Ч. долга, ответственности, собственного достоинства, угрызения совести, муки стыда.) Поступая по убеждению, человек подвергает анализу ситуацию в свете имеющихся у него знаний и на этом основании приходит к тому или иному решению. Но при решении частных проблем человек практически не может каждый раз анализировать выработанные об-вом моральные представления. В обиходе он часто должен совершать нравственный поступок, мгновенно реагируя на возникшую ситуацию, без раздумий и рассуждений. В этом ему помогают моральные Ч. Руководствуясь ими, человек реагирует па ситуацию непосредственно, непроизвольно, автоматически активизируя накопленный и отложившийся в его психике прошлый опыт (Привычки), к-рый сразу же выявляет себя в эмоциях и побуждениях. Формирование целостной личности, направляющей свою моральную деятельность без внешнего и внутреннего принуждения, поступающей по внутренней "потребности здорового организма", по "естественной" склонности и привычке, в значительной мере осуществляется в процессе воспитания нравственных Ч. (Культура чувств). Эта задача представляет собой вместе с тем одну из важных сторон решения проблемы нравственной свободы личности.