Веб-бібліотека - головна сторінка


Бабарицька В. К., Малиновська О. Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг:

Понятійно-термінологічні основи туроперейтинга. Подорожі і туризм. Визначення туризму. Поняття «внутрішній туризм». Критерії відокремлення понять «туризм» і «подорожі». Суб'єкти господарської взаємодії в туризмі. Визначення поняття «турист». Поняття «міжнародний (іноземний) турист». Поняття «внутрішній турист». Співвідношення понять «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «одноденний відвідувач». Класифікац і я видів та форм туризму. Туристичні потреби і мотиви туризму. Класифікаційні підходи в туризмі. Туристичний продукт. Специфіка змісту поняття «турпослуга». Відмінність понять «турпослуга» і «турпродукт». Поняття «турпакет». Структура туристичного продукту. Туроперейтинг...

Багров М. В. та ін. Землезнавство: Історія й методологія сучасного землезнавства. Історія формування уявлень про землю і всесвіт. Від натурфілософії до сучасної науки: уявлення людства про Всесвіт і Землю. Уявлення про будову Землі. Земна поверхня як географічне середовище людства. Спадщина видатних європейських землезнавців. Землезнавство найновішого часу. Основні поняття сучасного землезнавства. Методологія сучасного землезнавства. Джерела інформації в землезнавстві. Парадигми землезнавства. Методологічні засади землезнавства. Засоби подання інформації в землезнавстві. Методи землезнавства. Загальні природничі й організаційні закони в географічній оболонці. Механічна взаємодія в планетарних фізико-географічних процесах. Ізостазія в геосферах...
Цюрупа М.В., Ясинська B.C. Основи сучасної політології: Становлення предмету політології - історико-наукові методологічні проблеми. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія - інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна. Методологічні засади, категорії та принципи політології. Основні парадигми політичного мислення. Функції політології. її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин). Протополічні погляди у країнах Стародавнього Сходу. Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки. З.Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя...
Аляєв Г.Є. та ін. Лекції з релігієзнавства: Предмет релігієзнавства. Релігія і суспільство. Особливості релігієзнавства як науки та учбової дисципліни. Поняття релігії та класифікація релігій. Релігія і суспільство. Форми релігійного життя людини. Релігійний досвід: його сутність, форми і вияви. Культ і богослужіння. Релігія первісного суспільства. Походження та особливості первісних форм релігії. Поняття про міф і міфологію як специфічну форму сприйняття світу. Основні форми первісних культів. Релігія Стародавньої Греції. Архаїчний період становлення грецької міфології. Класичний період розвитку релігії стародавніх греків. Культ і храми. Зороастризм. Пророк Зароастар і його релігійне вчення. Зороастрійські релігійні обряди. Авеста...
Дубравська Д.М. Основи психології: Наука психологія. Вступ до психології. Корені психології: історичні погляди. Психологія в Україні. Поняття про душу. Предмет психології. Галузі психологічних знань. Методи психології. Завдання дослідження. Умови дослідження. Характеристика методів. Мозок, поведінка, свідомість. Мозок і психіка. Можливості людського мозку. Локалізація мозкової діяльності. Мозок й статеві відмінності. Функції мозку та вікові особливості. Еволюція психіки тварин. Інстинкти та навички. Інтелектуальна поведінка тварин. Стани свідомості. Рівні свідомості. Сон і сновидіння. Види снів. Людина і сон. Змінені стани свідомості. Гіпноз і медитація, алкоголізм і наркоманія. Психічні процеси. Відчуття. Поняття про відчуття. Загальна характеристика відчуттів...
Хомич Г. О., Ткач Р. М. Основи психологічного консультування: Теоретичні основи психологічного консультування. Визначення психологічного консультування. Консультування як професія. Що таке консультування. Хто займається консультуванням. Де застосовується консультування. Список використаної й рекомендованої літератури. Консультування як психологічна допомога. Історичні корені психологічного консультування. Психологічне консультування. Відмінні риси психологічного консультування і психотерапії. Напрями психологічного консультування. Психоаналітичний напрям у консультуванні. Психоаналіз як теорія особистості. Структура особистості. Основні техніки у психоаналітичному консультуванні. Інші психоаналітичні теорії...
Возняк М. С. Історія української літератури. Кн. 2: На руїнах українського національного життя. На чужу службу. Занапащення українського православ'я. Від одної богослужебної до одної літературної мови. Шкільна справа. Мандрівні дяки. Чернець-мандрівець Климентій і його вірші. Чверть століття у мандрівках. Перемога релігійної унії в Західній Україні. Йосип Шумлянський. Поет шляхтич-хлопоман кінця XVII ст. Українські елементи у польському письменстві. Українська світська пісня в польських виданнях. Українська пісня в московських виданнях. Той, що його світ ловив, та не спіймав. Твори Грицька Сковороди. Філософія Сковороди. Іскри вогню в попелищі Східної України. Унія як національний чинник у Західній Україні. На узбіччі. В обороні красної літератури...

ЧАНЬ ШКОЛА

(кит. чань, от санскр. дхьяна - медитация) - направление китайского буддизма, получившее наибольшее распространение в странах Восточной Азии. Считается, что первый патриарх Чань школы Бодхидхарма (ум. 528), прибыв в Китай в 520, стал практиковать особую форму медитации (см. Чань сюэ). Выражение "би гуань" ("всматривание в стену") впервые появляется в приписываемом ему трактате "О двух вхождениях и четырех практиках" (Эр жу сы син лунь). "Вхождение в принцип" (жу ли) предполагает осознание "истинной реальности" (чжэнь жу) и "изначально чистой природы всех живых существ", что достигается в процессе "сидячего созерцания стены". "Вхождение в практику" осуществляется благодаря следованию следующим правилам: исходя из того, что все причинно обусловлено, необходимо равно относиться к счастью и несчастью, не испытывать ненависти к причиняющим тебе вред, освободиться от страстей и стремлений, во всем следовать учению Будды. По преданию, Бодхидхарма также сформулировал четыре основных принципа чань-буддизма, предписывающие передавать традиции "вне учения (вне наставлений)", "не опираться на слова и письменные знаки", "указывать непосредственно на сознание", "выявляя собственную природу, становиться Буддой".
Чань школа базируется на философской концепции мадхьямиков и виджнянавадинов (см. Мадхьямика, Виджняна-вада). Чаньские философы исходят из того, что все феноменальное по своей природе "пусто" (санскр. шунья, кит. кун), поэтому "изначальная природа" (бэнь син) тождественна "природе Будды"(фо син) и не существует различий между субъектом и объектом, сансарои и нирваной. Следуя учению йогачароввиджнянавадинов о "только сознании", чаньские наставники уделяли значительное внимание методам его "очищения" и достижения состояния "не-сознания" (у син) и "не-мышления" (у нянь), реализующееся в "праджня самадхи" (божо саньмэй). "Природа изначального пробуждения" (бэнь цзюэ) внезнакова, поэтому учение чань передается непосредственно от "сердца к сердцу" (или от "сознания к сознанию"). Хотя многие последователи Чань школы призывали "не опираться на сутры", основные ее идеи были почерпнуты из "Праджняпарамита хридаи", "Ваджраччхедики", "Аватамсаки", "Вималакиртинирдеши" и "Ланкаватары".
После пятого патриарха, Хунжэня (606 - 671), в Чань школе произошел раскол. В отличие от главы "северного направления" Шэньсю (ум. 706) родоначальник "южной школы" Хуэйнэн (638 - 713) в своей "Алтарной сутре шестого патриарха" (Лю цзу тань цзин) обосновывал невозможность "постепенного приближения к просветлению" (цзянь у), исходя из концепции "единого сознания", которое может пробудиться только внезапно (дунь у) .
Расцвет Чань школы и образование в 9 - 10 вв. т. н. "пяти домов и семи школ" (1уйян, Линьцзи, Цаодун, Юньмэнь и Фаян) во многом связаны с деятельностью МацзуДаои (701 - 788), БайчжанаХуайхая (720 - 814), Хуанбо Сиюня (ум. 866), Линьцзи Исюаня (ум. 867).
В "Записях бесед Линьцзи" (Линьцзи лу) излагается концепция "истинного человека без звания" (у вэй чжэнь жэнь), согласно которой подлинная природа человека проявляется в его свободе (тождественной "природе Будды"), независимости от "рангов и званий" и вообще от каких-либо "качеств" (ср. с "Человеком без свойств" Р. Музиля). В школе Линьцзи большое внимание уделялось практике "вэнь да" ("вопросы и ответы") и "гунъань" ("парадоксальные задачи"). Широкое распространение получили сборники гунъань: "Застава без ворот" (Умэньгуань) и "Записи, [сделанные] у бирюзовой скалы" (Бияньлу). Основатели школы Цаодун - Дуншань Лянцзе (807 - 867) и Цаошань Бэньцзи (840 - 901) - разработали теорию "пяти стадий" (у вэй), в которой раскрывается диалектическая связь категорий "чжэн" (единое, ноуменальное, абсолютное) и "пянь" (различное, феноменальное, относительное).
С 6 в. учение "тхиен" (чань) стало распространяться во Вьетнаме. В 580 была основана школа Винитаручи (ум. 594), в 820 - школа Во Нгон Тхонга (ум. 826), в 1069 - школа Тхао Дьюнга. В 1299 император Чан Нян Тою основал школу Чук Лам. На юге большое влияние получила школа Ламте (Линьцзи).
В Корею чань-буддизм проник в 9 в. В 828 - 931 образовались "школы девяти гор": Сильсансан, Тоннисан, Каджисан, Чакульсан, Сонджусан, Саджасан, Свэянсан, Поннимсан, Сумисан.
В Японии чань (япон. дзэн) стал распространяться с кон. 12 в. Наиболее влиятельными были школы: Риндзай (Линьцзи), основанная Эйсаем (1149 - 1253), и Сото (Цаодун), основанная Догэном (1200 - 53), автором фундаментального трактата "Драгоценное Око Истинного Закона" (Сёбо Гэндзо).
Учение Чань школы оказало значительное влияние на все стороны культурной, политической, социальной и экономической жизни стран дальневосточного региона, на образ жизни и образ мышления населения, во многом определило характерные черты дальневосточной цивилизации.
Лит.: Watts A. The Way of Zen. N. Y, 1957; DumouIin H. A. Zen: Geschichte und Gestalt. Bern, 1959; Lu Kuan Yu. Chan and Zen Teaching, v. 1 - 3. L., 1962; Biyth R. H. Zen and Zen Classics, v. 1 - 2. Tokyo, 1963 - 64; ChangChung-yuan. Original Teaching of Chan Buddhism. N.Y, 1969; Suwki D. T. Zen and Japanese Buddhism. Tokyo, 1970.
С. Ю. Лепехов