Веб-бібліотека - головна сторінка


Загальна психологія:

Загальні питання психології. Предмет і завдання психологічної науки. Предмет психології. Завдання психологічної науки. Місце психології в системі наук. Галузі психологічних знань. Мозок і психіка. Школи, напрями, концепції у психології. До історії психологічної думки. Дохристиянські часи - XVIII ст. Розвиток психологічної думки у XIX - XX ст. Методи психології. Загальні питання побудови психологічного дослідження. Загальнонаукові методи. Конкретні наукові методи. Статистичний метод у психології. Упорядкування й рангування психологічних дослідних даних. Визначення середніх при опрацюванні дослідних даних. Використання міри дисперсії у психологічних дослідженнях. Надійність і валідність...

Злобін Ю.А. Основи екології: Загальна екологія. Екологія як загальнобіологічна та гуманітарна наука. Розвиток екологічних знань та їх роль у становленні цивілізації.Ідея системності в екології. Соціальні аспекти екології.Об'єкти вивчення в екології. Методи екологічних досліджень. Метод моделювання в екології. Короткий нарис історії екології. Українська екологічна школа. Екологія на межі XX та XXI століть. Біосфера. Поняття біосфери. Структура біосфери. Потік енергії на Земній Кулі. Біогеохімічні цикли. Місце людини в біосфері. Поняття середовища. Людська цивілізація як новий фактор в існуванні біосфери. Екосистеми. Екосистеми - основні структурні одиниці біосфери. Абіотичні компоненти біосфери...
Максимюк С.П. Педагогіка: Загальні основи педагогіки. Дидактика. Стан освіти в Україні та нові нормативні документи про її організацію і реформування. Стан освіти в Україні. Глобальна освіта й українська школа. Система освіти в Україні та її диференціація. Основні принципи організації освіти в Україні. Закон України «Про загальну середню освіту». Національна доктрина розвитку освіти (витяг). Концепція 12-річної загальноосвітньої школи (витяг). Предмет педагогіки, її становлення як науки. Методи педагогічних досліджень. Предмет педагогіки: визначення, стадії розвитку, історія формування як самостійної науки. Визначення основних понять педагогіки. Методологія педагогіки. Структура педагогічної науки, її галузі. Зв'язок педагогіки з іншими науками...
Ткаченко А. О. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства: МИСТЕЦТВО СЛОВА. Феномен мистецтва. Види мистецтва, їх походження, класифікації. Мистецтво слова. Література як система. Проблеми генології. Лірика. Різновиди, види, жанри. Епос. Різновиди, види, жанри. Драма. Різновиди, види, жанри. Межиродові підсистеми. Ліро-епос. Ліро-драма. Епо-драма. Кіносценарій як межисистемне явище. Поетика літературного твору. Формозміст як єдність. Елементи змісту, або ж змістові прояви художньої форми. Елементи форми, або ж формальні проявники художнього змісту. Тема, проблема, ідея, тенденція, пафос/тональність, конфлікт/колізія. Фабула, мотив, сюжет, композиція. Художня мова. Етимологічне коріння експресії слова. Лексична сфера художньої мови...

ЦЕННОСТЬ ЭСТЕТИЧЕСКАЯ

особый класс ценностей, существующий наряду с ценностями утилитарными, моральными и т. п. Связь Ц. э. .с др. классами ценностей обусловлена их общей аксиологической природой: все виды ценностей (напр., добро, польза, справедливость, красота (прекрасное), величие и т. д.) характеризуют значимость объекта для субъекта, к-рая определяется ролью данного объекта в жизнедеятельности об-ва, класса, социальной группы или отдельной личности. Поэтому в эстетической сфере, как и в др. областях ценностной ориентации человека, понятие "ценность" соотносительно с понятием "оценка" (Оценка эстетическая): они характеризуют с разных сторон систему объектно-субъектных ценностных отношений. Своеобразие Ц. э. определяется специфическим характером эстетического отношения человека к действительности - непосредственным, чувственно-духовным, бескорыстным восприятием, ориентированным на познание и оценку содержательной формы, структуры, меры организованности и упорядоченности реальных объектов. Соответственно Ц. э. могут обладать: предметы и явления природы, доступные чувственному созерцанию; сам человек (его облик, действия, поступки, поведение); вещи, созидаемые людьми и образующие "вторую природу"; продукты духовной деятельности (научной, публицистической и т. п.), поскольку их структура оказывается чувственно воспринимаемой и оцениваемой; произв. иск-ва во всем многообразии его видов. Наличие определенной Ц. э. у всех этих объектов зависит от того, в какую конкретную систему социально^исторических отношений они включены, какие идеалы служат критерием оценки данных объектов. Поэтому, хотя носителем Ц. э. может быть и природный объект, ее содержание всегда является социально-историческим и воплощает в себе диалектическую связь классового и общечеловеческого, национального и интернационального, исторически устойчивого и изменчивого, группового и индивидуального. Такой подход отличает марксистское понимание Ц. э. от толкования, к-рое дается ей в эстетике идеалистической, позитивистской и вульгарно-материалистической, где источником Ц. э. полагается бог (абсолютный дух) , индивидуальное сознание, физиологическая потребность организма или к.-л. физико-механические свойства материального мира. Многообразны не только носители Ц. э., но и ее виды. Исходя из разработанной эстетической наукой классификации Ц- э., осн. ее видом является прекрасное, к-рое в свою очередь выступает во мн. конкретных вариациях (как изящное, грация, миловидность, великолепие и т. д.); др. вид Ц. э. - возвышенное - также имеет ряд вариаций (величественное, величавое, грандиозное и т. п.). Как и все др. положительные ценности, прекрасное и возвышенное диалектически соотносятся с соответствующими отрицательными ценностями, "антиценностями" - с безобразным (уродливым) и низменным. Особую группу Ц. э. составляют трагическое и комическое, характеризующие ценностные свойства различных драматических ситуаций в жизни человека и об-ва и образно моделируемых в иск-ве. Важная теоретическая проблема эстетической науки - определение соотношения Ц. э. и худож. ценности. В этом пункте у совр. ученых нет единства взглядов. Для одних данные понятия идентичны ("эстетическое" и "художественное" представляются им синонимами); для др. худож. ценность есть разновидность Ц. э., характеризующая произв. иск-ва; для третьих Ц. э. и худож. ценность - самостоятельные классы ценностей, к-рые в иск-ве лишь перекрещиваются. Сторонники последней т. зр. считают, что Ц. э. характеризует произв. иск-ва не исчерпывающим образом (не в аспекте его художественности), а наряду и в сопряжении с его нравственной, политической, религиозной, документальной, утилитарной ценностью.