Веб-бібліотека - головна сторінка


Укладач О. І. Когут. Основи ораторського мистецтва:

Риторика як наука і мистецтво. Історія ораторського мистецтва. З, Цицерон та Феофан Прокопович - видатні оратори. Соціально-політичне красномовство: парламентська промова. Сучасний риторичний ідеал. Тема, цільова установка промови. Збір матеріалу. Інформаційні промови. Композиція промови: вступ, основна частина, висновки. Аналіз композиції промов. Аналіз композиції промов видатних ораторів. Методи побудови промови (індуктивний, дедуктивний, хронологічний). Промови з метою переконати. Закличні промови. Конспект. Складання конспекту лекції. Теза, аргумент, спосіб доведення в лекції. Розробка системи аргументів. Основні жанри ораторських виступів - лекція, доповідь, промова. Похвальні промови...

Митне право України / За ред. О.Х. Юлдашева: Митна політика України. Поняття та основні складові митної політики. Принципи митного регулювання. Митна справа в Україні. Історія митної справи. Поняття митної справи. Законодавча реалізація митної справи в Україні. Митна статистика. Митне право та митне законодавство України. Поняття та предмет митного права України. Методи та принципи митного права. Система митного права України. Джерела митного права України. Поняття митно-правових відносин та їх структура. Загальна характеристика митного законодавства України. Правові підстави нарахування митних платежів та зборів. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності як елемент митно-тарифного регулювання...
Лукашевич М. П., Мигович І.І. Теорія і методи соціальної роботи: Соціальна робота як наукова і навчальна дисципліна. Сутність поняття "соціальна робота". Об'єкт і суб'єкт соціальної роботи. Функції і принципи соціальної роботи. Соціальна робота як галузь науки і навчальна дисципліна. Виникнення і розвиток теорії соціальної роботи. Передумови виникнення теорії соціальної роботи в Україні. Становлення соціальної роботи як науки в Україні. Розвиток вітчизняної теорії соціальної роботи. Сучасні теорії соціальної роботи. Адаптивно-соціалізаційна теорія соціальної роботи. Людина як суб'єкт-об'єкт соціальної роботи. Соціалізація і адаптація як базові процеси соціальної роботи. Адаптивно-соціалізаційна концепція соціальної роботи...
Роменець В. А. Історія психології XIX - початку XX століття: Історична психологія та формування культурологічних засад історії психології. Матеріальне та ідеальне єство людини і принципи взаємної доповнюваності о історичній психології та історії психології. Образ людини: академічний стиль. Наукова і сцієнтнетська психологія XIX - початку XX століття. Ідея волюнтаризму у психології XIX століття. Людська особистість у світі між волею та уявленням. А. Шопепгауер (1788-1860). Наука та філософські засади оптимізму й песимізму. Дедал та Ікар. Суперечка Б. Рассела і Дж. Холдейна. Наукова думка як планетне явище. Наука і філософія. Сцієнтизм. Ідейний світ В. І. Вернадського. Структура наукових революцій у міркуваннях Т. Купа...

ЦЕННОСТЬ

термин, широко используемый в филос. и социологич. лит-ре для указания на человеч., социальное и культурное значение определ. явлений действительности. По существу всё многообразие предметов человеч. деятельности, обществ. отношений и включённых в их круг природных явлений может выступать в качестве "предметных ценностей" как объектов ценностного отношения, т. е. оцениваться в плане добра и зла, истины или неистины, красоты или безобразия, допустимого или запретного, справедливого или несправедливого и т. д. Способы и критерии, на основании к-рых производятся сами процедуры оценивания соответствующих явлений, закрепляются в обществ. сознании и культуре как "субъектные Ц." (установки и оценки, императивы и запреты, цели и проекты, выраженные в форме нормативных представлений), выступая ориентирами деятельности человека. "Предметные" и "субъектные" Ц. являются, т. о., как бы двумя полюсами ценностного отношения человека к миру.
В структуре человеч. деятельности ценностные аспекты взаимосвязаны с познавательными и волевыми; в самих ценностных категориях выражены предельные ориентации знаний, интересов и предпочтений различных обществ. групп и личностей. Развитие рационального познания общества, в т. ч. исследование природы и генезиса Ц., воздействует на всю сферу ценностных отношений, способствуя освобождению её от метафизич. абсолютизации. Отвергая идеалистич. представления о внеисторической и надсоциальной природе Ц. (см. Ценностей теория), марксизм подчёркивает обществ.-практич. сущность, историчность и познаваемость Ц., идеалов, норм человеч. жизни.
Каждая исторически конкретная обществ. форма может характеризоваться специфич. набором и иерархией Ц., система к-рых выступает в качестве наиболее высокого уровня социальной регуляции. В ней зафиксиророваны те критерии социально признанного (данным обществом и социальной группой), на основе к-рых развёртываются более конкретные и специализиров. системы нормативного контроля, соответствующие обществ. институты и сами целенаправленные действия людей - как индивидуальные, так и коллективные. Усвоение этих критериев на уровне структуры личности составляет необходимую основу формирования личности и поддержания нормативного порядка в обществе. Интеграция, внутр. противоречивость и динамизм обществ. систем находят своё выражение в структуре соответствующих им ценностных систем и способах их воздействия на различные обществ. группы. Важный элемент ценностных отношений в обществе - системы ценностных ориентации личности.
Ценностные системы формируются и трансформируются в историч. развитии общества. Поскольку эти процессы связаны с изменениями в различных сферах человеч. жизни, их временные масштабы не совпадают с масштабами социально-экономич., политич. и др. изменений. Так, эстетич. Ц. античности сохранили своё значение и после гибели породившей их цивилизации; известна длительность воздействия гуманистич. и демократич. идеалов европ. Просвещения, истоки к-рых берут начало в антич. и эллинистич. культурах. Воззрения на историю общества как реализацию системы "вечных ценностей" или как последоват. смену одного типа Ц. другим (напр., трансцендентно ориентированных светскими, а безусловных - условными) равно неприемлемы для материалистич. понимания истории. Вместе с тем конкретно-историч. анализ генезиса и развития ценностных систем составляет важную сторону всякого науч. исследования истории общества и культуры.