Веб-бібліотека - головна сторінка


Газін В. П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002 роки):

Світ після Другої світової війни. Основні тенденції суспільного розвитку сучасності. Країни Центральної та Південно-Східної Європи в системі тоталітаризму. Країни Балтії. Республіка Білорусь. Болгарія. Велика Британія. Іспанія. Італія. Канада. Латинська Америка. Німеччина. Країни Північної Європи. Польща. Російська Федерація. Румунія. Сполучені Штати Америки. Угорщина. Франція. Чехословаччина. Чеська Республіка. Словацька Республіка. Югославія. Республіка Хорватія. Республіка Словенія. Республіка Македонія. Республіка Боснія та Герцеговина. Міжнародні відносини...

Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Ф. Міжнародні організації: Інституційне середовище міжнародного бізнесу. Міжнародні організації в системі регулювання міжнародних економічних відносин. Історія виникнення та етапи розвитку міжнародних організацій. Сутність сучасної міжнародної організації. Типізація міжнародних організацій. Механізм функціонування міжнародних організацій. Право міжнародних організацій. Механізми впливу міжнародних організацій на країни-члени. Прийняття рішень у міжнародних організаціях. Міжнародні службовці. Інститут постійних представництв держав при міжнародних організаціях. Запитання і завдання для обговорення. Міждержавні економічні організації. Сутність і види міждержавних організацій. Основні функції міждержавних організацій...

ЦЕЛОСТНОСТЬ

- завершенность, тотальность, цельность и собственная закономерность вещи. На рубеже 19 и 20 вв. стали употреблять это понятие для того, чтобы рассматривать все вещи прежде всего в их первоначально цельной взаимосвязи, в их структуре и, т. о., отдать справедливость тому факту, что указание свойств составных частей никогда не сможет объяснить общего состояния или общего действия вещи; ибо отдельное, "часть" может быть понята только вне целого, а целое, как учил еще Аристотель, больше суммы своих частей. Целое не "составлено" из частей, в нем только различаются части, в каждой из которых действует целое; ср. Организм (динамическая целостность). В психологии особенно назрела необходимость освободиться от механистического, атомистического способа рассмотрения, характерного для 18 и 19 вв., и сделать предметом исследования неискаженную, самобытную душевную жизнь; до сих пор от психологии ускользало специфически душевное, т.е. смысл и значение (см. Целостная психология). В социологии благодаря О. Шпанну понятие целостности превратилось в ведущее понятие универсалистского учения об обществе. Согласно этому учению, целостности составляют не только форму явлений, "структур", но являются движущими силами, носителями каузальности, которую нельзя определить, а можно только обнаружить. В педагогике новое понимание целостности привело к преобразованию методов обучения чтению и письму (с самого начала целостное обучение): метод чтения по слогам был отброшен; слово больше не составлялось из отдельно заучиваемых букв или звуков, а буквы и звуки брались как части слова, запомнившегося как целостность. С помощью нового метода дети начали учиться читать и писать гораздо быстрее, чем раньше. С той же точки зрения было изменено первоначальное обучение счету. Целостное рассмотрение впервые находим у Альберта Великого, затем в классике и в идеализме 18 и нач. 19 в. В настоящее время преобладает целостный способ рассмотрения всех явлений; см. также Холизм.