Веб-бібліотека

Сокол Т. Г. Основи туристичної діяльності:

Історія розвитку світового туризму. Періодизація історії туризму. Подорожі та мандрівки в епоху стародавнього світу. Подорожі епохи середньовіччя. Подорожі й туризм у XVII-XVIII ст. Туризм XIX - початку XX ст. Сучасний світовий туризм. Міжнародне туристичне співробітництво. Світові туристичні регіони. Історія туризму в Україні. Мандрівництво як джерело зародження туризму в Україні. Український туризм у XIX - першій половині XX ст. Зародження організованих форм. Туризм в Україні в 70-80-ті роки XX ст. Туризм в Україні на сучасному етапі. Теорія туристичної діяльності. Культурно-історичне та соціально-економічне значення туризму в розвитку суспільства. Основні теоретичні поняття та їх визначення. Функції туризму в суспільстві...

Орбан-Лембрик Л.Е., Кощинець В.В. Юридична психологія: Юридична психологія в системі наукового знання. Предмет і завдання юридичної психології. Структура юридичної психології. Принципи і методи юридичної психології. Історія становлення і розвитку юридичної психології. Передумови виникнення юридичної психології. Оформлення юридичної психології як науки. Сучасний етап розвитку юридичної психології. Психологія особистості й діяльності. Психологія особистості. Психологія діяльності. Психологія юридичної діяльності. Психологічна специфіка юридичної діяльності. Морально-психологічні засади юридичної діяльності. Емоції, воля і мотиви в юридичній діяльності. Соціалізація особистості. Соціально-психологічна характеристика особистості...
Ющук І. П. Українська мова: Сучасна українська мова як предмет вивчення. Походження української мови. Українська мова - державна. Стилі української мови. Мова як система. Фонетика і письмо. Звуки і фонеми. Звуки мови як фізичне явище. Звуки мови як фізіологічне явище. Членування мовленнєвого потоку. Звуки мови як соціальне явище. Фонеми в мовленнєвому потоці. ПИСЬМО. Виникнення і розвиток письма. Становлення писемності в Україні. Сучасний український алфавіт. Унормування українського правопису. Вживання великої букви. Транскрипція і транслітерація. Приголосні фонеми. Система приголосних фонем. Сонорні, дзвінкі і глухі приголосні. М'які і тверді приголосні. Вживання м'якого знака. Вживання апострофа. Подовження приголосних і подвоєння букв. Випадання приголосних...
Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Ф. Міжнародні організації: Інституційне середовище міжнародного бізнесу. Міжнародні організації в системі регулювання міжнародних економічних відносин. Історія виникнення та етапи розвитку міжнародних організацій. Сутність сучасної міжнародної організації. Типізація міжнародних організацій. Механізм функціонування міжнародних організацій. Право міжнародних організацій. Механізми впливу міжнародних організацій на країни-члени. Прийняття рішень у міжнародних організаціях. Міжнародні службовці. Інститут постійних представництв держав при міжнародних організаціях. Запитання і завдання для обговорення. Міждержавні економічні організації. Сутність і види міждержавних організацій. Основні функції міждержавних організацій...
Русаловський А. В. Правові та організаційні питання охорони праці: Загальні питання охорони праці. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном. Основні розділи дисципліни "Основи охорони праці". Основні поняття в галузі охорони праці. Основні терміни та визначення. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих факторів. Класифікація виробничих травм. Правові основи охорони праці. Основні законодавчі акти про охорону праці. Закон України "Про охорону праці". Гарантії прав громадян на охорону праці. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій. Найважливіші надбання закону "Про охорону праці". Відповідальність за порушення законодавства про ОП. Контрольні питання. Державні нормативно-правові акти з охорони праці...

ЦЕЛЕСООБРАЗНОСТЬ

соответствие явления или процесса определённому (относительно завершённому) состоянию, материальная или идеальная модель к-рого представляется в качестве цели. Ц. рассматривается, с одной стороны, как имманентная (внутренняя) взаимосвязь объекта самого по себе, а с другой - как нек-рое отношение в сфере взаимодействия объекта и субъекта. Отношение Ц., характерное для человеч. деятельности, вместе с тем может выступать в качестве науч. принципа исследования структуры и функций саморегулируемых и эквифинальных систем (т. е. систем, способных достигать одинакового конечного результата независимо от начальных условий). Генетически понятие Ц. связано с целеполаганием как существенным элементом человеч. деятельности, характеризующим как мыслит. процессы, так и предметную деятельность человека, прежде всего - процесс труда (см. К. Маркс и Ф. Энгельс, Соч., т. 23, с. 189). Основа целесообразной деятельности человека - законы внеш. мира, природы (см. В. И. Ленин, ПСС, т. 29, с. 171).
В мышлении донауч. периода в силу его антропоморфизма представление о Ц., к-рая присуща человеч. деятельности, распространялось на природу. Антропоморфизм характерен и для религ. мировоззрения, толкующего Ц. как выражение божеств. разума; он лежит в основе идеалистич. телеологии, извращённо толкующей Ц. Вместе с тем в классич. формах телеологии (имманентная телеология Аристотеля, Лейбница, Шеллинга и особенно Гегеля) были раскрыты нек-рые диалектич. аспекты проблемы Ц.. Науч. интерпретация проблемы Ц. стала возможной лишь в рамках диалектико-материалистич. мышления, выявляющего объективное значение Ц.
При исследовании форм Ц. как объективного факта природы особое значение приобретает изучение органической Ц., к-рая проявляется в характерных для живых систем особенностях строения и функций, организации процесса обмена веществ. управления и регуляции и пр. Именно здесь телеология в разных её формах претендовала если не на универс. значение, то во всяком случае на роль необходимого "дополнения" к якобы недостаточному каузальному (причинному) анализу. По мере развития биологии постепенно преодолевалось телеологич. мышление, органич. Ц. объяснялась путём обращения к её материальным причинам. Особое значение имела здесь теория эволюции Дарвина, к-рая объясняла органич. Ц. как приспособленность организмов к условиям их существования. Отвергая телеологию, дарвинизм вместе с тем не отбрасывал фактор органич. Ц.
С позиций диалектико-материалистич. детерминизма получают объяснение не только структурные, но и генетич. аспекты органич. Ц., т. е. представление об известной направленности (и в этом смысле Ц.) морфофизиологич. реакций - наследств. изменений, метаболич., термодинамич. и пр. процессов живых систем. Эта направленность процессов живых систем, определяемая взаимодействием внеш. и внутр. условий, активностью организмов, вырабатываемая исторически и в индивидуальном развитии, реально обнаруживается лишь в качестве общей тенденции - статистически.
Новые аспекты проблемы органич. Ц. раскрывает развитие биокибернетики, в частности принцип обратной связи, согласно К-рому в живых системах происходит обратное воздействие конечного эффекта, результата процесса на его исходный пункт, начало. Отношение Ц. выступает здесь как специфич. форма взаимодействия, позволяющая обнаружить определ. направленность процессов, их обусловленность конечными результатами, предстающими в качестве целей (разумеется, речь идёт не о сознат. целях, а лишь об их аналогах, объективных по самой своей природе). Условность подобного использования понятия Ц. не является основанием для отказа от него. Аналогия с процессами целесообразной человеч. деятельности может быть в нек-рых случаях весьма эффективной, в частности в биологии и кибернетике. В то же время вполне правомерен особый науч. подход - т. н. целевой подход, ориентирующий исследование на анализ отношения Ц., взаимодействия процессов в эквифинальных системах. Основой его является методологич. принцип Ц., т. е. подчинение процесса науч. исследования его целевой, конечной стадии. Интерпретируемый т.о.целевой подход может широко применяться не только в исследовании таких систем, но и циклич. процессов или процессов поступат. развития.


© 2009-2020  lib.ltd.ua