Веб-бібліотека

Андрушенко В.П. Історія соціальної філософії: (Західноєвропейський контекст):

Загальна концепція історії західноєвропейської соціальної філософії: проблеми пошуку. Предмет соціальної філософії в його історії. Головне питання соціальної філософії в історичному розвитку. Проблема наукової інтерпретації історії соціально-філософського знання. Європоцентристська спрямованість гегелівської періодизації історії соціально-філософських вчень. Матеріалізм та ідеалізм в історії соціально-філософських вчень (К.Маркс, Ф. Енгельс). К. Поппер про дві лінії розвитку соціальної філософії в історії: пошук демократичного суспільства (Демокріт, Ж.Ж. Руссо, І.Кант) та шлях до тоталітаризму (Геракліт, Платон, Г.Гегель. К.Маркс). Головні етапи розвитку соціологічної думки...

Партико Т. Б. Загальна психологія: Вступ до загальної психології. Психологія як наука. Історичний розвиток психології. Психологія в системі сучасних наук. Об'єкт та предмет психології. Галузі психології. Практичне значення психології. Методи психології. Методи пояснення психіки людини. Методи розуміння психіки людини. Методи впливу на психіку людини. Природа та сутність психіки людини. Умови та чинники формування психіки людини. Матеріальні основи та фізіологічні механізми психіки. Головні властивості та функції психіки людини. Сфери прояву психіки людини. Свідома сфера. Несвідома сфера. Персонологія. Психологія особистості. Поняття про індивід, індивідуальність, особистість. Теоретичні напрями персонології. Психоаналітична теорія особистості...
Андрущенко В.П., Михальченко М.Л. Сучасна соціальна філософія: Суспільство як об'єкт філософського пізнання. предмет соціальної філософії. Історична генеза предмета соціальної філософії в історії філософії. Тріумф і трагедія соціальної філософії марксизму-ленінізму. Діалог на зламі століть: множинність соціально-філософського знання. Виробничі основи життєдіяльності суспільства. Дієва сутність соціального. Проблема побудови теоретичних моделей соціуму. Природні засади історії. Природа і суспільство. Архітектоніка суспільного виробництва. Проблема джерел соціальної динаміки. Конструктивні та динамічні сили науково-технічного прогресу. Людина як суб'єкт історичного процесу. Організаційні основи соціальності. Суспільні відносини...

БЫТА ЭСТЕТИКА

- одна из осн. сфер проявления эстетического отношения человека к действительности, реализующегося непосредственно в повседневной жизни: его внешнем облике, культуре одежды и поведения, отношении к вещам, жилищу. Материальные свидетельства бытовой культуры различных народов, социальных классов и групп в их историческом развитии раскрывают единство и многообразие эстетических представлений людей о красоте предметного мира, эстетических вкусов и общественных идеалов. Бытовая культура, представляя собой единство функциональных, экономических, социальных и эстетических норм и условий организации жизни человека в жилой и общественной среде, выступает как основа эстетического мировосприятия людей, формирования их эстетической культуры. Поскольку смена форм бытовой культуры под воздействием научно-технического и социального прогресса происходит не одноразово, не целиком, а постепенно и непрерывно, причем одни элементы устаревают и отбрасываются совсем, др. - видоизменяются, третьи - вообще не имеют аналогов в прошлом и вызваны проявлением новых потребностей людей, возможностей техники, в Б. э. вырабатываются критерии оценки происходящих изменений, отношения к материальному наследию прошлого, вплетенного в новую бытовую культуру в функционально и эстетически измененном виде (меняются функции старых зданий, реставрируются и используются по-новому мебель, бытовые вещи, причем их худож. ценность превалирует над прежней утилитарной, мн. из них становятся объектами коллекционирования, музейными экспонатами). Б. э. имеет дело с проявлением частного и общего в эстетическом сознании, интуитивного и рационального, взаимодействия различных худож. культур, образа и стиля жизни, традиций и новаторства, национального и интернационального, моды. Б. э. позволяет соотносить развитие потребностей людей и материальных возможностей для их удовлетворения, с учетом этого воспитывать эстетический вкус, определять задачи и особенности воздействия иск-ва и его творцов - художников непосредственно на окружающую жизнь. Б. э. тесно связана с технической эстетикой, экологической эстетикой, эстетической организацией среды, эстетическим воспитанием, выступает одним из действенных средств интеграции материальной и худож. культуры.


© 2009-2020  lib.ltd.ua