Веб-бібліотека - головна сторінка


Палеха Ю. І. Управлінське документування. Кадрове діловодство:

Особливості складання кадрової документації. Вимоги до кадрового діловодства. Визначення поняття «кадрового діловодства». Основні обов'язки і функції кадрових служб. Організація праці співробітників кадрових служб. Призначення документації з кадрів. Завдання обліку кадрів. Місце та склад кадрової документації. Основні групи кадрових документів. Класифікація документів з особового складу. Ведення трудових книжок. Особливості ведення і збереження трудових книжок. Заповнення трудових книжок. Порядок внесення записів про нагородження й заохочення. Порядок внесення відомостей у разі звільнення. Порядок виправлення записів у трудових книжках. Оформлення дублікату трудової книжки. Ведення обліку трудових книжок...

Історія сучасного світу / За ред. Г.К. Парієнко: Основні тенденції суспільного розвитку країн світу після Другої світової війни. Україна в контексті світового розвитку. Предмет та основні завдання курсу «Історія сучасного світу». Джерела та українська історіографія. Сучасний поділ та класифікація країн світу. Зміни у світі після Другої світової війни. Формування нової системи міжнародних відносин на основі принципу мирного співіснування. Основні тенденції світового суспільного розвитку. Соціально-політичний та економічний розвиток країн Західної Європи у другій половині XX - початку XXI століття. Особливості повоєнної відбудови та подальшого розвитку держав Західної Європи. Європейська інтеграція. Вплив Європейського Союзу (ЄС) на розвиток інтеграційних процесів у Європі...
Митне право України / За ред. О.Х. Юлдашева: Митна політика України. Поняття та основні складові митної політики. Принципи митного регулювання. Митна справа в Україні. Історія митної справи. Поняття митної справи. Законодавча реалізація митної справи в Україні. Митна статистика. Митне право та митне законодавство України. Поняття та предмет митного права України. Методи та принципи митного права. Система митного права України. Джерела митного права України. Поняття митно-правових відносин та їх структура. Загальна характеристика митного законодавства України. Правові підстави нарахування митних платежів та зборів. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності як елемент митно-тарифного регулювання...
Проектування інформаційних систем / За ред. В. С. Пономаренка: Загальнотеоретичні засади проектування автоматизованих інформаційних систем. Системотехнічні аспекти теорії проектування автоматизованих інформаційних систем. Системний підхід, цілі та принципи проектування інформаційних систем. Декомпозиція інформаційної системи. Якість та ефективність інформаційної системи. Процес проектування інформаційної системи. Сутність процесу проектування, його стадії та етапи. Учасники процесу проектування. Трудомісткість етапів проектування. Методи і засоби проектування інформаційних систем. Сутність і класифікація методів проектування інформаційних систем. Засоби проектування інформаційних систем та їх класифікація. Методи і моделі прийняття проектних рішень...

БЭКОН (BACON) Фрэнсис (1561-1626)

- английский философ, основатель методологии опытной науки, учение которого стало отправным пунктом мышления всего Нового времени. Как государственный и политический деятель Б. занимал видные посты в тогдашней Англии: генеральный прокурор и лорд - хранитель Большой печати, лорд-канцлер и т.д. Как философ Б. начинал с резкой критики средневековой схоластики, считая, что последняя ничего не дала миру кроме "чертополоха споров и препирательств". Главную причину ее бесплодия Б. видел в пренебрежении естествознанием, в низведении философии до роли служанки религии. Стремясь освободиться от богословия, Б. прибегает к теории двух истин, разграничивая тем самым компетенцию религии, с одной стороны, и философии и науки, с другой, посвящая далее всю свою деятельность пропаганде научного знания. В качестве его цели Б. провозгласил не знание ради знания, а господство человека над природой. В главном философском сочинении - "Новый Органон или истинные указания для истолкования природы" (1620) - он ставит задачу сформулировать правильный метод исследования природы. Б. был убежден, что природу можно покорить, лишь подчиняясь ее собственным имманентным законам, не искажая ее образа. На этом пути человек сталкивается с многочисленными препятствиями ("идолами" или "призраками"), мешающими его продвижению к истине. Причем, эти "призраки" являются атрибутами самой человеческой природы, т.е. сам наш разум ставит себе эти преграды и ловушки. Б. выделяет четыре группы таких "идолов": 1) "призраки рода" - обусловленные несовершенством устройства наших органов чувств; 2) "призраки пещеры", связанные с узостью взглядов отдельных людей; 3) "призраки рынка", или подверженность людей общераспространенным заблуждениям, которые возникают в силу дезориентирующего воздействия семантики (слов) языка на их мышление, т.е. связанные со штампом обыденного словоупотребления; 4) "призраки театра", обусловленные догматической приверженностью людей к односторонним концепциям. Своеобразным противоядием всему этому становится, по В., мудрое сомнение и правильный метод. Б. обосновал эмпирический метод в качестве единственно правильного метода исследования законов природных явлений, описал различные виды опытного познания, способы и разновидности эксперимента, разработал и сформулировал основные закономерности индукции и индуктивного познания природы. К заслугам Б. принадлежит также подробная классификация наук, описывающая не только уже имеющиеся, но и те дисциплины, которые могут и должны быть разработаны в последующем. Осуществленная им классификация была признана и широко использовалась многими мыслителями, главным образом французскими просветителями. Социально-политические взгляды Б. характеризуются приверженностью идеям абсолютизма и монархизма. В 1627 Б. публикует свою утопическую повесть "Новая Атлантида", в которой излагает принципы идеального устройства государства, а также проект государственной организации науки. Подробно описанный им научно-технический центр утопического государства Бенсалем в виде т.наз. "Дома Соломона", стал своего рода прообразом современных научных сообществ (типа академии наук), осуществляющих планирование и организацию всех научных исследований и активно внедряющих их достижения в производство. В своих трудах Б. прозорливо предугадал возрастание роли науки в жизни человеческого общества. Уже при жизни Б. и особенно сегодня его имя часто упоминается рядом с именем другого великого англичанина - В. Шекспира, труды которого целиком или хотя бы частично приписываются Б.
Т.Г. Румянцева