Веб-бібліотека - головна сторінка


Євтух М. Б., Сердюк О. П. Соціальна педагогіка:

Загально дидактичні характеристики навчальної моделі соціально-педагогічної науки. Визначення об'єкта соціально-педагогічної науки. Визначення предмета соціально-педагогічної науки. Розробка методу соціально-педагогічної науки. Соціально-педагогічні закони саморозвитку суспільства. Соціально-педагогічні принципи самопізнання і саморозвитку суспільства. Народна педагогіка як джерело соціального виховання. Категоріальні засади соціально-педагогічної діяльності. Провідні категорії соціальної педагогіки. Соціальний педагог: професія та особистість. Соціальна педагогіка у саморозвитку економічного простору країни: саморозвиток трудових ресурсів. Соціально-педагогічні закономірності навчання персоналу...

Роменець В. А. Історія психології XX століття: Вчинок як осередок історичного поступу психологічної науки. Культурологічний підхід у тлумаченні історії психології. Ситуативний рівень) становленні психологічних знань. Конфліктна ситуація як принцип тлумачення психологічних знань у Стародавньому світі. Колізійна ситуація і формування психологічних знань. Мотиваційний рівень періодизації. Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип. Культурно-історична функція післядії у психології. Історична психологія XX століття. Післядія (рефлексія) як реакція на вчинкову дію та формування смисложиттєвих настановлень (інтеріоризація-катарсис-переображення). Рефлексивність і вчинковий канон...
Цюрупа М.В., Ясинська B.C. Основи сучасної політології: Становлення предмету політології - історико-наукові методологічні проблеми. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія - інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна. Методологічні засади, категорії та принципи політології. Основні парадигми політичного мислення. Функції політології. її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин). Протополічні погляди у країнах Стародавнього Сходу. Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки. З.Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя...
Академічне релігієзнавство / За ред. А. Колодного: Релігієзнавство - специфічна сфера гуманітарного знання. Релігієзнавство як наука. Предмет і об'єкт релігієзнавства. Структурні поділи і особливості релігієзнавства. Понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства. Герменевтичний аспект релігієзнавства. Релігієзнавство і теологія. Принципи академічного релігієзнавства. Принципи релігієзнавчих досліджень як гносеологічні феномени. Принцип об'єктивності. Принцип історизму. Принципи дуальності і загальнолюдськості. Зміна парадигм методологічного мислення в релігієзнавстві. Релігія як предмет наукового дослідження. Зародки науки про релігію. Вчення про релігію епохи середніх віків і Нового часу. Становлення релігієзнавства як галузі наукового знання...
Жорняк Т.С. Вища освіта України і Болонський процес: Європейська освітня інтеграція. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Системи вищої освіти у країнах Європи та Америки. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу. Європейська кредитно-трансферна система накопичення - ECTS. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської сис-теми перезарахування кредитів (ECTS) у вищу освіту України. Запровадження кредитно-модульної системи...
Максименко С.Д. Загальна психологія: Вступ до психології. Предмет психології. Предмет психології та її завдання. Рефлекторна природа психіки. Психіка і свідомість. Основні галузі психологічних знань. Зв'язок психології з іншими науками. Основні напрями в сучасній психології. Методи психології. Основні вимоги до методів психології. Основні методи психології. Спостереження, експеримент. Додаткові методи: тест, опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка. Кількісний та якісний аналізи дослідження психічних явищ. Розвиток психіки і свідомості. Виникнення та розвиток психіки. Розвиток механізмів психічної діяльності. Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного світу...
Бойко О.Д. Історія України: Ще одне прочитання історії. первісне суспільство і перші державні утворення на території України. Початок формування людської цивілізації на території України. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор'я. Східні слов'яни у VI-XI ст. Київська русь. Походження Давньоруської держави. Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX - кінець X ст.). Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець X - середина ХІ ст.). Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI - середина XIII ст.). Монгольська навала та встановлення золотоординського іга. Політичний устрій. Соціально-економічний розвиток. Етнічний розвиток. Схрещення Русі. Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі...
Сало Я. М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування: Характеристика ресторанів та кафе. Історія виникнення ресторанів та кафе. Характеристика приміщень ресторанів. Характеристика допоміжних приміщень ресторану. Матеріально-технічне забезпечення ресторану. Меблі та обладнання торгового залу. Меблі та обладнання банкетних залів. Асортимент скляного посуду. Асортимент скляного посуду для ресторанів. Асортимент столового посуду з порцеляни. Асортимент металевого посуду. Столове приладдя. Столова білизна. Підготовка до обслуговування відвідувачів. Санітарно-гігієнічна підготовка торгового залу. Розставляння меблів. Сервірування столів. Особливості розміщення посуду та столового приладдя. Естетика в сервіруванні стола...

БУРЖУАЗИЯ

(франц. bourgeoisie, от позднелат. burgus - укреплённый город), господствующий класс капиталистич. общества, обладающий собственностью на средства произ-ва и существующий за счёт эксплуатации наёмного труда. Источник доходов Б.- прибавочная стоимость, создаваемая неоплаченным трудом и присваиваемая капиталистами.
В период феодализма в странах Зап. Европы слово "буржуа" обозначало жителей городов. Развитие ремёсел, товарного произ-ва привело к классовому расслоению гор. населения. "Из крепостных средневековья - писали К. Маркс и Ф. Энгельс - вышло свободное население первых городов; из этого сословия горожан развились первые элементы буржуазии" (Соч., т. 4, с. 425). Становление класса Б. связано с эпохой т. н. первоначального накопления капитала, гл. содержанием к-рой была экспроприация у широких нар. масс земли и орудий труда, а её важнейшей составной частью - колон. грабежи и захваты. В эту эпоху были созданы условия для возникновения и развития капиталистич. способа пропзва - образовалась масса свободных от личной зависимости и средств произ-ва наёмных рабочих, большие суммы ден. капитала сосредоточились в руках Б. По мере развития производит. сил на смену цеховой организации пришла мануфактура, а затем и крупная машинная пром-сть. Когда пром. капитал овладел произ-вом, произошло утверждение капитализма. Специфически капиталистич. ценности - индивидуализм, и предпримчивость,, идеи равных возможностей и личного успеха - протестантская "этика достижений" провозгласила моральными принципами. В результате бурж. революций в Нидерландах, Англии, Франции и Сев. Америке Б. пришла к политич. власти.
В борьбе с феодализмом Б. сыграла революц. прогрессивную роль. Под её руководством было ликвидировано господство феод. отношений, она способствовала развитию науки и техники, повышению производительности труда, разрушила традиционный ср.-век. образ жизни, ниспровергла феодальносословное представление о человеке.
Во всех странах общее развитие Б. протекало в нац. формах, к-рые определялись особенностями развития отд. стран. Так, Англия была страной первой пром. революции, в США отсутствовал феодализм, для Италии характерна относительно поздняя индустриализация.
В условиях домонополистич. капитализма в зависимости от сферы приложения капитала Б. подразделялась на промышленную, торговую, банковскую и сельскую, а в зависимости от размеров предприятия - на среднюю и крупную. Ведущие бурж. политич. деятели, крупные чиновники, высшие наёмные управляющие входили в Б., но не представляли собой самостоят. фракций господствующего класса и играли в нём лишь второстепенную роль.
На основе процессов концентрации и централизации капитала и произ-ва свободная конкуренция к нач. 20 в. сменяется монополией. По мере перерастания капитализма в империализм господствующей становится качественно новая форма капитала - финанс. капитал и персонифицирующая ею финанс. олигархия. В эпоху империализма Б. "... из поднимающегося передового класса стала опускающимся, упадочным, внутреннемертвым, реакционным" (Л е н н н В. И., ПСС, т. 26, с. 145-46).
По мере развития гос.-монополистич. капитализма происходит усложнение структуры Б., включение в её состав новых социальных слоев и групп, усиление её неоднородности. В первую очередь за счёт сел. Б. сокращается доля капиталистов в составе самодеят. населения капиталистич. стран. В 70-80-х гг. 20 в. она составляет примерно 3-4%. Расширение задач и функций совр. капиталистич. гос-ва, превращение его в крупного собственника средств произ-ва привели, с одной стороны, к выделению политич. элиты и высшей бюрократии в самостоят. фракции господствующего класса, а с другой - к появлению нового слоя капиталистов - "гос. Б.", включающей руководителей национализированных и смешанных компаний. Всё более существ, частью Б. становятся высшие управляющие (менеджеры) частнокапиталистич. компаний. Они получают свою долю прибавочной стоимости в виде крупных жалований, дохода от акций, различных промий и льгот и выполняют все реальные функции капиталистапредпринимателя. Их положение зависит от иерархич. позиций в системе корпоративной власти, от их способности осуществлять управление "чужим" капиталом.
В последние десятилетия в связи с расширением сферы деятельности междунар. компаний возникает "межнац. прослойка" Б. Интернационализация произ-ва и капитала, деятельность транснац. компаний, широкое распространение методов "науч. менеджмента" способствуют унификации сознания совр. Б., стиранию её нац. различий. Все эти изменения в наибольшей степени затронули крупную и монополистич. Б. Большинство средних капиталистов по-прежнему совмещает владение капиталом своей фирмы и выполнение предпринимательских функций.
По мере усложнения состава Б. усиливаются противоречия в её среде: между монополистич. верхушкой и рядовыми капиталистами, между менеджерами и предпринимателямисобственниками, между "рантьерской" Б. и "функционирующими" капиталистами. Однако все слои и фракции Б. объединяет участие в эксплуатации трудящихся. Все они проявляют солидарность в борьбе с рабочим классом, особенно когда речь идёт о судьбах капитализма.
В развивающихся странах колониальная эксплуатация обусловила неразвитость осн. классов. За исключением Индии, нек-рых районов Юго-Вост. АЗИИ, ряда стран Лат. Америки, пром. Б. не определяет лицо капиталистич. класса освободившихся стран - гл. роль в них играют представители торг. Б., спекулянты, подрядчикистроители, маклеры, совр. компрадоры, лица, вкладывающие капиталы в непроизводит. сферу. В странах "развивающегося мира" слабость пром. Б., незавершённость процесса классовой дифференциации, многоукладный характер общества создают все предпосылки для того, чтобы движущей силой капиталистич. развития становилась "гос. Б." или иностр. напитал.
Социалистич. революция означает уничтожение Б. как класса. Впервые в истории в ходе Окт. революции 1917 крупная Б. была лишена политич. власти, а затем экономически ликвидирована. Класс Б. был уничтожен и в др. социалистич. странах, где утвердилась власть рабочего класса. Однако пролетариат применяет насилие против Б. только в ответ на сопротивление и на насилие самой Б. При проявлении лояльности со стороны Б. или отд. её групп пролетариат может идти по пути постепенного преобразования капиталистич. предприятий в социалистические, по пути перевоспитания представителей Б. и последующего привлечения их к социалистич. строительству.