Веб-бібліотека - головна сторінка


Кифяк В. Ф. Організація туризму:

Туризм та його світовий розвиток. Зміст, основні поняття та історичний розвиток туризму. Теоретичні аспекти розвитку туризму у світі та фактори впливу на туристичні обміни. Вплив туризму на світову економіку. Туризм України. Характеристика туристичної діяльності та її вплив на економіку України. Туристичні ресурси та інфраструктура - головні складові розвитку туризму в Україні. Характеристика туристичних ресурсів окремих територій (на прикладі Карпатського регіону та Буковини). Законодавче та правове забезпечення туристичної діяльності в Україні. Організаційні форми та види туризму. Організаційні форми туризму. Класифікація видів туризму за метою подорожі, територіальними ознаками, часовими характеристиками...

Петрова І.В. Дозвілля в зарубіжних країнах: Теоретичні основи дозвілля. Соціальна сутність дозвілля. Дозвілля в житті людини. Функції та принципи дозвілля. Педагогічні засади дозвілля. Стан наукових досліджень дозвіллєвої сфери. Основні інститути дозвіллєвої сфери. Специфіка діяльності дозвіллєвих центрів. Робота парку як дозвіллєвого центру. Дозвіллєва діяльність в клубах. Дозвілля в туристичних комплексах та готелях. Музей як дозвіллєвий центр. Хобі-групи як інститути дозвілля. Дозвіллєва робота з різними категоріями населення. Специфіка дозвіллєвої роботи з підлітками та молоддю. Особливості дозвіллєвої роботи з дорослими. Дозвіллєва діяльність з особами похилого віку. Специфіка дозвіллєвого обслуговування інвалідів. Дозвіллєва робота з сім'ями...
Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література: Від античності до початку XIX ст: Антична література. Основні риси античної літератури. Давньогрецька міфологія. Гомерів епос. Лірика ранньої класики. Афінська трагедія. Давня аттична комедія. Греко-римський еллінізм. Література доби Августа. Література пізньої античності і початку середніх віків. Література середніх віків. Література раннього середньовіччя. Література високого середньовіччя. Данте Аліг'єрі. Література Відродження. Відродження в Італії. Відродження у Франції. Відродження в Німеччині і Нідерландах. Відродження в Англії. Вільям Шекспір. Відродження в Іспанії і Португалії. Література XVII століття. Естетика і поетика літератури Бароко. Творчість письменників Бароко. Класицизм у французькій літературі...
Греченко В. А. та ін. Історія світової та української культури: Феномен культури. Історія світової культури. Культура первісного суспільства. Культура цивілізацій Стародавнього Сходу. Антична культура. Культура Середньовіччя: Європа, Візантія, ісламський світ. Культура Відродження і Реформації. Культура Нового часу. Європейська культура XIX ст. Культура XX ст. Історія української культури. Культура на українських землях у найдавніші часи. Культура Київської Русі. Культура України у XIV - першій половині XVII ст. Розвиток культури у другій половині XVII - XVIII ст. Українське національно-культурне відродження (кінець XVIII- початок XX ст.). Новітня українська культура...

БУЛЬТМАН (BULTMANN) Рудольф

(1884-1976) - нем. протестантский теолог, историк религии, философии. Получил образование в Тюбингене, Берлине и Марбурге. Как и К. Барт, считал своим учителем В. Херманна. С 1912 - приват-доцент Марбургского ун-та, в 1916 - экстраординарный проф. в Бреслау, затем в Гессене и Марбурге.
Отталкиваясь от основных положение неоортодоксии К. Барта и христианского экзистенциализма, Б. разрабатывал свое направление в рамках "диалектической теологии". Две проблемы занимают особое место в размышлениях Б. - познаваемость Бога и своеобразие христианской веры. Стремясь приспособить протестантизм к современному миру, Б. в работе "Новый завет и мифология. Проблема демифологизации новозаветного благовестия" (1941) обосновал идею о том, что библейские мифы являются лишь способом передачи содержания вероучения (керигмы). Этот способ, по Б., уже устарел, и христианское учение в той форме, как оно представлено в Библии, не может удовлетворить человека наших дней. Причиной этого Б. считает то, что Библия и церковь говорят о Боге мифологическим языком, неадекватным современному менталитету. Для преодоления кризиса необходимо провести демифологизацию христианского учения, выразить его содержание в терминах человеческого существования, т.е. проинтерпретировать библейские мифы экзистенциально. Демифологизация, по Б., не устраняет миф, она должна лишь помочь правильно понять его сущность, подлинный смысл. Вера, с точки зрения Б., - явление интимное, ее объективное исследование невозможно; ни рационально-теоретическое, ни чувственное познание не могут привести к вере. Для человека Бог существует исключительно в сфере Я, в индивидуальном сознании, точнее, в чувстве непосредственного соприкосновения с ним. Поскольку богопознание у Б. связано с самопознанием, то теология у него выступает в форме антропологии. Основной категорией антропологии Б. является "существование", которое может быть подлинным и неподлинным. Неподлинным Б. считает существование вне веры, когда человек живет в "видимом" мире, и жизнь его пронизана страхом, постоянной тревогой. От такой жизни освобождает человека вера, которая делает его существование подлинным. Смысл религии Б. видит в том, чтобы вывести человека за пределы посюсторонности и оставить наедине с Богом, приобщая его тем самым к высшему, истинному миру. Человек может не быть верующим в традиционном христианском понимании, но быть религиозным в понимании Б. Концепция Б. оказала существенное влияние не только на теологию, но и на историю религии, философию, герменевтику.
Neues Testament und Mythologie. Das Problem der Entmythologisierung der neu-testamentischen Verkundigung. Tubingen, 1941; Glauben und Verstehen. Tubingen, 1958.