Веб-бібліотека

Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти:

Законодавство в галузі охорони праці. Організація охорони праці в навчально-виховних закладах. Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Законодавство про охорону праці. Нормативно-правові акти з охорони праці. Гарантії прав громадян на охорону праці. Час відпочинку працюючих. Охорона праці жінок і молоді. Організація роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України. Організація роботи з охорони праці управління освіти. Організація роботи з охорони праці в навчально-виховних закладах. Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах. Контроль і нагляд за станом охорони праці...

Усі українські письменники / Упорядники Ю.І. Хізова, В.В. Щоголева: Анатолій Дімаров. Богдан-Ігор Антонич. Валер'ян Підмогильний. Василь Барка. Василь Стус. Василь Симоненко. Володимир Сосюра. Іван Нечуй-Левицький. Іван Франко. Василь Королів-Старий. Леся Українка. Максим Рильський. Олександр Олесь. Олесь Гончар. Ольга Кобилянська. Павло Тичина. Панас Мирний. Улас Самчук. Валерій Шевчук. Володимир Винниченко. Григір Тютюнник. Григорій Квітка-Основ'яненко. Григорій Косинка. Григорій Сковорода. Іван Багряний. Іван Карпенко-Карий. Іван Котляревський. Леонід Глібов. Ліна Костенко. Микола Куліш. Микола Хвильовий. Михайло Коцюбинський. Михайло Старицький. Олександр Довженко. Остап Вишня. Тарас Шевченко. Українське шестидесятництво. Андрій Малишко. Борис Грінченко...
Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Історія становлення та розвитку науки. Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження. Етапи становлення і розвитку науки. Поняття, цілі і функції науки. Структурні елементи науки, їх характеристика. Наука як система знань. Наукознавство як система знань. Класифікація наук. Основні риси працівника науки. Організація науково-дослідної роботи в Україні. Організаційна структура науки. Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні. Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. Науково-дослідна робота студентів. Основи методології науково-дослідної діяльності. Поняття методології та методики наукових досліджень. Методологія теоретичних досліджень...

БУХАРИН Николай Иванович

[27 сентября (9 октября) 1888 - Москва, 15 марта 1938] - русский философ, политический деятель, экономист. Учился в Московском университете на экономическом отделении юридического факультета. Был активным членом большевистской партии, занимая в ней лидирующие позиции (член Политбюро ЦК партии в 1924 - 29). В 1929 избран академиком АН СССР, в 1934 - 36 возглавлял Институт истории естественных наук и техники, инициатор создания журнала "Сорена" ("Социалистическая реконструкция и наука"). В 1937 арестован, в 1938 расстрелян, в 1977 реабилитирован. Оценка философского творчества Бухарина неоднозначна. Так, Д. Лукач, А. Грамши рассматривают его социально-философскую концепцию как выражение экономического детерминизма марксистского толка; другие (С. Коэн, А. Майер) характеризуют ее как теоретическую новацию большевизма. В своей наиболее известной социально-философской работе, посвященной анализу исторического материализма, Бухарин рассматривал его не как идеологию партии, но как научную теорию, продуцирующую социальное знание на уровне мировых традиций ("Теория исторического материализма". М., 1921). Бухарина считают (напр., И. Сталин) создателем "нэповской философии", основаннной на его "теории равновесия". В последней некоторые исследователи его жизни и творчества видят инструмент социального анализа современности и метод решения проблем модернизации стран третьего мира. В своем последнем труде, написанном на Лубянке, - "Философские арабески (диалектические очерки)" Бухарин развивает ряд новых тем (практика и способы освоения действительности, техника и технология, критика расовой идеологии фашизма и др.), оставаясь приверженцем ленинизма.
Соч.; Теория исторического материализма. М., 1921; Дарвинизм и марксизм. М-, 1932; Иэбр. произв. М., 1990; Философские арабески (диалектические очерки). - "ВФ", 1993, № 6.
Лит.: Бухарин И. И. Человек, политик, ученый. М.. 1989; Кун М. Бухарин: его друзья и враги. М., 1992; Haynes M. Nikolai Bukharin and the transition from capitalism to socialism. L., 1985.
E. Л. Петренко


© 2009-2020  lib.ltd.ua