Веб-бібліотека - головна сторінка


Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002):

Основні проблеми світу після другої світової війни. Поляризація суспільно-політичних систем у післявоєнному світі. Особливості політичного розвитку. Соціал-реформістська модель організації суспільства: становлення та криза. Неоконсерватизм: суть та особливості. Розпад колоніальної системи та модернізація країн третього світу. Науково-технічний прогрес та постіндустріальне суспільство. Глобальні проблеми сучасності. Міжнародний тероризм як планетарна проблема. Провідні країни Європи та Америки. Сполучені Штати Америки. Гаррі Трумен - 33-й президент США. Наслідки другої світової війни для США. Повоєнна реконверсія та економічний розвиток. "Справедливий курс"...

Андрушенко В.П. Історія соціальної філософії: (Західноєвропейський контекст): Загальна концепція історії західноєвропейської соціальної філософії: проблеми пошуку. Предмет соціальної філософії в його історії. Головне питання соціальної філософії в історичному розвитку. Проблема наукової інтерпретації історії соціально-філософського знання. Європоцентристська спрямованість гегелівської періодизації історії соціально-філософських вчень. Матеріалізм та ідеалізм в історії соціально-філософських вчень (К.Маркс, Ф. Енгельс). К. Поппер про дві лінії розвитку соціальної філософії в історії: пошук демократичного суспільства (Демокріт, Ж.Ж. Руссо, І.Кант) та шлях до тоталітаризму (Геракліт, Платон, Г.Гегель. К.Маркс). Головні етапи розвитку соціологічної думки...
Палеха Ю. І. Управлінське документування. Кадрове діловодство: Особливості складання кадрової документації. Вимоги до кадрового діловодства. Визначення поняття «кадрового діловодства». Основні обов'язки і функції кадрових служб. Організація праці співробітників кадрових служб. Призначення документації з кадрів. Завдання обліку кадрів. Місце та склад кадрової документації. Основні групи кадрових документів. Класифікація документів з особового складу. Ведення трудових книжок. Особливості ведення і збереження трудових книжок. Заповнення трудових книжок. Порядок внесення записів про нагородження й заохочення. Порядок внесення відомостей у разі звільнення. Порядок виправлення записів у трудових книжках. Оформлення дублікату трудової книжки. Ведення обліку трудових книжок...
Політологія / За ред. Кремень В. Г., Горлача М. І: Що і як вивчає наука про політику. Політика - соціальне явище. Предмет та метод науки про політику. Становлення та розвиток політичних знань. Політичні ідеї Стародавнього Світу. Політичні вчення в Середньовіччі. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Політичні вчення в XVI -XVII ст. Розвиток політичної думки в XVIII ст. Політична думка в Європі, Росії кінець XVIII - XIX ст. Сучасні політичні вчення Заходу. Формування політичної думки в Україні. Джерела політичних знань. Основні напрями і тенденції розвитку суспільно-політичної думки в XIX - початку XX ст...
Архівознавство / За ред. Я. С. Калакури: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкт і методи архівознавства. Зв'язок архівознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами. Джерельна база та історіографія архівознавства. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні. Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви литовсько-польської доби (XV ст. - перша половина XVII ст.). Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина XVH-XVIII ст.). Архіви та архівна справа в Україні кінця XVIH-XIX ст. Архіви України в контексті проектів архівних реформ у Росії XIX - початку XX ст. Архіви та архівна справа доби Української революції...
Афанасьєв І. Діловий етикет. Етика ділового спілкування: Що таке етикет і протокол. Основи етикету. Знайомство. У гостях. Після того, як вас відрекомендували. Вітання. На вулиці. У приміщенні. Як відповідати на вітання. Звертання. Вживання титулів і звань при звертанні. "Ви" і "ти". Прощання. Візит у гості. Як приймати і як відхиляти запрошення. Коли йдете в гості. Коли і як приходити. У гостях. Коли і як іти. Прийом гостей. Незвані гості. Як запрошувати гостей. Підготовка до прийому гостей. Як зустрічати гостей. Як розмістити гостей. Проведення застілля. Правила поведінки за столом. Як сідати за стіл. Я[о робити із серветкою. Як їсти і користуватися столовими приборами. Як розливати алкогольні напої. Коли і як слід цокатися чарками...
Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів: Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці. Охорона праці, як система заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності користувачів комп'ютерів. Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів. Особливості роботи користувачів комп'ютерів. Розлади здоров'я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп'ютером. Зоровий дискомфорт. Перенапруження скелетно-м'язової системи. Ураження шкіри. Розлади центральної нервової системи (ЦНС). Порушення репродуктивної функції. Вплив на інші системи організму. Принципи професійного відбору операторів ВДТ. Працездатність операторів ВДТ. Аналіз системи "людина-комп'ютер-середовище"...

БУДДИЗМ В КОРЕЕ

Буддизм проник в Корею во вт. пол. 4 в. Первым из трех существовавших в то время на Корейском полуострове гос-в, где он начал распространяться, было Когурё. В 372 ко двору когурёского вана вместе с послом кит. царства Раннее Цинь прибыл монах Суцдо, привезший изображение Будды и будд. лит-ру. Вскоре были созданы и первые монастыри. В Пэкче буддизм появился на 12 лет позже, когда в 384 туда прибыл из Вост. Цзинь монах Маранантха. В третьем гос-ве - Силла попытки пропаганды буддизма отмечены еще в 5 в., но официально буддизм был принят ваном Попхыном в 527. После этого (в 60-х гг. 7 в. Силла объединила полуостров) распространение буддизма пошло быстрыми темпами. Б. в К. преимущественно махаяиистского толка, причем большое значение имел культ бодхисаттв. Будд. лит-ра поступала из разл. центров Китая, там же обучались кор. монахи, в результате чего развитие Б. в К. в значит, степени определялось влиянием кит. буддизма. Формирование осн. школ относится в основном к сер. 7 в. Школа Нальбан, получившая название по Нирвана-сутре, была создана в 654--660, школа Юльчон (аналог кит. Люй-цзун) - в 641. Наиболее попул. школа - Хваом (аналог кит. Хуаянь-цзун} появилась в 661-681. В 742 - 765 была образована школа Попсан (аналог кит. Фасянь-цзун}. Вместе со школой Попсон, существовавшей еще в Когурё, эти школы образовали т.н. пять школ махаянистского толка, рассматривавшиеся как традиц. для Кореи. Кроме них существовали школы Чонджи, Синин и Сосюн (из к-рых первые две были махаянистскими, а третья - хина-янистской), а также школа "чистой земли" (Чонтхо), аналогичная кит. школе Цзинту и от нее происходящая. В сер. 9 в. в Корею проник дзэн-буддизм. С 828 по 931 возникло 9 дзэн-будд. школ, близких друг другу, к-рые получили общее название "девять гор" (кусан): Сильсансан, Тоннисан, Каджисан, Чакульсан, Сонджусан, Саджасан, Свэянсан, Поннимсан и Сумисан. Наиб. попул. культами в 6 - 9 вв. были культы Майтреи, Шакьямуни, Амитабхи и Авалокитешвары (к 8 в. на первое место вышел культ Майтреи). Будд. монастыри в Корее владели землями, пожалованными ваном или частными лицами, и освобождались от налогов, однако из-за непомерного увеличения монаст. землевладения уже в 7 в. предпринимались меры по ее ограничению. В условиях сильной гос. власти Б. в К. мог развиваться лишь постольку, поскольку признавал ее приоритет, и сангха находилась под контролем гос-ва (хотя и не таким строгим, как в Китае) до тех пор, пока оно могло этот контроль осуществлять. Период Корё (10 - 14 вв.) был временем наиб. расцвета буддизма в стране. Новая династия необычайно благоволила к нему. В это же время было завершено огосударствление буддизма, что нашло отражение и в управлении сангхой. Если в период Объединенного Силла параллельно и независимо существовали территор.будд. администрация из монахов во главе с куктхоном - главой сангхи в стране, к-рому подчинялись областные чутхоны и уездные кунтхоны,и цент.администрация,укомплектованная гражд. чиновниками (имелось 2 небольших цент. учреждения и 7 управлений по делам крупн. монастырей), то теперь будд. деятели были включены в чиновную систему, и им на общих основаниях полагались служебные наделы. Монастыри на правах гос. учреждений получили землю по казенному реестру. В этот период буддисты начинают активно действовать и на политич. сцене. В 11 в. было издано более 6000 томов "Большого свода сутр" ("Тэджангён", а также "Продолжение большого свода" ("Сокчангён") в 4769 томах, Новое издание этого свода в 6529 томах было начато в 1237 и продолжалось 16 лет. В конце периода Корё появились признаки утраты Б. в К. своих позиций. Усилившись, он обрел себе множество противников. Немалую роль в борьбе с ним играло вновь набиравшее силы с сер. 13 в. конфуцианство. Правители новой династии Ли, пришедшей к власти в 1392, относились к буддизму недоброжелательно. Последовала секуляризация монаст. собственности, а в кон. 15 в. строительство монастырей было запрещено, а число монахов предельно ограничено. В дальнейшем отношение к Б. в К. было лишь более или менее терпимым, и к кон. 19 в. он находился в полном упадке. В годы яп. господства буддизм получил нек-рые стимулы для развития, но по-прежнему пользовался небол. влиянием, далеко уступая христ-ву (в 1938 из 503 тыс. буддистов в стране только 209тыс. были корейцами, тогда как корейцев-христиан насчитывалось до 500 тыс.). После 1945 в Сев. Корее буддизм был практически изжит, но на Юге начал обретать популярность. Наст. подъем его начался в бО-х гг. и во многом связан с приходом к власти в 1961 Пак Чонхи, к-рый, в отличие от большинства прежних политиков (христиан-протестантов),был буддистом. Провозглашенный им лозунг "нац. возрождения" открывал перед буддизмом широкие перспективы. Число храмов, монастырей и последователей буддизма начало быстро расти. Доля последних в населении страны, составлявшая в нач. - сер. 60-х гг. 2 - 3 %, в кон. 60-х гг. увеличилась примерно в 5 раз, в нач. 70-х гг. составила приблизительно 25 % населения, а в кон. 70-х гг. ок. 40 %, оставив далеко позади число последователей протестантизма. В наст. вр. в Южн. Корее насчитывается 18 осн. школ (не считая школы Вонбульгё, приверженцы к-рой не включаются офиц. статистикой в число буддистов), гл. из к-рых является Чогё, объединяющая подавл. большинство кор. буддистов. Осн. ее органами являются журнал "Пупрун" и газета "Тэхан пульгё", в ведении школы находятся ун-т Тонгук и ряд др. учебных заведений. (Южно-кор. буддисты играют все более замет. роль в мировом будд. движении. С. В. Волков