Веб-бібліотека

Матвеева В. Кадрова документація:

Организация работы кадровой службы на предприятии. Прием на работу. Заключение трудового договора. Установление испытательного срока. Прием на работу совместителей. Прием на работу временных работников. Заключение договоров подряда. Заключение договора о материальной ответственности. Заключение трудового договора между работником и физическим лицом, использующим труд наемных работников. Прием на работу иностранцев. Заполнение личной карточки. Особенности заполнения личной карточки и личного дела государственного служащего. Учет использования рабочего времени. Перевод на другую работу. Перевод внутри предприятия. Перевод на другое предприятие. Оформление отпусков. Оформление служебных командировок...

Блощинська В.А. Сучасне діловодство: Поняття про діловодство. Суть діловодного процесу. Нормативна база. Принципи організації діловодного процесу. Форми організації роботи з документами. Канцелярія та її функції. Документ з найдавніших часів до наших днів. Поняття про документ. Матеріали для виготовлення документів. Суть документальної інформації. Вимоги до документа. Класифікація документів. Ознаки і групи. Реквізити сучасних ділових документів та правила їх оформлення. Рівні стандартизації документів. Підготовка до складання службових документів. Мовний стиль ділового документа. Текст службових документів. Його складові частини. Композиційні особливості побудови службових текстів. Рубрикація та нумерація інформативного матеріалу. Оформлення титульної сторінки...
Бочелюк В. Й. Юридична психологія: Юридична психологія в системі психологічних знань. Психологія як наука. Предмет і завдання юридичної психології. Психологія в системі наук. Система юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Сутність методології та методів юридичної психології. Загальна характеристика методології та методів пізнання в юридичній психології. Конкретні методи психолого-юридичних досліджень. Соціально-психологічні методи виправлення правопорушника. Психологічні особливості злочинних дій. Особистісна мотивація злочинних дій. Особливості групової мотивації злочинних дій. Психологія неповнолітніх правопорушників. Особистість неповнолітнього злочинця. Соціально-психологічні причини злочинної поведінки неповнолітніх...
Семигіна Т. В. Порівняльна соціальна політика: Порівняльні підходи у соціальній політиці. сучасні соціальні проблеми у світі. Розуміння соціальних проблем. Оцінювання соціальних проблем. Загальній погляд на міжнародний контекст. Національні моделі соціальної політики. Класифікації моделей соціальної політики. Зміни в моделях соціальної політики. Фахові тенденції у соціальній політиці. Глобальна соціальна політика. Соціальна політика у великобританії. Загальні відомості про країну. Основні соціальні показники. Політична система та ідеологічні погляди на соціальну політику. Адміністрування соціальної політики. Соціальні програми. Соціальна політика у німеччині. Загальні відомості про країну. Основні соціальні показники...
Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика і основні її елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елементу. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи в Україні. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...
Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень: Наука як система уявлень про світ (дійсність). Сутність науки. Етапи розвитку науки. Класифікація наук. Теоретична основа наукових досліджень. Структура наукової теорії. Функції наукової теорії. Класифікація наукових теорій. Економічна наука в системі гуманітарного знання. Методологія і методи наукових досліджень. Методологічна культура науки. Наукова парадигма. Методологія економічної науки. Методи наукових досліджень. Логіка наукового дослідження. Загальна схема наукового дослідження. Організація і планування наукового дослідження. Види навчально-дослідницьких робіт. Самостійна робота студента в системі навчального процесу. Сутність і структура самостійної роботи...
Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: Академічний курс: Вступ до юридичної психології. Юридична психологія як наука. Предмет юридичної психології. Система юридичної психології. Зв'язок юридичної психології з іншими науками. Методи юридичної психології. Пізнавальна функція методів юридичної психології. Система методів юридичної психології. Використання методу тестування в юридичній практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Історія юридичної психології. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток і становлення юридичної психології. Природничонаукові основи юридичної психології. Психологічний аналіз діяльності людини. Емоційно-вольові процеси і стани...
Палеха Ю. І. Етика ділових відносин: Етика як сукупність знань про мораль та поведінку. Етика, етикеті мораль. Визначення понять «етика» та «етикет». Розвиток системи норм поведінки. Мораль та моральність. Роль звичок. Норми моралі. Діловий протокол. Протокол як форма ієрархічного порядку. Основні принципи ділового протоколу. Протокол у міжнародному спілкуванні. Підготовка програми перебування зарубіжної делегації. Економічна етика. Основи економічної етики. Зміни в економічних системах і стилях управління. Норми економічної етики. Вимоги до сучасного керівника. Етичні засади бізнесу. Стимулювання етичної поведінки. Загальні етичні установки. Етичні проблеми сучасного бізнесу. Соціальна відповідальність бізнесу. Постулати бізнес-етики...
Заблоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка: Загальні засади національної макроекономіки. Методологія національної макроекономіки. Сутність національної макроекономіки. Питання національної макроекономіки в Конституції України. Національно-економічне мислення. Показники національної макроекономіки. Оцінка продуктивності та ефективності національної економіки. Національні продуктивні сили. Теорія формування і розміщення продуктивних сил. Сутність продуктивних сил. Економічні закони і розміщення продуктивних сил. Економічне районування і територіальна структура господарства. Методологія економічного районування. Методи аналізу територіальної організації економічної системи...

БРЮСОВ Валерий Яковлевич

(1(13).12.1873, Москва - 9.10.1924, Москва) - писатель, критик, историк и теоретик литературы, публицист, автор работ по истории, философии, геополитике. Один из основоположников рус. символизма. Выходец из просвещенной купеческой семьи. В 1893-1899 гг. учился на историко-филологическом отд. Московского ун-та, где большее внимание уделял занятиям философией, к-рую изучал под руководством Лопатина, слушал также лекции Троицкого, Бугаева, посещал семинар Грота. Наибольшее влияние на формирование его философских взглядов оказали Б. Спиноза, Г. В. Лейбниц, И. Кант и В. С. Соловьев. К 1897 г. относятся первые замыслы самостоятельных философских трудов Б.: "...я напишу "Философские опыты". Содержание: I. Лейбниц. II. Эдгар По. III. Метерлинк. IV. Идеализм. V. Основание всякой метафизики. VI. Любовь (Двое). VII. Христианство" (Дневник, 23 октября 1897). Однако попытки эклектически совместить индивидуализм с панпсихизмом Лейбница и идеями Шопенгауэра ("мир есть мое представление"), а также с представлениями рус. персонализма (Козлов и др.) привели Б. к сознанию невозможности построения собственной философской системы. Университетское зачетное соч. "Учение Лейбница о познании" (1899, неопубл.) - единственное завершенное его теоретико-философское произв. - в целом не содержит новых идей и положений, но свидетельствует о глубоком понимании автором сути предмета, что было отмечено Лопатиным и В. И. Герье. Идеи Лейбница и Шопенгауэра оказали решающее влияние на формирование эстетики и философии творчества Б. уже в его первых программных работах "О искусстве" (1899) и "Истины" (1901). Б. сближается также с Толстым в трактовке искусства как средства познания мира и средства общения людей (понимаемого в свете учения Лейбница как общение монад). Вместе с тем он подчеркивал элитарность подлинного искусства ("Истолкователем художника может быть только мудрец"). В ст. "Истины", ставшей итогом теоретико-философских исканий, Б. провозглашал свободу воли, множественность истин и плюрализм как основу мировосприятия и миропознания. Идеи Б. оказали влияние на философию и эстетику рус. символизма, хотя сам он остался равнодушен и к "религиозной общественности" и "новому религиозному сознанию" круга Мережковского, и к "теургии" А. Белого, и к "соборности" Иванова, не говоря уже о таких теориях, как "соборный индивидуализм" и "мистический анархизм", к-рые он считал откровенно вульгаризаторскими. В дискуссии о символизме 1910 г., споря с Ивановым и А. А. Блоком, Б. подчеркивал: "Символизм хотел быть и всегда был только искусством... Символизм есть метод искусства... Этим своим методом искусство отличается от рационалистического познания мира в науке и от попыток внерассудочного проникновения в его тайны в мистике. Искусство автономно: у него свой метод и свои задачи" ("О "речи рабской", в защиту поэзии", 1910). Стремление Б. отделить искусство от религии связано и с его конфессиональной индифферентностью и внецерковностью. Еще в юности он писал: "Моей мечтой всегда был пантеон, храм всех богов". С нач. 1900-х гг. Б. уделяет преимущественное внимание эстетике и теории литературы, с одной стороны, и геополитике и философии истории - с другой. В основу его эстетики положены требование свободы искусства от воздействия политических, религиозных, философских и иных факторов доктринального характера и культ мастерства, без к-рого невозможно настоящее искусство. Отрицая "искусство ради искусства", возможность его существования без читателя, зрителя, слушателя, Б. выступал против "ненужной правды" натурализма и идейной "тенденциозности". Эта позиция, как и его публицистические выступления в империалистическом духе (1903-1905), послужила основой для обвинений его в консерватизме и политической реакционности. Переход к революционным настроениям в 1905 г. был обусловлен его разочарованием в результатах русско-японской войны и чисто эстетическим, индивидуалистическим неприятием "старого мира". Концепция философии истории, окончательно сложившаяся у Б. на рубеже 1900-х и 1910-х гг., основана на представлении о "смене культур", понимаемой как эзотерически (лемуры, атланты и т. д.), так и экзотерически ("исторические" цивилизации). В трактате "Учители учителей" (1917) и ст. "Смена культур" (1921-1924) Б. пытается синтезировать эзотерическое и экзотерическое знание в учении о "традиции" ("традиция, шедшая из отдаленного прошлого, которая утверждала гораздо большую древность человеческой цивилизации..."), следуя во многом за школой фр. оккультистов (Л. К. де Сен-Мартен, Фабр дОливе, Э. Шюре и др.) и предвосхищая философские построения Р. Генона и его последователей. Незадолго до смерти Б. говорил: "Оккультизм есть наука с точными знаниями... Эта наука в своей истории имеет целый ряд доказательств. Я не верю в нее, а знаю, что потусторонний мир существует". Подобный подход к изучению оккультизма, а также герметических учений и средневековой алхимии выразился в его осн. прозаическом произв. - романе "Огненный ангел" (1908) и связанном с ним цикле статей об Агриппе Неттесгеймском (1913). Учение о "подлинной памяти человечества о своем отдаленнейшем прошлом" (П. Н. Берков) Б. дополняет учением о "духе народа", духе расы или цивилизации, отмечая, напр., историческую и метафизическую несовместимость арийцев и монголов, арийцев и семитов ("Метерлинк-утешитель", 1905), европейцев и мира ислама ("Новая эпоха во всемирной истории", 1913). Вместе с тем применительно к России он ратовал за объединение на платформе геополитических интересов империи как "большого пространства" и предлагал пожертвовать ради этого разницей интересов этносов, классов, партий, конфессий ("О новом русском гимне", 1917). Именно исходя из этих соображений, Б. после долгих колебаний в начале лета 1918 г. поддержал большевиков, подчеркивая в их деятельности национальный и империалистический компонент (стих "Только русский", 1919, и др.). Философские взгляды Б. в последние годы отмечены усилением релятивистских настроений (особенно под влиянием Потебни) и попытками облечь свой сциентизм в марксистскую терминологию. "Научная поэзия" Б. -  один из самых масштабных его философско-поэтических экспериментов - отмечена идеями относительности всего сущего, незначительности происходящего "с точки зрения вечности", что порой приводит его к пессимизму и агностицизму. Историческим пессимизмом отмечены и нек-рые стихотворения Б. на совр. темы, написанные в результате его разочарования в революции, особенно после введения нэпа и смерти Ленина. В написанных в эти годы работах по истории Рима подчеркивается историческая закономерность победы христианства, однако все симпатии Б. как "языческого империалиста" -  на стороне римского государства, культуры и религии.


© 2009-2020  lib.ltd.ua