Веб-бібліотека - головна сторінка


Мальська М. П. Туристичне країнознавство:

Предмет і зміст туристичного країнознавства. Туризм у країнах Європи. Австрія. Андорра. Бельгія. Болгарія. Велика Британія. Греція. Данія. Естонія. Ірландія. Ісландія. Іспанія. Італія. Латвія. Литва. Монако. Нідерланди (Голландія). Німеччина. Норвегія. Польща. Португалія. Туреччина. Фінляндія. Франція. Хорватія. Угорщина. Україна. Чехія. Чорногорія. Швейцарія...

Ярошевська В.М., Чабан В.Й. Охорона праці в галузі: Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування. Система управління охороною праці в галузі. Загальні вимоги до побудови СУОПГ. Функції та структура СУОПГ. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці. Організація робіт з охорони праці. Планування заходів з охорони праці. Система навчання нормам і правилам охорони праці. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами. Система забезпечення безпечних умов праці. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці. Роль соціально-психологічних чинників у СУОПГ. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі. Стан умов праці в галузі. Чинники, що формують умови праці...

БРЕНТАНО (BRENTANO) Франц (1838-1917)

- австрийский философ. Профессор философии Вюрцбургского (1866-1873) и Венского (1874-1894) университетов. За сомнения в вере в 1873 отлучен от католической церкви, лишен духовного сана; в 1880 исключен из профессуры. Учитель Гуссерля, Т. Массарика, Фрейда и др. Начинал свою деятельность в качестве католического священника. Отказался от сана и занялся философией. Считался одним из лучших знатоков философии Аристотеля и Фомы Аквинского. Основным предметом профессиональных интересов и исследований избрал психологические проблемы. Проводил четкую границу между физическими и психическими феноменами. Полагал, что родовым (общим) признаком психических феноменов (в отличие от физических) является интенциональность, поскольку сознание всегда есть отношение к чему-либо. Интенциональность, по Б., позволяет типологизировать психологические феномены на: а) представления (репрезентация как чистое присутствие объекта), б) суждения (утверждение или отрицание объекта), в) чувства (любовь или ненависть к объекту). Подразделял психологию на дескриптивную (описывающую и классифицирующую последние элементы, из которых строится сознание) и генетическую (устанавливающую законы сознания). Развивал концепцию истины, основанную на идее переживания очевидности. Придавал большое значение внутреннему опыту человека. Оказал влияние на развитие различных психологических и философских школ, в т.ч. на философию Хайдеггера и др. Автор книг: "Психология Аристотеля" (1867), "Психология с эмпирической точки зрения" (1874), "Креационизм Аристотеля" (1882), "О происхождении нравственного сознания" (1889), "Четыре фазы философии и ее нынешнее состояние" (1895), "Аристотель и его видение мира" (1911), "Аристотелевская теория происхождения человеческого духа" (1911) и др.
В.И. Овчаренко