Веб-бібліотека

Горлач М.І. та ін. Основи філософських знань:

Що таке філософія. основні етапи розвитку філософії. Зародження та розвиток філософських вчень. Розвиток філософських знань в Україні. Сучасна світова філософія. Проблеми онтології та гносеології. Матерія. Буття. Людина. Свідомість. Пізнання. Практика. Основи соціальної філософії. Природа та суспільство. Суспільство. Філософський аналіз. Цінності. Духовне життя суспільства. Повсякденність. Сенс і спрямованість історії. Логіка. Логіка - наука про мислення. Поняття. Судження. Основні закони логіки. Умовивід. Основи етики та естетики. Етика: предмет і значення. Мораль - соціальне явище: спосіб соціальної регуляції соціальних відносин. Функціонування моралі. Естетика: роль у житті людини та суспільства. Естетична свідомість...

Вступ до соціальної роботи / За ред. Т. В. Семигіної: Соціальна робота як суспільне явище. Сутність соціальної роботи. Місце соціальної роботи в сучасному суспільстві. Сутність соціальної роботи як фахової діяльності. Соціальна робота як наука. Соціальна робота як навчальна дисципліна. Виникнення та еволюція соціальної роботи. Проблеми періодизації історії соціальної роботи. Передісторія виникнення соціальної роботи як фахової діяльності. Зародження фахової соціальної роботи. Еволюція методології фахової соціальної роботи. Історія фахової соціальної роботи в Україні. Соціальна робота у структурі соціально-гуманітарних наук. Філософія соціальної роботи. Філософія і соціальна робота. Філософське осмислення практики соціальної роботи...
Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика України та її основні елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елемента. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи України. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...
Ткач О.І. Політологія: Політологія у системі соціально-гуманітарного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Об'єкт і предмет вивчення політології. Закони і категорії політології. Функції політології. Генези політичної думки України. Питання для дискусій. Політика як суспільне явище. Сутність політики. Основні концепції політики. Структура і функції політики. Взаємозв'язок політики з іншими сферами громадського життя. Політика і мораль. Питання для дискусій. Теми доповідей і рефератів. Політична влада. Поняття, особливості політичної влади. Система влади: суб'єкт-об'єкт, засоби і форми державної влади. Проблема легітимізації політичної влади. Проблеми функціонування влади в Україні. Питання до дискусій. Теми доповідей рефератів...

БОЭЦИЙ Дакийский, Датский

(1-я пол. 13 в., Дания - ум, до 1284) - средневековый логик, магистр искусств (философии) Парижского университета. Автор сочинений "О способах обозначения" (De modis significandi), "О вечности мира" (De aeternitati mundi) и др., комментарии ("Вопросы", "Quaestiones") к аристотелевским "Герменевтике", "Аналитикам", "Топике", "О возникновении и уничтожении", "О сне и бодрствовании", возможно также к "Физике". В онтологической логике Боэция всеобщее (универсальное) погружено в конкретное (частное) как его истина, в которой Боэций видит не соответствие понятию, а излучение сущностной силы (энергии) вещи. Познание истины вещей, созерцание начал бытия, высшее (умное) блаженство и исполнение человеческого предназначения по-аристотелевски сливаются у Боэция в одно; философия, сладостное познание истины, и добродетельная практика - это "лучшее возможное для человека состояние, подготовляющее его к блаженству будущей жизни". Все, что не ведет к наибольшему благу, есть тем самым грех. "Все люди отдалены сегодня беспорядочным вожделением от своего высшего блага, за исключением редчайших достойных мужей".
Знание широко понятого естества строго отграничивается от веры в чудо. В своих сферах наука и вера автономны и правы; "закон веры не вынуждает христианина разрушать принципы философии". Опережая Канта, Боэций выстраивает два ряда одинаково убедительных доводов в пользу невечности ("новизны") и вечности мира. Естественный разум не может выйти из этого тупика, чем пользуются всевозможные путаники. Вера не противоречит разуму и не удваивает истину, когда вводит недоступное для разума сверхприродное измерение "божественного творчества". Непостижимый догмат о начале мира должен быть принят поступком доверия. Подчеркивая свое расхождение с Аверроэсом (Ибн Рушдом), Боэций требует от всякого человека признать над собой закон (lex) божественной воли, чья "форма для разума в принципе непрояснима". Разум, которому должна быть предоставлена неограниченная свобода исследования, постигает вечность мира и человека, сплошную закономерность природы, невозможность личного бессмертия и наслаждается в этом мире познанием истины и деланием добра. Вера открывает тварность мира, историчность человека, возможность чуда, бессмертие души и богообвдение как высшее блаженство. Истины разума и веры, различные до противоположности, полноправны и взаимно дополнительны (simul slant).
Осуждение тезисов Боэция и Сигера Брабачтского в 1277 епископом Парижа Этьеном Тампьс за "аверроизм" (по сути последовательный аристотелизм) и учение о двойственной истине, после чего Боэций уехал в Италию искать защиты у папы и по-видимому вступил там в орден доминиканцев, признается теперь недоразумением. Оно было защитной реакцией церковного истеблишмента на угрозу своей мирской власти: поскольку в сфере религии оставлялось только сверхприродное (чудо), гражданское общество могло самостоятельно устраиваться по своей правде согласно нормам аристотелевской "Политики", а церковь призывалась ограничиться проповедью и духовничеством в опоре на моральный авторитет при добровольной нищете и полном безвластии, чего вскоре потребовали Дайте и Марсилий Падуанский.


© 2009-2020  lib.ltd.ua