Веб-бібліотека - головна сторінка


Медведєв В. С. Кримінальна психологія:

Кримінальна психологія у системі психології та правознавства. Предмет і пріоритетні завдання кримінальної психології. Зв'язок кримінальної психології з іншими науками. Історія розвитку кримінальної психології. Злочинність як кримінально-психологічне явище. Кримінально-психологічна характеристика злочинності. Психологічні особливості окремих видів злочинності. Психологічний механізм злочину. Кримінально-психологічні ознаки злочину. Мотив у психологічному механізмі злочину. Типові криміногенні мотиви. Особистість як суб'єкт злочину. Кримінально-психологічний портрет особистості. Акцентуація характеру та особистості. Типологія особистості як суб'єкта злочину. Психологічні портрети типів злочинної особи...

Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Предмет і завдання дидактики. Предмет і функції дидактики, становлення дидактики як науки. Зв'язок дидактики з іншими науками. Завдання сучасної дидактики початкового навчання. Види і методи дидактичних досліджень. Зміст початкової освіти. Поняття про зміст освіти. Реформування змісту початкової освіти. Навчальні плани і програми для початкових шкіл. Підручники для початкової школи. Процес навчання. Вікова характеристика готовності дітей до шкільного навчання. Сутність процесу навчання. Принципи і правила навчання. Етапи навчального процесу. Організація диференційованого навчання. Контроль та оцінка результатів навчання. Взаємозв'язок навчання і розвитку учнів. Рушійні сили розвитку дитини...
Калакура Я.С. Архівознавство: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкти і методи архівознавства. Джерельна база та історіографія архівознавства. Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. - 1-а половина 17 ст.). Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика. Архіви судових установ. Магістратські архіви. Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина 17-18 ст.). Український державний архів 17 ст...
Заблоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка: Загальні засади національної макроекономіки. Методологія національної макроекономіки. Сутність національної макроекономіки. Питання національної макроекономіки в Конституції України. Національно-економічне мислення. Показники національної макроекономіки. Оцінка продуктивності та ефективності національної економіки. Національні продуктивні сили. Теорія формування і розміщення продуктивних сил. Сутність продуктивних сил. Економічні закони і розміщення продуктивних сил. Економічне районування і територіальна структура господарства. Методологія економічного районування. Методи аналізу територіальної організації економічної системи...

БОНАЛЬД Луи-Габриель-Амбруаз

(2 октября 1754, Муна - 23 ноября 1840, там же) - -французский философ и публицист. Выходец из дворянской семьи. В 1791 эмигрировал из Франции в Гейдельберг и затем в Констанц, где в 1796 опубликовал 3-томную "Теорию политической и религиозной власти в гражданском обществе" (Theorie du pouvoir politique et religieux dans la societe civile, v. 1 - 3). Возвратившись во Францию, был избран депутатом в период Реставрации, членом Французской академии (1816), а в 1823 назначен пэром Франции.
Бональд придал консервативному традиционализму схоластическую форму. В отличие от Ж. де Местра с его теорией "экспериментальной политики", основанной на наблюдении и исторических фактах, Бональд считал возможным рационалистическое построение политической философии, отвергая теории договора общественного и руссоистскую гипотезу о естественном состоянии общества, в котором человек якобы был счастлив и добр. Общество имеет божественное происхождение, оно сотворено Богом, человек создан для общества и полностью реализуется только в нем. Индивидуализм - смертельная опасность для общества, которое является реальностью трансцендентной по отношению к индивиду. Человек должен укореняться в традиции, передаваемой из поколения в поколение, такой традицией для Боналада является социальное христианство - религия общества, а не индивида. В противоположность многочисленным проектам и претензиям человеческой воли на создание лучшего социального и государственного устройства Бональд утверждает существование одной-единственной организации общества, которая выражает собой божественную волю и не может быть кодифицирована в писанных людьми законах и конституциях. .
Исходя из этих принципов, Бональд отрицает идею прав человека, провозглашенную Французской революцией. По его мнению, единственным правом человека является пра во быть управляемым, а король имеет только одно право - право управлять. Философия индивидуализма, характерная для просвещения, приводит, по его мнению, лишь к атомизации общества и разрушению его естественных оснований. Именно такое общество породила Французская революция. Первоочередной задачей для послереволюционной Франции является, по Бональду, воссоздание органической общности "мы", что было унаследовано "старым порядком" из средневековья. "Мы" - это прежде всего семья, затем производительные (ремесленные) корпорации и, наконец, государство.
Власть целиком исходит от Бога и только делегируется государю, она абсолютна по своему характеру, но в то же время подчиняется законам. В отличие от де Местра Бональд не признает власти Церкви над государством, хотя и допускает привилегированное положение духовенства. Бональд заложил основы органицистской и традиционалистской теории общества, отголоски которой можно найти в творчестве Э. Ренана, И. Тэна, И. Мораса и др.