Веб-бібліотека

Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності:

Специфіка науково-дослідницької діяльності. Наука як сфера людської діяльності. Поняття про науку. Наукова комунікація. Наукова школа. Науково-дослідницька діяльність студентів. Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів. Докторантура. Аспірантура. Здобувачі наукового ступеня, які працюють над дисертаціями поза докторантурою або аспірантурою. Психологія і технологія наукової творчості. Організація творчої діяльності. Психологія наукової творчості. Робочий день науковця. Робоче місце науковця. Оргтехніка, технічні засоби наукової діяльності. Ділове спілкування. Ділове листування. Ділова розмова по телефону. Особистий архів (бібліотека) здобувача...

Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / За ред. С. І. Дорогунцова: Предмет, метод і завдання курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Предмет курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Методологічні основи курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Завдання курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Структура курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Теоретичні основи розміщення продуктивних сил і регіональної економіки. Сучасні теорії і концепції розміщення продуктивних сил і регіональної економіки. Сутність і складові елементи продуктивних сил. Вітчизняні теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки...
Гончарук П. С. Історія України з найдавніших часів до початку ХХ століття: Давня історія України. Київська Русь. Виникнення людської цивілізації на українських землях. Східні слов'яни. Київська Русь та її історичне значення (у двох частинах). Політична історія Київської Русі (ІX-XIІІ ст. Соціально-економічний та етнічний розвиток Русі (ІX-XIII ст. Культура Київської Русі (ІX-XIII ст. Галицько-Волинське князівство. Українські землі у складі Литви та Польщі (XIV - перша половина XVII ст. Визволення України з-під влади Золотої Орди і боротьба за створення української держави (XIV-XV ст. Соціально-економічне та суспільно-політичне життя українського народу в кінці XV - першій пол. XVІІ ст. Консолідація та національно-духовні процеси у формуванні української народності у XV ст...
Семиченко В. А. Психологія спілкування: Функция общения в жизни человека. Структура и виды общения. Общение как психологический фактор развития человека. Взаимоотношения между людьми в процессах общения. Социальная перцепция. Качества, значимые для общения. Техника общения. Межличностные конфликты. Особенности психологического общения. Робота с методиками по изучению особенностей общения. Методики на выявление общительности как потребности в общении. Методики на выявление умения адаптироваться в изменяющихся ситуациях общения. Методики на выявление качеств, значимых для общения. Методики на выявление межличностных отношений. Выполнение упражнений на выявление и уяснение специфики общения. Выявление индивидуальных особенностей, значимых для общения...

БОЛИНГБРОК Генри Сент-Джон

(10 октября 1678, Лондон - 12 декабря 1751, Бэттерси) - английский политический деятель, философ-деист. Один из лидеров тори в правление королевы Анны. В 1704 - 08 военный министр, в 1710 - 14 министр иностранных дел. В 1714 возглавлял кабинет. В 1715 был обвинен в подготовке заговора в пользу Стюартов и эмигрировал во Францию. Дружил с Вольтером, посвятившим ему трагедию "Брут". В 1723 вернулся на родину, но политическая карьера была для него закрыта. В 1725 стал вдохновителем создания журнала оппозиции "The Craftsman", а затем его постоянным автором. Основные положения политической философии Болингброка включают концепцию "свободной системы правления" "короля-патриота", "теорию международных отношений государств". В "Идее о короле-патриоте" (The Idea of a Patriot King, 1749) Болингброк видит государство как прочный национальный союз во главе с мудрым и справедливым королем. Единство должно цениться выше партийных привязанностей, дух нации должен пересиливать "дух партии" и единое государство должно обеспечивать "личную безопасность" и "общественное спокойствие" всех граждан, давая им "богатство, власть и славу". В "Письмах об изучении и пользе истории" (1752, рус. пер. 1978), адресованных реальному лицу - лорду Корнбери, Болингброк излагает свое понимание истории не как исторического процесса, а гл. обр. как сферы духовной деятельности человека. Изучение истории должно иметь целью воспитание "в нас личной и общественной добродетели". Болингброк считает необходимым различать достоверность исторического факта, с одной стороны, и историческую истину (в философском плане) - с другой. Важен именно "философский урок", заложенный в историческом повествовании. История не должна копировать методы философии, у нее собственные методы анализа источников, но при этом историческое рассмотрение не должно ограничиваться частными профессиональными задачами, но должно включать и общефилософские задачи. "История - это философия, которая учит с помощью примеров, как вести себя в любых обстоятельствах частной и общественной жизни" ("Письма", 1978, с. 25).
Провозглашая себя деистом, Болингброк критически оценивал Священное Писание и деятельность Церкви, но не разделял атеистического мировоззрения, полагая, что для общества религия необходима. Он был убежден в том, что "урок умеренности", которому учит история, является благом "на всех уровнях", от мировоззренческих принципов до политики и жизненных установок. На могиле философа, согласно его завещанию, были начертаны слова: "Здесь покоится человек, который был военным министром и государственным секретарем при королеве Анне и чем-то большим в последующие годы".
Теоретическое наследие Болингброка оценивается противоречиво, ведутся дискуссии о его роли в создании теории разделения властей и беспартийного правительства. Болингброк оказал влияние на литературу английского Просвещения; Дж. Свифт и А. Поп были его личными друзьями.
Соч.: Wortes, v. 1-4. L., 1964.
Лит.: Просветительское движение в Англии, под ред. H. M. Мещеряковой. М., 1991; Культура эпохи просвещения. М-, 1993, с. 97-100.
Т. П. Павлова


© 2009-2020  lib.ltd.ua