Веб-бібліотека

Горгашич В. О. Морфологія української мови:

Поняття про граматику. Граматичне значення. Граматична форма. Граматична категорія. Об'єкт і предмет морфології. Частини мови і принципи їх класифікації. Система частин мови за В. Виноградовим. Проблема поділу слів на частини мови в сучасному мовознавстві. Самостійні частини мови. Іменник. Загальна характеристика іменника як частини мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Іменники конкретні і абстрактні. Іменники загальні і власні. Іменники предметні і речовинні. Іменники збірні і одиничні. Морфологічні ознаки іменника. Категорія істот і неістот. Категорія роду іменника. Засоби вираження категорії роду. Граматичний і семантико-граматичний рід іменників. Класифікація іменників за родами. Рід абревіатур...

Трач Ю. В. Архівознавство: Система архівних установ України. Система архівних установ України. Організація роботи архівів. Національний архівний фонд. Національний архівний фонд: склад, структура та право власності на документи. Формування Національного архівного фонду. Організація архівних документів. Історія архівної справи в україні. Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви литовсько-польської доби (XV - перша половина XVII ст.). Архіви та архівна справа козацько-гетьманської. України (середина XVII-XVIII ст.). Архіви та архівна справа в Україні кінця XVIII-XIX ст. Архіви України XIX - початку XX ст. Архіви та архівна справа доби української революції (1917-1920 pp.). Архівна справа в Західній Україні...
Основы научных исследований / Под ред. А.А. Лудченко: Наука и научное исследование. Наука. Научное исследование. Научно-техническая информация. Формулирование темы научного исследования. Формулирование цели и задач исследования. Методология теоретических исследований. Методология экспериментальных исследований. Анализ теоретико-экспериментальных исследований и формулирование выводов и предложений. Внедрение и эффективность научных исследований. Внедрение научных исследований. Эффективность научных исследований. Общие требования и правила оформления научно-исследовательской работы. Общие требования к научно-исследовательской работе. Правила оформления научно-исследовательской работы. Рецензирование научно-исследовательских работ. Доклад о работе...
Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення: Роль і значення мови в суспільному житті. Українська мова серед інших мов світу. Функції мови. Мовна норма. Функціональні стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль. Мова документів. Загальні вимоги до укладання та оформлення. Документ та його функції. Критерії класифікації документів. Вимоги до укладання та оформлення документів. Оформлення сторінки. Текст і його оформлення. Скорочування слів і словосполучень. Стандартизація ділового тексту. Реквізити ділових паперів. Дата. Індекс. Заголовок до тексту. Адресат. Гриф затвердження. Резолюція. Віза. Підпис. Терміни та їх місце в діловому мовленні. Професійна лексика. Використання неологізмів та запозичень. Документування в управлінській діяльності...

БЛАНШО Морис

(род. 22 декабря 1907, Кэн, департамент Соны и Луары) - французский философ, писатель, литературовед. Испытал влияние Ф. Ницше, Ж. Батая, М. Хайдеггера, установок сюрреализма. Бланшо развивает концепцию воли к власти, которая в рамках его философии противопоставляется самой власти: там, где для разума как властного начала находится хаос и "чистая негативность", которую необходимо преодолеть, для воли к власти только начинается "чистая позитивность". Любое нормативное задание языка - лингвистическое, семиотическое, литературное, риторическое - служит, по Бланшо, проводником власти; перевод в язык того, что само языка не имеет или существует как спонтанная речь, он также считает "упражнением во власти". Демаркационной линией, отграничивающей власть от безвластного, является книга как культурный продукт. По мнению Бланшо, мышление как опыт безвластного возможно лишь там, где устранена любая субъективность. Писать "нечто", не являющееся книгой, - значит пребывать в стихии воли к власти, в вечном возвращении, вне знаков, маркирующих предел письма как книгу. В этом "нечто" исчезает вопрос о человеке, а философия предстает как опыт чистой транс грессивности, т. е. "выхода за пределы". Человек, по Бланшо, не есть микрокосм, дублирующий в себе реальность. Он представляет собой всего лишь аббревиатуру множества частичных и неполных знаков. Т. наз. "онтологически" полные знаки, которыми, согласно Бланшо, записан человек, с точки зрения их представленности в истории, культуре или космосе являются максимально фрагментарными. Отсюда Бланшо делает вывод, что, исследуя логику бессознательных импульсов воли к власти, нельзя опираться на науку, в которой доминирует модус полноты представленности мира. Семиотику следует строить как серию различных и одновременно тождественных знаков - импульсов; они различны, асинхронны в представлении, в непосредственном же действии по своей внутренней форме они тождественны, т. е. в равной степени заняты воспроизводством реальности. Такими знаками могут быть "революция", "власть", "закон", "философия"; все они даются в открытой серии семиотического процесса, не отягощенного нормами социальности. Играть знаками социальности вне социальности - именно это Бланшо называет опытом безвластного. Синонимом трансгрессивной текстуальности Бланшо называет желание; не признавая, что есть типы действия, несводимые к желанию или "чистому" тексту, и тем самым объявляя желание атрибутом историчности, он ищет не новой социальности, а конца истории.


© 2009-2020  lib.ltd.ua