Веб-бібліотека - головна сторінка


Мальська М. П. Туристичне країнознавство:

Предмет і зміст туристичного країнознавства. Туризм у країнах Європи. Австрія. Андорра. Бельгія. Болгарія. Велика Британія. Греція. Данія. Естонія. Ірландія. Ісландія. Іспанія. Італія. Латвія. Литва. Монако. Нідерланди (Голландія). Німеччина. Норвегія. Польща. Португалія. Туреччина. Фінляндія. Франція. Хорватія. Угорщина. Україна. Чехія. Чорногорія. Швейцарія...

Сирохман I. В. та ін. Товарознавство продовольчих товарів: Споживні властивості харчових продуктів. Основні речовини харчових продуктів та їх властивості. Якість продовольчих товарів. Втрати продовольчих товарів у процесі товаропросування. Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів. Штрихове кодування і товарна класифікація експортно-імпортних продовольчих товарів. Зберігання продовольчих товарів в роздрібній торговельній мережі і вимоги до їх якості. Зерноборошняні товари. Хімічний склад зерна. Крупи. Борошно. Показники якості та дефекти крупів і борошна. Пакування, маркування, транспортування та зберігання крупів і борошна. Макаронні вироби. Хлібобулочні вироби. Плодоовочеві товари. Фактори, що впливають на хімічний склад та властивості плодів і овочів...
Безпека життєдіяльності / За ред. В.Г. Цапка: Концепція розвитку науки і практики "Безпека життєдіяльності". Сучасні обставини, які формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Теоретичні основи дисципліни "Безпека життєдіяльності". Загальні положення. Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів. Зміст основних елементів, що формують систему знань дисципліни "Безпека життєдіяльності". Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила. Закони та їх зміст. Основні принципи та їх зміст...
Пальчевський С. С. Соціальна педагогіка: Теорія соціальної педагогіки. Соціальна педагогіка: її предмет, функції та прикладні завдання. Філософські основи сучасної соціально-педагогічної діяльності. Психолого-педагогічні основи соціалізації людської особистості з метою гармонізації власно особистісних та загальносуспільних інтересів. Сугестологічна майстерність соціального педагога. Екопсихологічна система особистості. Вплив мікрочинників соціалізації на її формування. Формування екопсихологічної системи особистості в умовах впливу мезочинників соціалізації. Роль основних джерел макрочинників соціалізації у формуванні екопсихологічної системи особистості. Вплив мегачинників соціалізації на формування людської особистості. Проблеми сучасної віктимології...
Москаленко А. З. Теорія журналістики: Предмет і завдання курсу. Поняття «журналістика». Університетська підготовка журналістів. Нова журналістська формація. Журналістика як мистецтво і як наука. Інформаційний підхід у журналістиці. Суспільство і соціальна інформація. Відкритість інформаційного простору. Основні принципи інформаційних відносин. Доступ до інформації. Види інформації. Правила передачі інформації. Нормативна база діяльності преси. Свобода преси. Правові основи функціонування ЗМІ. Законодавче забезпечення захисту інформаційного простору. Норми професійної етики журналіста. Результативність журналістської діяльності. Функції як результат поєднання мети та засобів її досягнення. Принципи журналістики як основа ефективного функціонування ЗМІ...

БХАВА

- 1. Понятие индийской философии с широким спектром значений - "становление", "действие", "состояние", "существование", "бытие" в противоположность "небытию" (абхава). Анализ языка вывел грамматистов к проблемам понимания бытия гораздо раньше, чем к этому пришли философы. В "Нирукте" ("Этимологии") Яскн (5 в. до н. э.) противопоставляются бхава и саттва (sattva) как значения соответственно глаголов и имен, где первое выражает "становление", "процесс", "бытие в ходе его реализации", "некое длящееся или постоянно воспроизводящееся состояние", а второе - "свершенное бытие", "сущее", "законченную вещь".
Значительное влияние на лингво-философскую традицию оказала концепция шести модификаций (vikara) бхавы некоего Варшьяяни, цитируемого Яской: "рождение", "существование", "изменение", "рост", "деградация", "разрушение". Последующие грамматисты и философы по-разному понимали соотношение бхавы и модификаций. Согласно одним, бхава есть процесс, а модификации - разные его формы, согласно другим, модификации бхавы суть разные состояния одного и того же неизменного, статичного бытия. Третьи сводили шесть модификаций к двум - становлению и разрушению, или свертыванию и развертыванию (санкхья), четвертые считали их иллюзорными (адвайта).
Динамический аспект бхавы подчеркнут не только в грамматике, но и в буддизме, где это изменчивый и зависимый элемент бытия, синоним дхармы (в этом смысле бхаву переводят как "феномен"), содержащий, однако, некую собственную летучую сущность, отсюда его употребление в смысле "собственной природы" (свабхава).
Ни буддисты, ни грамматисты не проводят разграничения между бытием вещей и процессов и бытием как таковым. Концепция абсолютного бытия (сад") формулируется в школах монистического толка (адвайта). В вайшешике и ньяе бхава (синоним сатта) выступает как свойство "быть", "существовать", которое охватывает все категории наличных вещей.
В. Г. Лысенко
2. В санкхье термин "бхавы" маркирует две классификации диспозиций сознания. Первая включает, по "Санкхьякарике". Snap; знание - незнание, добродетель - не добродетель, индифферентность - страстность, "сверхспособности" - бессилие, локализуемые в буддхи (ст. 23). Другая классификация обобщает 50 бхав (ст. 46): 5 разновидностей заблуждения (випарьяя), 28 неспособностей (ашакги), 9 удовлетворенностей достигнутым (тушти) и 8 достижений (сиддхи). Неспособности складываются из дефектов 11 индрий (включая манас) и 17 аберраций способности суждения, а все четыре класса вместе именуются "ментальным миропроявлением" (пратьяя-сарга). Многообразие бхав обусловливается порциями гун. Бхавы неотделимы от тонкого тела (сукшма-шарцра) и преобладание в менталитете индивида тех или иных бхав определяет дальнейшее продвижение индивида вверх или вниз) по лестнице перевоплощений. Лишь одна из них - знание (соответствующее и "достижениям") - ведет к "освобождению" (ст. 53).
В. К. Шохин
3. Психические состояния. Впервые упоминаются в Натьяшастре ("Наука театра", компендиум, сформировавшийся ко 2 - 3 вв. н. э.), где имеют статус основополагающего понятия в концепции расы (Натьяшастра, гл. 6 - 7). В трактате описываются 49 разновидностей бхав: 33 из них носят название вьябхичари (vyabhicari) и интерпретируются как преходящие или неустойчивые психологические состояния. Их примерами служат слабость (glani), опасение (sanka), стьщ (vrida), безразличие (nirveda), опьянение (mada), зависть (asuya), радость (harsa) и т. д. Следующие восемь именуются саттвика (sattvika). К ним относятся оцепенение (stambha), слезы (ааго), поднятие волосков на теле (romanca), изменение цвета лица (vaivarnya), изменение голоса (svarasada), обморок (pralaya), появление пота (sveda) и дрожь (vepathu). Наиболее важными считаются еще восемь разновидностей бхав, т. н. стхайи (sthayi), которые рассматриваются как постоянные или устойчивые психологические состояния, непосредственно связанные с расами и при определенных условиях в них переходящие. Это стхайи-бхавы наслаждения (rati), смеха (basa), скорби (Soka), гнева (krodha), мужества (utsaha), страха (bhaya), отвращения (jugupsa) и удивления (vismaya).
Н. Р. Лидова