Веб-бібліотека - головна сторінка


Пірен М. І. Конфліктологія:

Предмет конфліктології як науки. Предмет, метод, структура конфліктології. Основні поняття та категорії конфліктології. Зв'язок конфліктології з іншими науками. Методи наукових досліджень у конфліктології. Функції конфліктології в суспільстві. Конфлікти в історії суспільної думки. Давні уявлення про конфліктність буття. Конфлікти в рамках соціополітичного виміру (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). Теорії конфліктів (кінець ХХ - початок ХХІ ст.). Становлення конфліктології як науки в Україні та її розвиток на сучасному етапі. Природа конфліктів. Поняття, структурні елементи конфлікту. Класифікація конфліктів. Межі конфлікту. Причини конфліктів, їхні функції та профілактика. Особистісні причини виникнення конфліктів...

Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Предмет і завдання дидактики. Предмет і функції дидактики, становлення дидактики як науки. Зв'язок дидактики з іншими науками. Завдання сучасної дидактики початкового навчання. Види і методи дидактичних досліджень. Зміст початкової освіти. Поняття про зміст освіти. Реформування змісту початкової освіти. Навчальні плани і програми для початкових шкіл. Підручники для початкової школи. Процес навчання. Вікова характеристика готовності дітей до шкільного навчання. Сутність процесу навчання. Принципи і правила навчання. Етапи навчального процесу. Організація диференційованого навчання. Контроль та оцінка результатів навчання. Взаємозв'язок навчання і розвитку учнів. Рушійні сили розвитку дитини...
Любіцева О.О. та ін. Туристичні ресурси України: Науково-методичні засади вивчення туристичних ресурсів. Глобальні тенденції розвитку туризму. Місце України на світовому туристичному ринку. Класифікація туристичних ресурсів. Інформаційні джерела та методи обробки інформації. Характеристика туристичних ресурсів. Природно-рекреаційні ресурси. Кліматичні ресурси та умови. Бальнеологічні ресурси. Водні туристичні ресурси. Туристичні ресурси природно-заповідного фонду України. Біотичні туристичні ресурси. Рельєф як туристичний ресурс. Культурно-історичні ресурси. Етнічні ресурси. Інфраструктурні умови використання туристичних ресурсів. Розвиток сфери гостинності. Санаторно-курортне господарство. Транспорт і транспортна інфраструктура. Туристичні підприємства...
Безпека життєдіяльності / За ред. В.Г. Цапка: Концепція розвитку науки і практики "Безпека життєдіяльності". Сучасні обставини, які формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Теоретичні основи дисципліни "Безпека життєдіяльності". Загальні положення. Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів. Зміст основних елементів, що формують систему знань дисципліни "Безпека життєдіяльності". Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила. Закони та їх зміст. Основні принципи та їх зміст...

БЕЗОБРАЗОВА Мария Владимировна

(29.05(10.06).1857, Петербург - 2(15).09.1914, Москва) - философ и историограф рус. философии. Изучала философию в Лейпцигском, Цюрихском ун-тах. В 1891 в Бернском ун-те получает степень доктора философии за диссертацию, основанную на материалах по древнерус. философии рукописных отделов библиотек Москвы, Петербурга, Киева. Вернувшись в Россию, читает публичные лекции и в 1892 г. издает свой первый сб. статей "Философские этюды". Б. принимала активное участие в открытии первого в России "Русского женского взаимно-благотворительного общества" (1895), а в 1910 - основала "Этическое общество". Собственную философскую позицию (вслед за нем. философом Р. Эйкеном - ее наставником в философии) определяла как "этический идеализм". Ей же принадлежала идея создания Петербургского философского об-ва. Анализируя рус. философию, Б. усматривает в ней склонность к этике и мистицизму, с одной стороны, и к материализму - с другой. Мистицизм проявил себя в аскетизме Древней Руси, масонстве XVIII в., теософии кон. XIX в. Материализм же обнаруживается во влиянии, какое в XVIII в. имели энциклопедисты, а в XIX в. - Бюхнер и Молешотт. Вместе с тем, считает Б., возможен вопрос: "Не в этике ли укоренен и мистицизм и материализм и не из практической ли философии выводится философия теоретическая? Не следует ли из этого тот вывод, что основные вопросы русских облачались в этическую проблему и выражались в форме "как должно жить"? В таком случае, развитие нашей философии должно было бы быть своеобразным и, возможно, оригинальным". Первый период истории рус. философии, по мнению Б., длился с X по 1-ю пол. XVI в., второй - со 2-й пол. XVI и до кон. XVIII, третий - с кон. XVIII и до кон. XIX в. Диссертация Б. была посвящена в основном изучению первого периода. В этот период "отцом русской философии", по ее мнению, явился болгарский экзарх Иоанн, поскольку он своими переводами византийских трактатов по философии "способствовал созданию славянского философского языка и многие из использованных при этом терминов до сих пор употребляются в русском языке". В своей диссертации Б. анализировала "Диоптру" Филиппа Пустынника (в списках XIV-XVI вв.), "Пчелу" (в списках XIV-XVII вв.), монастырский Устав Нила Сорского и ряд др. источников по древнерус. философии. Из ее работ по истории рус. философии следует отметить также "Психологию XVIII в.", "Тайная тайных" (см.: Исследования, лекции, мелочи. Спб., 1914). Соч.: Философские этюды. М., 1892; Заметка о "Диоптре". Спб., 1893; Краткий обзор существенных моментов истории философии. М., 1894; О великой науке Раймунда Люллия в рукописях XVII века. Спб., 1894; Что такое введение в философию? (Из лекций, читанных в Педагогическом музее военно-учебных заведений в С.-Петербурге) // Вопросы философии и психологии. 1897, № 37; Творения Св. Дионисия Ареопагита. Сергиев Посад, 1898; Изречения Св. Кирилла и Послания митрополита Никифора. Спб., 1898; Публичные лекции. М., 1901; Мысли, афоризмы и негативы. Спб., 1902; Розовое и черное из моей жизни. Спб., 1911; О безнравственности. Спб., 1911; Из одного альбома. Спб., 1912; Исследования, лекции, мелочи. Спб., 1914.