Веб-бібліотека - головна сторінка


Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка:

Загальні основи педагогіки. Учитель і суспільство. Людина і суспільство. Роль учителя у суспільному розвитку. Функції учителя. Якості учителя-вихователя. Педагогічні вміння учителя-вихователя. Педагогічна майстерність. Предмет і завдання педагогіки. Предмет педагогіки, її категорії. Педагогіка в системі наук. Джерела розвитку педагогіки. Структура педагогічних наук. Методи науково-педагогічних досліджень. Розвиток і формування особистості. Поняття про розвиток і формування. Біологічне і соціальне у розвитку людини. Акселерація та ретардація. Вікова періодизація дітей. Мета і завдання виховання. Сутність виховання, його мета. Завдання складових виховання. Комплексний підхід до виховання...

Палеха Ю. І. Управлінське документування. Кадрове діловодство: Особливості складання кадрової документації. Вимоги до кадрового діловодства. Визначення поняття «кадрового діловодства». Основні обов'язки і функції кадрових служб. Організація праці співробітників кадрових служб. Призначення документації з кадрів. Завдання обліку кадрів. Місце та склад кадрової документації. Основні групи кадрових документів. Класифікація документів з особового складу. Ведення трудових книжок. Особливості ведення і збереження трудових книжок. Заповнення трудових книжок. Порядок внесення записів про нагородження й заохочення. Порядок внесення відомостей у разі звільнення. Порядок виправлення записів у трудових книжках. Оформлення дублікату трудової книжки. Ведення обліку трудових книжок...

БЕЗОБРАЗНОЕ

эстетич. категория, выступающая обычно как антитеза прекрасному, средоточие негативных характеристик бытия (бесформенное, "безобразное" и т. д.).
Если в др.-греч. метафизике Б. обычно сближалось с понятиями небытия и зла (хотя Аристотель и признавал, что Б. доставляет определ. эстетич. удовольствие, связанное с разрядкой отрицат. эмоций), то в ср.-век. христ. культуре установилось двойств. отношение к Б.- с одной стороны, оно понималось как наглядное свидетельство греховности мира, его материальной косности, с другой - как признак рационально непознаваемой сущности божеств. добра, проявляющегося в "безвидном" облике с большей отчётливостью (впоследствии Гегель указал на художеств. освоение характерного и Б. как специфич. черту христ. иск-ва). Пантеистич. тенденции Возрождения, ярко проявившиеся в стихии лит. и изобразит. гротеска, утверждали значение Б. как одного из свидетельств могучей энергии и бесконечного многообразия природы.
Эстетика Просвещения (Г. Э. Лессинг, И. Г. Гердер) фактически отрицала за Б. право быть воплощённым в иск-ве. Однако романтизм (Ф. Шлегель, В. Гюго и др.) выступил с реабилитацией Б., подчёркивая ценность для иск-ва "эксцентрического" и "уродливого" (Шлегель), гротеска как соединения Б. и прекрасного (Гюго) и др. В эстетике декадентства коп. 19 в. и в авангардистских течениях 20 в. (дадаизм, экспрессионизм, сюрреализм, "попарт") понятие Б. абсолютизируется в качестве единственно возможного эстетич. эквивалента "абсурдности" бытия.
Марксистско-ленинская эстетика, признавая, что воспроизведение Б. способствует художеств. изображнию жизни во всей её полноте, критикует гипертрофированные представления о Б., бытующие в совр. модернистском "антииск-ве".