Веб-бібліотека

Культурологія: українська та зарубіжна культура / За ред. М.М. Заковича:

Теоретичні аспекти культури. Культурологічний підхід до аналізу культури. Методологічні засади розуміння культури. Поняття і сутність культури. Основні концепції культури. Морфологія і динаміка культури. Функції культури. Культура і суспільство. Культура і людина в контексті соціально-економічного розвитку суспільства. "Субкультура" та її функції. Мистецтво як засіб творення особистості. Походження і основні етапи розвитку культури. Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної. Генезис та етапи культурної еволюції. Виникнення мистецтва як унікального механізму культурної еволюції. Культура і цивілізація...

Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Комунікативна лінгвістика як наука і навчальна дисципліна. Природа, компоненти і форми комунікації. Сутність, категорії комунікативної лінгвістики та її взаємозв'язки з іншими галузями знання. Предмет і завдання комунікативної лінгвістики. Методи комунікативної лінгвістики. Природа спілкування і комунікації. Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Відмінності спілкування людей і тварин. Спілкування як діяльність. Типи спілкування. Основні закони спілкування. Особливості міжособистісного спілкування. Тенденції розвитку сучасного спілкування. Моделі комунікації. Компоненти комунікації Елементарні компоненти і засоби комунікації. Канали комунікації. Комунікативний шум. Вербальні компоненти спілкування...
Роменець В. А. Історія психології: XVII століття. Епоха Просвітництва: Історія психології як совість психолога. Дослідження з питань періодизації історико-психологічних знань. Становлення логічного осередку в історії психології - дія та вчинок. Вчинковий осередок і періодизація історії психології. Ситуативний рівень періодизації. Мотиваційний рівень періодизації. Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип. Культурно-історична функція післядії у психології. Історія психології як історія розробки значущих проблем. Тотем і ранні людські спільноти. Ритуал і вчинок - засади психології у Давньому Китаї. Нірвана й нестримна чуттєвість - засади психології у Давній Індії. Людське і вселюдське в ідеології Пророчого руху...

БЕРМАН Яков Александрович

(1868-1933) - юрист и философ. Окончил юридический ф-т Московского ун-та (1890); участник с.-д. движения - с кон. 80-х гг. XIX в., в годы революции 1905-1907 гг. примыкал сначала к меньшевикам, затем к большевикам; после Октября 1917 г. вступил в РКП(б), преподавал в вузах, был проф. Коммунистического ун-та им. Я. M Свердлова и Московского ун-та. В дооктябрьский период Б. - один из представителей философского направления в российской социал-демократии, пытавшегося соединить марксизм с махизмом. По утверждению Б., марксизм - это гл. обр. теория общественного развития, направление в обществознании, социологическое учение, "экономический материализм" и не зависит от к.-л. определенного философского учения, а диалектика К. Маркса и Ф. Энгельса является пережитком гегелевской идеалистической философии. Диалектику Б. признавал лишь как совпадающий с историческим взглядом на природу и историю метод исследования, согласно к-рому данные формы существующего являются только звеном в длинной цепи изменений, подчиненных известной закономерности. Исходя из понимания философии как специальной теории познания, "теории головной работы", науки о деятельности нашего "духа", о наших представлениях и мыслях (Б. использовал при этом отдельные идеи И. Дицгена), он считал, что такая теория у Маркса и Энгельса отсутствует, что у них были разработаны лишь нек-рые философские предпосылки, совокупность методов, к-рые они называли диалектикой или диалектической философией. Б. призывал развить эти предпосылки с помощью учения Э. Маха, представлявшего собой, по его мнению, чисто философское, гл. обр. гносеологическое учение. Как не имеющее ничего общего ни с идеализмом, ни с реализмом, ни с материализмом, оно не только ни в чем не противоречит философским предпосылкам марксизма, но даже совпадает с ними в главных тенденциях. Кроме махизма, Б. высоко ценил прагматизм за его решение проблемы познания. Философские работы Б. характерны значительными по объему и теоретически значимыми историко-философскими экскурсами (критика западноевропейских идеалистических течений XIX в., в частности философии Гегеля, анализ философии Дицгена, критика субстанциализма Плеханова и т. д.).


© 2009-2020  lib.ltd.ua