Веб-бібліотека

Політологія / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка:

Розвиток політології від найдавніших часів до сьогодення. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія в системі суспільних наук. Предмет політології. Структура та функції політології. Методологія політології. Політика як соціальне явище. Сутність, структура й функції політики. Політика й сучасний розвиток українського суспільства. Виникнення та еволюція світової політичної думки. Суспільно-політичні уявлення Давнього світу. Політичні вчення епох Раннього християнства і Середньовіччя. Політична думка Нового часу. Зародження і розвиток політичної думки в Україні (X - початок XX ст.). Еволюція політичних ідей від Київської Русі до козацько-гетьманської держави...

Молдован В.В. Риторика загальна та судова: Історико-теоретичні аспекти риторики. Феномен красномовства та його різновиди. Загальне поняття про красномовство. Види красномовства. Судове (юридичне) красномовство. Академічне красномовство. Політичне красномовство. Церковне красномовство. Суспільно-побутове красномовство. Нариси з історії красномовства. Розвиток ораторського мистецтва у Стародавньому світі. Риторика Стародавньої Месопотамії. Риторика Стародавнього Єгипту. Риторика Стародавньої Індії. Риторика Стародавнього Ірану. Риторика Стародавнього Китаю. Виникнення і розвиток риторики у Стародавній Греції. Римський період античного красномовства. Красномовство в Біблії. Ораторське мистецтво епохи Середньовіччя...
Злобін Ю.А. Основи екології: Загальна екологія. Екологія як загальнобіологічна та гуманітарна наука. Розвиток екологічних знань та їх роль у становленні цивілізації.Ідея системності в екології. Соціальні аспекти екології.Об'єкти вивчення в екології. Методи екологічних досліджень. Метод моделювання в екології. Короткий нарис історії екології. Українська екологічна школа. Екологія на межі XX та XXI століть. Біосфера. Поняття біосфери. Структура біосфери. Потік енергії на Земній Кулі. Біогеохімічні цикли. Місце людини в біосфері. Поняття середовища. Людська цивілізація як новий фактор в існуванні біосфери. Екосистеми. Екосистеми - основні структурні одиниці біосфери. Абіотичні компоненти біосфери...
Калакура Я.С. Архівознавство: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкти і методи архівознавства. Джерельна база та історіографія архівознавства. Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. - 1-а половина 17 ст.). Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика. Архіви судових установ. Магістратські архіви. Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина 17-18 ст.). Український державний архів 17 ст...
Кислюк К. В., Кучер О. М. Релігієзнавство: Релігія як духовний феномен людства. Сутність і складові частини релігії. Феномен релігійної свідомості. Основні теорії походження релігії. Функції релігії. Класифікація релігій. Релігієзнавство як галузь наукового знання. Предмет і структура релігієзнавства. Релігієзнавство та богослов'я (теологія). Філософія релігії. Соціологія релігії. Психологія релігії. Географія релігії. Історія релігії. Феноменологія релігії. Первісні форми релігії. Особливості первісних форм релігії. Фетишизм. Тотемізм. Анімізм. Племінні культи. Магія. Табу. Шаманізм. Етнічні і регіональні релігії. Особливості первісних форм релігії. Іудаїзм: історія, віровчення, культ. Зороастризм: звичаї і вірування. Індуїзм - релігія давньої і сучасної Індії...
Політологія / За ред. Кремень В. Г., Горлача М. І: Що і як вивчає наука про політику. Політика - соціальне явище. Предмет та метод науки про політику. Становлення та розвиток політичних знань. Політичні ідеї Стародавнього Світу. Політичні вчення в Середньовіччі. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Політичні вчення в XVI -XVII ст. Розвиток політичної думки в XVIII ст. Політична думка в Європі, Росії кінець XVIII - XIX ст. Сучасні політичні вчення Заходу. Формування політичної думки в Україні. Джерела політичних знань. Основні напрями і тенденції розвитку суспільно-політичної думки в XIX - початку XX ст...
Диомидова Г. Н. Библиографоведение: Общее библиографоведение (основы теории, истории и организации библиографии). Общее понятие о библиографии и библиографоведение. Библиографическая информация (основные формы ее закрепления и передачи). Библиографическая деятельность (общая характеристика). Информационно-библиографические ресурсы (общая характеристика). Пособия национальной библиографии. Специальные библиографические пособия. Издательские и книготорговые библиографические пособия. Краеведческие библиографические пособия и указатели местной печати. Организация библиографии в Российской Федерации (общие вопросы). Специальное библиографоведение (краткий обзор информационно-библиографических ресурсов по отраслевым комплексам)...

БЕРГСОН (BERGSON) Анри (1859-1941)

- франц. философ, представитель интуитивизма и философии жизни. В 1878, окончив Лицей Кондорсе в Париже, поступил в Высшую нормальную школу. После ее окончания преподавал в лицее г. Анжера (1881-1883), а затем - в Лицее Блеза Паскаля в Клермон-Ферране. В 1888 получил назначение в Париж, преподавал в лицеях Людовика Великого и Генриха IV, а с 1889 - в Коллеж Роллен и Высшей Нормальной школе. В 1900 стал профессором Коллеж де Франс, где читал курсы лекций по философии. В 1914 был избран президентом Академии моральных и политических наук и членом Французской академии наук. В годы Первой мировой войны занялся политической деятельностью, осуществлял дипломатические миссии в Испании и США. В 1922 стал первым президентом Международной комиссии по интеллектуальному сотрудничеству. В 1927 Б. была присуждена Нобелевская премия по литературе. В его ранних работах проблема культуры ставится как проблема соотношения культуры и свободы. Культура, по Б., немыслима вне свободного творчества личности; свобода же - изначальное, подлинное состояние человека. Развивая традиции Паскаля, Руссо, франц. спиритуализма и романтизма, Б. исследует глубинные дорефлективные пласты человеч. сознания, область длительности, конкр. времени - средоточие свободы, уникальности и творч. самореализации личности ("Опыт о непосредственных данных сознания", 1889; "Материя и память", 1896). Длительность характеризует человека как существо историческое, бесконечно изменчивое; она определяет внутреннее Я, где человек может ощутить себя подлинно свободным. Свобода и культура взаимно обусловливают друг друга: хотя сама культура возникает на основе свободы и без нее невозможна, для осознания и проявления свободы необходим опр. уровень культуры. Б. рассматривает в связи с этим возможность гармонич. существования человека в об-ве, ставит вопрос о мере, гармонии в самой человеч. жизни. Опасна любая неприспособленность личности к об-ву, любые нарушения гармонии, среди к-рых Б. выделяет две крайние формы: самоизоляция, уединение человека, его отрыв от об-ва, и автоматизм и косность самой обществ, жизни. Существуют два осн. инструмента приспособления человека к об-ву: здравый смысл и смех.
Идеал Б. - целостный человек, следующий велениям здравого смысла; его антипод - узкий специалист, чуждый глубокому и всестороннему постижению жизни, равнодушный к классич. образованию, к-рое есть непременное условие подлинной культуры.
В "Творческой эволюции" (1907) культура рассматривается в контексте философии эволюции, в центре к-рой - понятие жизненного порыва, целостного органич. процесса, охватывающего весь мир, в т.ч. и человека, и об-во.
В этой работе достигает высшего развития органич. взгляд на мир, присущий Б. Человек здесь неотъемлемая часть единого целого - жизненного потока. Вселенной; он неразрывно связан со всей реальностью и ответствен за ее дальнейшую судьбу. Задача чаловека не властвовать над природой, а развивать и продолжать в бесконечность движение жизненного порыва, совершенствуя прежние формы культуры и создавая новые. Раздумья Б. о смысле эволюции, о роли человечества в эволюц. движении, о противоречиях развития науки и техники, об опасностях технократич. устремлений обозначили многие центр, проблемы философии и культурологии 20 в. В то же время натуралистич. тенденции Б. подвергались критике. Так, Риккерт отмечал, что жизнь сама по себе, "жизненность как таковая", не содержит в себе оснований для собственно культурных оценок, из биологии нельзя вывести понятие ценности. Всякая же моральная оценка, с к-рой мы подходим к культуре, предполагает теор. отношение с позиций ценностей, содержащихся в культуре, а не в самой жизни. Понятия "жизнь", "жизненный порыв" аксиологически нейтральны и приобретают то или иное ценностное значение в зависимости от нашей оценки. Но эта реальная слабость философии Б. была оборотной стороной ее достоинства - целостного рассмотрения человека и культуры в системе всей реальности.
В работе "Два источника морали и религии" (1932) Б. предложил своеобразную культурологич. концепцию, основанную на принципах религ. морали, создав одну из элитарных теорий культуры: сохранение и развитие культуры возможно уже не в деятельности всего человечества ("Творческая эволюция"); это - дело избранных личностей, религ. и моральных наставников человечества, образующих т.н. "открытое об-во" с "динамической" моралью и религией. Это об-во свободно следует принципам любви и милосердия, но ему противостоят "закрытые об-ва", опирающиеся на принцип национализма и фактически лишенные свободы. Б. отрицает возможность прогресса "закрытых об-в", утративших стимул к развитию и подчиненных круговороту одних и тех же сложившихся форм и институтов. Единств, реальный путь прогрессивного движения человечества - культуросозидающая деятельность в духе Христа, активная пропаганда ценностей религ. морали, мистицизма и аскетизма. Своеобразие концепции культуры, развитой в "Двух источниках...", определяется, в частности, переплетением в ней разл. философско-религ. традиций, сохранением в рамках общих христ. установок прежней метафоры жизненного порыва, созданной под влиянием неоплатонизма. Эта концепция Б. оказала существ, влияние на зап. философию и культурологию 20 в., в частности на К. Поппера, Тойнби, Ортегу-и-Гассета.
Соч.: Собр. соч. Т. 1-5. СПб., 1913-14; Собр. соч.: В 4т. Т. I. М., 1992; revolution ci-eatrice. P., 1911; Длительность и одновременность. Пг., 1923; La pensee et la mouvant. P., 1934; Ecrits et paroles. Vol. 1-2. P., 1957-59; Два источника морали и религии. М., 1994.
Лит.: Лосский Н.0. Интуитивная философия Бергсона. Пб., 1922; Чанышев А.Н. Философия Анри Бергсона. М., 1960; Свасьян К.А. Эстетич. сущность интуитивной философии А. Бергсона. Ер., 1978; Гарин И.И. Воскрешение духа. М., 1992; Barlow М. Н. Bergson. P., 1966.
И. И. Блауберг


© 2009-2020  lib.ltd.ua