Веб-бібліотека - головна сторінка


Малахов В.А. Етика: Курс лекцій:

Моральні цінності в сучасному світі. Що таке етика. Етос і мораль. Етика як філософська наука. Завдання науки етики. Мораль як соціальний феномен. Попереднє зауваження. Мораль і проблема її соціальної детермінації. Первісні форми регуляції людської поведінки. Процес виокремлення моралі. Мораль та інституційна регуляція. Мораль і право. Мораль і звичай. Мораль і спільноти. Універсальність і спільнотність у системі етичних пріоритетів. Мораль і соціальна диференціація суспільства. Етичні проблеми національних відносин. Загальнолюдське в моралі. Чи існує прогрес у царині людської моральності. Поняття і структура моральної свідомості. Місце моральної свідомості в системі моралі (Порядок дальшого викладу)...

Філософія / За ред. І.Ф. Надольного: Філософія буття і пізнання. Вступ до філософії та основні етапи її історичного розвитку. Філософія. Специфіка філософського осмислення дійсності. Світогляд як духовно-практичний феномен. Філософія, її предмет та функції. Роль філософії у житті суспільства. Історичний розвиток світової філософії. Філософія Стародавньої Індії. Філософія Стародавнього Китаю. Філософія стародавніх Греції і Риму. Середньовічна філософія. Філософія епохи Відродження. Філософія Нового часу. Проблема субстанції у філософії XVII ст. Філософія просвітництва XVIII ст. Німецька класична філософія. Марксистська філософія. Сучасна світова філософія. Некласична філософія кінця XIX - початку XX ст. Психоаналіз і неофрейдизм. Екзистенціальна філософія...
Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації: Стандарти - нормативна база управлінням якістю продукції і сертифікації. Загальні відомості про стандартизацію. Органи з стандартизації в Україні. Основні положення державної системи стандартизації України. Організація робіт з стандартизації і загальні вимоги до стандартів. Порядок впровадження стандартів і державний нагляд за їх додержанням. Вітчизняні системи стандартів. Роль уніфікації в промисловому виробництві. Нормоконтроль технічної документації. Техніко-економічна ефективність стандартизації. Міжнародна та європейська діяльність з стандартизації та участь у ній України. Основні тенденції розвитку міжнародної стандартизації систем якості. Міжнародні стандарти ISO серії 9000...
Гарелик М. А., Митина Л. А. Организация продажи продовольственных товаров: Построение и размещение розничной торговой сети. Торговое предприятие - основное звено розничной торговли. Виды розничной торговой сети. Типы торговых предприятий, специализация розничной торговой сети. Основные направления развития розничной торговой сети. Размещение розничной торговой сети в городах. Торгово-технологический процесс в магазине. Понятие и структура торгово-технологического процесса в магазине. Продажа товаров - основная операция торгово-технологического процесса в розничной торговле. Устройство и планировка розничных торговых предприятий. Основные требования к торговым зданиям и помещениям. Устройство и планировка помещений магазина, и нормативы его проектирования...
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: ЄВРОПА. Великобританія. Франція. Німеччина. Італія. «Малі» високорозвинені країни Західної Європи. Фінляндія (79). Швеція (82). Норвегія (84). Данія (87). Ісландія (89). Бельгія (90). Нідерланди (94). Люксембург (99). Швейцарія (100). Австрія (104). Інші країни Західної Європи. Ірландія (107). Португалія (110). Іспанія (113). Мальта (123). Греція (124). Центральна і Південно-Східна Європа. Польща (130). Чехія (138). Словаччина (141). Угорщина (144). Румунія (148). Болгарія (153). Країни колишньої Югославії та Албанія. Словенія (160). Хорватія (161). Боснія і Герцеговина (164). Югославія (166). Македонія (168). Албанія (169). ПІВДЕННО-ЗАХІДНА АЗІЯ. Туреччина. Кіпр. Ліван. Ізраїль. Кувейт...
Скобло Ю. С., та ін. Безпека життєдіяльності: Концепція дисципліни БЖДЛ. Концепти БЖДЛ. Правове забезпечення розробки концепції БЖДЛ (на базі «Концепції освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини», затвердженої Міносвіти і науки 12 березня 2001 року). Структура концептів БЖДЛ (етапні завдання). Концепція розвитку науки і практики «Безпеки життєдіяльності». Концепція освітянської діяльності. Мета, завдання і структура посібника. Сучасні обставини, що формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Терміни та їх визначення. Теоретичні основи (їх елементи), що формують систему знань дисципліни «безпека життєдіяльності». Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих чинників...
Політологія / За ред. Ф.М. Кирилюка: Методологічні засади політології. Політика як соціальне явище. Природа політики та її детермінанти. Структура і функції політики. Політологія як наука. Генеза науки про політику. Предмет політології. Теоретико-методологічний інструментарій політології. Закони і категорії політологи. Основні функції політології. Методи політології. Основні віхи світової та вітчизняної науки про політику. Зародження та розвиток думок про політику в стародавньому світі. Міфологічні уявлення про політику. Історична генеза політичних ідей у прадавніх і ранньослов'янських спільнотах. Основні джерела духовної культури. Зародження політичних структур. Політичні ідеї мислителів Київської Русі. Витоки політичних ідей. Становлення державної ідеології...
Максименко С.Д. Загальна психологія: Вступ до психології. Предмет психології. Предмет психології та її завдання. Рефлекторна природа психіки. Психіка і свідомість. Основні галузі психологічних знань. Зв'язок психології з іншими науками. Основні напрями в сучасній психології. Методи психології. Основні вимоги до методів психології. Основні методи психології. Спостереження, експеримент. Додаткові методи: тест, опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка. Кількісний та якісний аналізи дослідження психічних явищ. Розвиток психіки і свідомості. Виникнення та розвиток психіки. Розвиток механізмів психічної діяльності. Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного світу...
Локазюк В. М., Савченко Ю. Г. Надійність, контроль, діагностика і модернізація ПК: Надійність обчислювальних пристроїв, ПК і комп'ютерних систем. Суть і основні елементи теорії надійності. Розподіли ймовірності безвідмовної роботи Експоненціальний розподіл. Нормальний розподіл (Гауса). Розподіл Вейбула. Методи забезпечення надійності Методи забезпечення надійності відновлюваних об'єктів. Методи забезпечення надійності невідновлюваних об'єктів. Комп'ютерні системи як синтез відновлюваних і невідновлюваних об'єктів. Резервування апаратури Основні види резервування. Мажоритарний метод резервування. Відновлюючий орган з пам'яттю як метод резервування. Інформаційна надлишковість як універсальний засіб контролю. Суть інформаційної надлишковості...
Основи кооперації. / С. Г. Бабенко та ін: Теоретичні основи кооперації. Кооперативні організації та системи кооперативів. Кооператив. Природа кооперативів. Об'єднання кооперативів. Кооперативні системи. Типи та види кооперативів. Класифікація кооперативів. Мета господарської діяльності кооперативів виробників. Мета господарської діяльності кооперативів споживачів. Кооперативи виробників і споживачів. Кооперативні принципи. Поняття "кооперативні принципи". Міжнародні кооперативні принципи. Національні кооперативні принципи. Основний зміст міжнародних кооперативних принципів. Кооперативні цінності. Поняття "кооперативні цінності". Базові цінності кооператорів. Етичні цінності кооператорів. Кооперативний рух. Кооперативна ідеологія...
Горгашич В. О. Морфологія української мови: Поняття про граматику. Граматичне значення. Граматична форма. Граматична категорія. Об'єкт і предмет морфології. Частини мови і принципи їх класифікації. Система частин мови за В. Виноградовим. Проблема поділу слів на частини мови в сучасному мовознавстві. Самостійні частини мови. Іменник. Загальна характеристика іменника як частини мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Іменники конкретні і абстрактні. Іменники загальні і власні. Іменники предметні і речовинні. Іменники збірні і одиничні. Морфологічні ознаки іменника. Категорія істот і неістот. Категорія роду іменника. Засоби вираження категорії роду. Граматичний і семантико-граматичний рід іменників. Класифікація іменників за родами. Рід абревіатур...

Лишиленко О.В. Теорія бухгалтерського обліку:

Загальна характеристика і суть бухгалтерського обліку. Види господарського обліку, їх диференціація та інтеграція. Функції бухгалтерського обліку та вимоги до нього. Вимірники, які застосовуються в обліку. Предмет і метод бухгалтерського обліку. Предмет бухгалтерського обліку. Метод бухгалтерського обліку. Бухгалтерський баланс. Призначення та побудова бухгалтерського балансу. Зміни в балансі, спричинені господарськими операціями. Система рахунків бухгалтерського обліку і подвійний запис. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення та побудова. План рахунків бухгалтерського обліку. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку. Подвійне відображення операцій на рахунках та його обґрунтованість...

Бердяев Николай Александрович

(1874-1948) - крупнейший русский философ первой половины XX в.
Родился в Киевской губернии. Поступил на юридический факультет Киевского университета, но в 1898 г. был арестован как участник социалистического движения. В молодости - марксист, но вскоре разочаровался в Марксе и заинтересовался философией Вл. Соловьева, а затем пришел к самобытному миросозерцанию. В 1922 г. по идеологическим причинам был выслан из Советской России за границу вместе с другими представителями русской интеллигенции. После этого жил в Берлине, затем переехал в Париж. В 1926 г. основал журнал "Путь" и был его главным редактором до 1939 г.
Бердяев написал огромное количество книг и статей. Библиография его произведений составляет целый том объемом в 10 печатных листов. Наиболее значительные философские произведения Бердяева следующие: "Субъективизм и индивидуализм в общественной философии. Критический этюд о Н.К.Михайловском" (1901), "Философия свободы" (1911), "Смысл творчества" (1916), "Философия неравенства" (1923), "Смысл истории" (1923), "Новое средневековье" (1924), "Философия свободного духа" (1927), "О назначении человека" (1931), "Русская идея: основные проблемы русской мысли в 19 и начале 20 в." (1946), "Опыт эсхатологической метафизики" (1947). Его произведения переведены на многие языки мира.
Основная тема трудов Бердяева - духовное бытие человека. По его мнению, духовность человека тесно связана с божественной духовностью. Его учению противоположны концепции теизма и пантеизма, являющиеся выражением натуралистической религиозной философии.
В основе определенного мировоззрения, по мысли Бердяева, лежит соотношение духа и природы. Дух - это название для таких понятий, как жизнь, свобода, творческая деятельность, природа - это вещь, определенность, пассивная деятельность, неподвижность. Дух не представляет собой ни объективную, ни субъективную реальность, его познание осуществляется с помощью опыта. Природа же - нечто объективное, множественное и делимое в пространстве. Поэтому к природе относится не только материя, но и психика.
Бог выступает как духовное начало. Божественное иррационально и сверхрационально, оно не нуждается в рациональном доказательстве своего существования. Бог находится за пределами естественного мира и выражается символически.
Бог сотворил мир из ничто. Ничто - это не пустота, а некий первичный принцип, который предшествует Богу и миру и не содержит никакой дифференциации, первичный хаос (Ungrund). Это понятие Бердяев заимствовал у Якоба Беме, отождествляя его с божественным ничто. Порождение мира у Бердяева тесно связано с его решением проблемы свободы.
Для Бердяева существует три вида свободы: первичная иррациональная свобода (произвольность), рациональная свобода (исполнение морального долга), свобода, пронизанная любовью к Богу. Иррациональная свобода содержится в "ничто", из которого Бог создал мир. Сначала Бог-творец сам возникает из божественного ничто, а уже потом создает мир. Поэтому свобода не создается Богом, так как она коренится уже в божественном ничто; Бог-творец не ответствен за ту свободу, которая порождает зло. "Бог-создатель, - пишет Бердяев, - является всемогущим над бытием, над сотворенным миром, но у него нет власти над небытием, над несотворенной свободой". Во власти свободы создавать и добро, и зло. Поэтому, по мнению Бердяева, действия человека абсолютно свободны, так как неподвластны Богу, который не может даже их предвидеть. Бог не оказывает никакого влияния на волю человеческих существ, поэтому не обладает всемогуществом и всеведением, а лишь помогает человеку в том, чтобы его воля становилась добром. Если бы дело обстояло не таким образом, то Бог был бы ответственным за зло, совершаемое на земле, и тогда теодицея не была бы возможна.
Религиозная философия Бердяева тесно связана с его социальными концепциями, а связующим звеном выступает личность и ее проблемы. Поэтому в своих произведениях Бердяев много внимания уделяет рассмотрению места личности в обществе и теоретическому анализу всего того, что связано с личностью. Для Бердяева личность не является частью общества, наоборот, общество часть личности. Личность - это такой творческий акт, в котором целое предшествует частям. Основа человеческой личности бессознательное, восходящее через сознательное к сверхсознательному.
В человеке постоянно существует божеское, а в Божестве - человеческое. Творческая деятельность человека - это дополнение к божественной жизни. Человек представляет собой двойственное существо, живущее как в мире феноменов, так и в мире ноуменов. Поэтому и возможен прорыв ноуменов в феномены, "мира невидимого - в мир видимый, мира свободы в мир необходимости, и с этим связано все самое значительное в истории" [Царство Духа и царство Кесаря. М., 1995. С. 198]. Это означает победу духа над природой; освобождение человека от природы - это победа его над рабством и смертью. Человек - прежде всего духовная субстанция, которая не является объектом. Человек имеет большую ценность, чем общество, государство, нация. И если общество и государство ущемляют свободу личности, то его право оградить свою свободу от этих посягательств.
Бердяев рассматривает существующую в обществе этику как узаконенные нравственные правила, которым подчиняется повседневная жизнь человека. Но эта узаконенная этика, "этика закона", этика узаконенного христианства наполнена условностями и лицемерием. В этике он видит садистские наклонности и нечистые подсознательные мотивы ее требований. Поэтому не отменяя и не отбрасывая эту повседневную этику, Бердяев предлагает более высокую стадию нравственной жизни, которая основывается на искуплении и любви к Богу. Эта этика связана с появлением Богочеловека в мире и проявлением любви к грешникам. В мире существует иррациональная свобода. Бог вступает в мир, в его трагедию и хочет помочь людям своей любовью, стремится добиться единства любви и свободы, что должно преобразовать и обожествить мир.
По Бердяеву, исторический процесс развития общества - это борьба добра и иррациональной свободы, это - драма любви и свободы, развертывающаяся между Богом и Его другим Я, которое он любит и для которого Он жаждет взаимной любви. "В истории действуют три силы - Бог, рок и свобода человека. И потому так сложна история... Рок превращает личность человека в игралище иррациональных сил истории... Роковыми оказываются и силы иррациональные, и силы рационализирующие" [Там же. С. 265].
Победа иррациональной свободы приводит к распаду действительности и возвращению к первоначальному хаосу. Выражение победы иррациональной свободы - революции, которые представляют собой крайнюю степень проявления хаоса. Революции не создают ничего нового, они лишь разрушают уже созданное. Только после совершения революции, в период реакции происходит процесс творческого преобразования жизни, но любые проекты, основанные на принуждении, терпят провал.
В современную эпоху, стремящуюся к освобождению творческих сил человека, природа рассматривается как мертвый механизм, который следует подчинить себе. Для этого используются все достижения науки и техники. Машинное производство поставлено на службу человеку с целью борьбы с природой, но эта машинная техника разрушает также и самого человека, потому что он утрачивает свой индивидуальный образ. Человек, руководствуясь нерелигиозным гуманизмом, начинает терять свою человечность. Если человек отвергает более высокий нравственный идеал и не стремится к осуществлению в себе образа Бога, то становится рабом всего низменного, превращается в раба новых форм жизни, основанных на принудительном служении личности обществу для удовлетворения своих материальных нужд, что достигается при социализме.
В принципе Бердяев не против социализма, но он за такой социализм, при котором будут признаны высшие ценности человеческой личности и ее право на достижение полноты жизни. Но это всего лишь социалистический идеал, отличающийся от реальных проектов построения социализма, которые при их осуществлении порождают новые противоречия в общественной жизни.
Тот реальный социализм, который стремятся претворить в жизнь, по мнению Бердяева, никогда не приведет к установлению провозглашаемого им равенства, наоборот, породит новую вражду между людьми и новые формы угнетения. При социализме, даже если он устранит голод и нищету, никогда не будет решена духовная проблема. Человек все равно будет лицом к лицу, как и раньше, с тайной смерти, вечности, любви, познания и творчества. Действительно, можно сказать, что при более рационально устроенной общественной жизни трагический элемент жизни трагический конфликт между личностью и смертью, временем и вечностью - будет возрастать по своей напряженности.
Много внимания в своих произведениях Бердяев уделял России. Он писал, что самим Богом предназначено, чтобы Россия стала великим целостным единством Востока и Запада, но по своему действительному эмпирическому положению она представляет собой неудачную смесь Востока и Запада. Для Бердяева беды России коренятся в неправильном соотношении в ней мужского и женского начал. Если у западных народов мужское начало возобладало в основных силах народа, чему способствовал католицизм, который воспитал дисциплину духа, то "русская душа оставалась неосвобожденной, она не осознавала каких-либо пределов и простиралась беспредельно. Она требует всего или ничего, ее настроение бывает либо апокалипсическим, либо нигилистическим, и она поэтому неспособна воздвигать половинчатое царство культуры". В книге "Русская идея" Бердяев описывает эти черты национальной русской мысли, которые направлены на эсхатологическую проблему конца, на апокалипсическое чувство надвигающейся катастрофы.
Философия Бердяева представляет собой наиболее яркое выражение русской мысли, в которой сделана очередная попытка выразить христианское мировоззрение в его оригинальной форме.