Веб-бібліотека

Макогон Ю.В., Яценко А.Б. Митна справа:

Митна справа як важлива складова зовнішньоекономічної політики України. Система методів державного регулювання зовнішньої торгівлі. Вплив митного регулювання на економіку країни. Алгоритм оцінки ефективності використання митно-тарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Митна справа в Україні. Організація митної справи в Україні. Функції митної служби. Органи державного регулювання митною справою. Діяльність митних органів України на сучасному етапі. Контрольні питання:. Митний тариф як інструмент економічної політики держави. Зміст і функції митних тарифів. Структура Митного тарифу України. Види мита. Застосування ставок мита. Аналіз використання тарифних методів регулювання в Україні...

Єгоров О. Б. Митна економіка (Україна - СОТ - ЄС): Концептуальні засади митно-тарифного регулювання в теорії і практиці міжнародної торгівлі. Сутність та генезис митно-тарифного регулювання міжнародної торгівлі. Система митно-тарифних відносин. Об'єкт митно-тарифних відносин. Основні суб'єкти митно-тарифних відносин. Сутність митного тарифу. Генезис митної економіки. Митно-тарифна політика в умовах глобалізації у контексті норм та правил ГАТТ/СОТ. Основні напрями глобалізації. Цілі і завдання зовнішньоекономічної політики. Міжнародна економічна інтеграція. Основні фактори митних економічних відносин. Системний рівень митно-тарифних відносин. Вплив митно-тарифних інструментів на розвиток економіки. Роль митного тарифу у торговельному та платіжному балансі...
Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Загальні основи педагогіки. Учитель і суспільство. Людина і суспільство. Роль учителя у суспільному розвитку. Функції учителя. Якості учителя-вихователя. Педагогічні вміння учителя-вихователя. Педагогічна майстерність. Предмет і завдання педагогіки. Предмет педагогіки, її категорії. Педагогіка в системі наук. Джерела розвитку педагогіки. Структура педагогічних наук. Методи науково-педагогічних досліджень. Розвиток і формування особистості. Поняття про розвиток і формування. Біологічне і соціальне у розвитку людини. Акселерація та ретардація. Вікова періодизація дітей. Мета і завдання виховання. Сутність виховання, його мета. Завдання складових виховання. Комплексний підхід до виховання...
Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія: Предмет психології. Особливості та можливості, психології. Особливості психології. Можливості психології. Предмет психології. Здоровий глузд і наука. Предмет психології. Здоровий глузд. Життєві і наукові психологічні знання. Цілі психології. Критичне і творче мислення. Стан психології. Риси справжнього науковця. Основні напрями зарубіжної психології. Біхевіоризм. Психоаналіз. Гуманістична психологія. Гештальт психологія. Спілкування. Маніпулятивна і актуалізаторська моделі спілкування. Поняття, етапи і складність спілкування. Поняття та етапи спілкування. Складність спілкування. Структура спілкування. Комунікація як обмін інформацією. Інтеракція як взаємодія. Перцепція як сприйняття і розуміння людьми один одного...
Калакура Я.С. Архівознавство: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкти і методи архівознавства. Джерельна база та історіографія архівознавства. Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. - 1-а половина 17 ст.). Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика. Архіви судових установ. Магістратські архіви. Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина 17-18 ст.). Український державний архів 17 ст...
Москаленко, Л. В. та ін. Масова комунікація: Концепції масової комунікації. Світовий інформаційний простір і демократичне суспільство. Проблеми становлення інформаційного суспільства. Ера інформації і гуманістична парадигма трансформації сучасного соціального знання. Соціологічні теорії розвитку мас медіа. Масова комунікація і суспільство. Соціальне функціонування журналістики. ЗМІ у соцієнтальних системах суспільства. Журналістика і духовність суспільства. ЗМІ і національна ідея. Результативність масово-інформаційної діяльності. Свобода преси: теорія і практика. Правові основи функціонування мас медіа. Законодавче поле діяльності українських мас медіа. Громадський контроль за діяльністю засобів масової комунікації. Самоконтроль у ЗМІ...
Інформаційні системи: Основи інформаційних технологій. Основи організації автоматизованого опрацювання інформації. Мета впровадження та використання автоматизованих інформаційних систем і технологій. Інформація в управлінні економічними об'єктами. Дослідження системи управління. Класифікація АІС. Організація АІС. Основні принципи створення АІС. Життєвий цикл АІС. Автоматизовані інформаційні технології. Класифікація автоматизованих інформаційних технологій. Режими автоматизованого опрацювання інформації. Деякі найпоширеніші комп'ютерні інформаційні технології. Інформаційні мережні технології. Технологія "клієнт-сервер". Міжнародна комп'ютерна мережа Internet. Технології розподіленого оброблення та збереження інформації...
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / За ред. В.В. Ковалевського: Розміщення продуктивних сил як наука. Предмет, методологія та завдання курсу. Закономірності й принципи розміщення продуктивних сил. Форми розміщення й територіальної організації продуктивних сил. Систематизація основних термінів і визначень. Поняття про територіальний поділ праці. Вплив територіального поділу праці на структуру господарства. Сучасна концепція енерговиробничих циклів. Територіально-виробничі й портово-промислові комплекси, науково-технологічні зони. Основи економічного районування. Передумови розміщення продуктивних сил. Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. Природно-ресурсний потенціал...
Хомич Г. О., Ткач Р. М. Основи психологічного консультування: Теоретичні основи психологічного консультування. Визначення психологічного консультування. Консультування як професія. Що таке консультування. Хто займається консультуванням. Де застосовується консультування. Список використаної й рекомендованої літератури. Консультування як психологічна допомога. Історичні корені психологічного консультування. Психологічне консультування. Відмінні риси психологічного консультування і психотерапії. Напрями психологічного консультування. Психоаналітичний напрям у консультуванні. Психоаналіз як теорія особистості. Структура особистості. Основні техніки у психоаналітичному консультуванні. Інші психоаналітичні теорії...

БЕЛИНСКИЙ Виссарион Григорьевич

(30.05(11.06).18Н, Свеаборг, ныне Суоменлинна, Финляндия - 26.05(7.06). 1848, Петербург) - социальный мыслитель, литературный критик и публицист. В 1829-1832 гг. учился как "казеннокоштный" студент на словесном отд. философского ф-та Московского ун-та. Написанная им в 1830 г. антикрепостническая драма "Дмитрий Калинин" была запрещена к публикации Московским цензурным комитетом. В 1833 г. Б. сблизился со Станкевичем и участниками его философского кружка К. С. Аксаковым, М. А. Бакуниным, Боткиным, Катковым и др.), познакомившими его с нем. философией. В 1834- 1836 гг. Б. стал ведущим критиком в изданиях Надеждина "Телескоп" и "Молва"; опубликовал принесшие ему широкую известность "Литературные мечтания" (1834) и др. произв. Позднее, переехав из Москвы в Петербург, сотрудничал в "Отечественных записках" (1839-1846) и "Современнике" (с 1846). В статьях и литературных обзорах Б. глубоко проанализировал творчество совр. ему писателей - Жуковского, Пушкина, М. Ю. Лермонтова, Гоголя, Достоевского, А. В. Кольцова, И. С. Тургенева, Н. А. Некрасова и др. - и на мн. из них оказал влияние. Он отстаивал принципы реализма, "натуральной школы", яркими представителями к-рых считал Пушкина и Гоголя. Работы Б. имели большой успех, особенно в студенческой среде. "На его статьях воспитывалась вся учащаяся молодежь", - писал Герцен в работе "О развитии революционных идей в России" (1851). И. С. Аксаков вспоминал: "Много я ездил по России: имя Белинского известно каждому сколько-нибудь мыслящему юноше... Нет ни одного учителя гимназии в губернских городах, который бы не знал наизусть письма Белинского к Гоголю" (Иван Сергеевич Аксаков в его письмах: В 4 т. М., 1892. Т. 3. С. 290). Философские воззрения Б. претерпели сложную эволюцию: от увлечения нем. идеалистической философией, и особенно Гегелем в период т. наз. "примирения с действительностью" (1837-1839), критик перешел на позиции отрицания совр. ему действительности, критического отношения к гегелевской философии; эволюционировал в сторону материалистического мировоззрения, разделял взгляды Герцена, изложенные в его "Письмах об изучении природы" (1844-1845). Большой интерес представляют социально-философские взгляды Б., его учение о человеке, об-ве и истории, изложенные в работах 40-х гг. В них он рассматривал об-во как живой социальный организм ("идеальную личность"), трактуя историю как необходимый и закономерный процесс. Говоря о диалектике общественного развития, Б. подчеркивал, что личность есть предпосылка и продукт истории, субъект исторического творчества. Отправным пунктом его размышлений о человеке и об-ве было неприятие панлогизма Гегеля. Провозгласив идею освобождения личности от "гнусных оков неразумной действительности", он выступил с критикой гегелевской философии истории. Субъект у Гегеля, писал он, "не сам себе цель, но средство для мгновенного выражения общего, а это общее является у него в отношении к субъекту Молохом..." (Полн. собр. соч. Т. 12. С. 22). Для Б. же судьба субъекта, личности важнее гегелевской всеобщности (Там же). Считая конкретного индивида субъектом и целью истории, Б. вместе с тем подчеркивал огромное влияние на человека об-ва. "Создает человека природа, - писал он, - но развивает и образует его общество" (Т. 7. С. 485). Человек, по его словам, зависит от об-ва и в образе мыслей, и в образе своего действия; зло скрывается не в человеке, а в об-ве; не природа, а социальные порядки - причина того, что "личность у нас только наклевывается, оттого гоголевские типы у нас - пока самые верные русские типы" (Т. 12. С. 433). Б. затрагивал понятия - "потребность", "интерес", "цель", к-рым отводил особую роль при обосновании принципа активности личности. Человек, по Б., являясь частью природы, деятельно ей противостоит: "Человек бывает животным только до появления в нем первых признаков сознания; с этой поры он отделяется от природы и, вооруженный искусством, борется с нею всю жизнь свою" (Т. 6. С. 452). Посредством труда человек изменяет то, что дано ему природой, совершенствуется сам. Присущее человеку активное отношение к действительности основывается на необходимости удовлетворения жизненных потребностей. Анализируя роман Э. Сю "Парижские тайны", Б. отмечал, что энтузиазм и активность народ проявляет лишь в том случае, когда отстаивает свои интересы. Он подчеркивал значение идеала, цели в процессе развития социальной активности: "Без цели нет деятельности, без интересов нет цели, а (бездеятельности нет жизни", источником интересов, целей и деятельности является "субстанция общественной жизни" (Т. 12. С. 67). Б. отмечал, что к осознанию необходимости определенного исторического действия сначала приходят отдельные личности, к-рые и выступают его инициаторами, формулируя цель социального преобразования. Эта особенность цели в формировании активности масс и обусловила его пристальный интерес к вопросу о взаимоотношениях гения (выдающейся личности) и народа в ходе развития об-ва. Значительным вкладом в разработку проблемы личности явились взгляды Б. на свободу деятельности. Он исходил из того, что индивид в наибольшей степени проявляет активность в той области социальной жизни, где чувствует себя человеком, утверждает себя как личность. Поэтому он не может примириться с действительностью, к-рая лишает его средств к развитию, и в первую очередь стремится создать условия, позволяющие ему реализовать и совершенствовать свои способности. Отсюда Б. делал вывод, что нормальное развитие личности и проявление ее активности возможно лишь в об-ве, свободном от эксплуатации; будущее России и всего человечества он связывал с социализмом. В 1841 г. в письме к Боткину он писал: "Итак, я теперь в новой крайности, - это идея социализма, которая стала для меня идеею идей, бытием бытия, вопросом вопросов, альфою и омегою веры и знания" (Т. 12. С. 66). Свои идеи Б. отстаивал, в частности, в полемике с Хомяковым и др. идеологами славянофильства ("Взгляд на русскую литературу 1846 года", "Письмо к Гоголю" (1847) и др. работы). Б. считал высоконравственной деятельность, направленную на защиту интересов угнетенных масс и посвященную делу их освобождения. В отзыве на роман Достоевского "Бедные люди" он писал: "Честь и слава молодому поэту, муза которого любит людей на чердаках и в подвалах и говорит о них обитателям раззолоченных палат: "Ведь это тоже люди, ваши братья!" Б. одним из первых начал осмысление темы "личность и история", "личность и общество", и эта тема особенно обстоятельно и остро разрабатывалась рус. мыслью. Разработку этой темы с различных теоретических позиций продолжили мн. отечественные мыслители. Влияние Б. на развитие рус. философской и общественной мысли подчеркивали Чернышевский, Достоевский, Плеханов, Бердяев, Розанов, Ленин, Шпет, Зеньковский и др.


© 2009-2020  lib.ltd.ua