Веб-бібліотека

Шевчук С. В. Ділове мовлення для державних службовців:

Українська мова - державна мова України. Поняття національної та літературної мови. Мова й мовлення. Основні вимоги до мовлення. Офіційно-діловий стиль. Мовні норми. Поняття стилю. Найважливіші ознаки, що характеризують офіційно-діловий стиль. Поняття мовної норми. Культура усного ділового спілкування. Вимоги до усного ділового спілкування. Стандартні етикетні ситуації. Система мовних формул. Прийом відвідувачів. Бесіда. Телефонна розмова. Етичні питання використання мобільних телефонів. Культура переговорів. Нарада. Збори як форма колективного спілкування. Інтерв'ю. Радіоінтерв'ю. Участь у телепередачі. Мистецтво публічного виступу. Доповідь. Участь у дебатах. Візитна картка та її використання...

Пальчевський С. С. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Філософські основи сучасної освіти. Розвиток, виховання та формування особистості. Логіка і методика науково-педагогічних досліджень. З історії педагогіки. Педагогіка Давнього світу. Школа і педагогічна думка в середньовічній Європі. Розвиток школи, виховання і педагогічних ідей в епоху Відродження та Реформації. Західноєвропейська педагогіка епохи буржуазних революцій та Просвітництва. Європейська класична педагогіка кінця XVIII - першої половини XIX ст. Світова педагогічна думка та практика кінця ХІХ-ХХ ст. Школа і педагогічна думка у Київській Русі (IX-XIV ст.) та періоду Відродження в Україні (XVI - середина XVIII ст.)...

БЕХТЕРЕВ Владимир Михайлович

[20.1(1.2).1857, с. Сорали Вятской губ. - 24.12.1927, Москва], рус. невропатолог, физиолог, психиатр, психолог. С 1893 работал в Военно-мед. акад. в Петербурге, в 1908 возглавил созданный им Психоневрологич. ин-т, с 1918 - директор Ин-та по изучению мозга в Петрограде.
Психологич. исследования Б. тесно связаны с его психиатрия, и патопсихологич. работами. В противовес теории и методам субъективной психологии стремился построить естественнонауч. психологич. учение, основанное на объективных методах исследования; называл его объективной психологией (с 1904), психорефлексологией (с 1910) и рефлексологией (с 1917). Отказываясь от изучения сознания, Б. в духе идей, близких бихевиоризму, считал предметом психологии изучение поведения, понимаемого как совокупность врождённых и индивидуально приобретённых "сочетательных рефлексов" (в общем аналогичных условным рефлексам И. П. Павлова). Рефлексология мыслилась Б. как особая наука, призванная заменить психологию; её механистич. характер, попытки решать с позиций рефлекторной теории вопросы социального характера были подвергнуты критике в сов. психологич. науке 20-х гг. (особенно в связи с кн. Б. "Коллективная рефлексология", 1921).
Б.- один из крупнейших представителей науки о структуре и функциях мозга; сыграл большую роль в развитии экспериментальной психологии в России.


© 2009-2020  lib.ltd.ua