Веб-бібліотека

Роменець В. А. Історія психології XIX - початку XX століття:

Історична психологія та формування культурологічних засад історії психології. Матеріальне та ідеальне єство людини і принципи взаємної доповнюваності о історичній психології та історії психології. Образ людини: академічний стиль. Наукова і сцієнтнетська психологія XIX - початку XX століття. Ідея волюнтаризму у психології XIX століття. Людська особистість у світі між волею та уявленням. А. Шопепгауер (1788-1860). Наука та філософські засади оптимізму й песимізму. Дедал та Ікар. Суперечка Б. Рассела і Дж. Холдейна. Наукова думка як планетне явище. Наука і філософія. Сцієнтизм. Ідейний світ В. І. Вернадського. Структура наукових революцій у міркуваннях Т. Купа...

Юридична психологія / За ред. Я. Ю. Кондратьєва: Теоретичні та методологічні засади юридичної психології. Поняття та основні категорії психології. Предмет, система та завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Рання історія юридичної психології. Розвиток юридичної психології у XX столітті. Психологічна характеристика юридичної діяльності. Психологічна структура юридичної діяльності. Психологічні особливості юридичної діяльності. Психологія особистості. Особистість та діяльність. Сутність та структура особистості. Психологія діяльності. Будова та різновиди діяльності. Психічні пізнавальні процеси особистості. Відчуття та сприймання. Пам'ять. Мислення та уява. Увага. Емоційно-вольова сфера особистості працівників правоохоронних органів...
Історія сучасного світу / За ред. Г.К. Парієнко: Основні тенденції суспільного розвитку країн світу після Другої світової війни. Україна в контексті світового розвитку. Предмет та основні завдання курсу «Історія сучасного світу». Джерела та українська історіографія. Сучасний поділ та класифікація країн світу. Зміни у світі після Другої світової війни. Формування нової системи міжнародних відносин на основі принципу мирного співіснування. Основні тенденції світового суспільного розвитку. Соціально-політичний та економічний розвиток країн Західної Європи у другій половині XX - початку XXI століття. Особливості повоєнної відбудови та подальшого розвитку держав Західної Європи. Європейська інтеграція. Вплив Європейського Союзу (ЄС) на розвиток інтеграційних процесів у Європі...
Історія світової культури / За ред. В.М. Шейко: Культура первісної доби. Культура стародавнього єгипту. Культура дворіччя. культура стародавньої індії. Культура стародавньої греції. Культура стародавнього риму. Культура візантії. Культура стародавнього та середньовічного китаю. Культура середньовічного ісламського світу. Культура західнофропейського середньовіччя. Культура відродження. фропейська культура хvіі століття. Фропейська культура доби просвітництва. Культура XIX століття. Культура XX століття...
Шепітько В. Ю. Психологія судової діяльності: Вступ до психології судової діяльності. Поняття психології судової діяльності та її закономірності. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток наукових основ психології судової діяльності. Методи психології та можливості їх застосування у правозастосовчій практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Психологія особистості в судовій діяльності. Поняття про особистість. Структура психічних властивостей та їх характеристика. Емоції і почуття. Психічні стани. Психологія судді. Поняття професіографії та професіограми. Професійна деформація та шляхи її усунення. Психологія потерпілого і свідка. Провокуюча поведінка...
Семигіна Т. В. Порівняльна соціальна політика: Порівняльні підходи у соціальній політиці. сучасні соціальні проблеми у світі. Розуміння соціальних проблем. Оцінювання соціальних проблем. Загальній погляд на міжнародний контекст. Національні моделі соціальної політики. Класифікації моделей соціальної політики. Зміни в моделях соціальної політики. Фахові тенденції у соціальній політиці. Глобальна соціальна політика. Соціальна політика у великобританії. Загальні відомості про країну. Основні соціальні показники. Політична система та ідеологічні погляди на соціальну політику. Адміністрування соціальної політики. Соціальні програми. Соціальна політика у німеччині. Загальні відомості про країну. Основні соціальні показники...
Цюрупа М.В., Ясинська B.C. Основи сучасної політології: Становлення предмету політології - історико-наукові методологічні проблеми. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія - інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна. Методологічні засади, категорії та принципи політології. Основні парадигми політичного мислення. Функції політології. її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин). Протополічні погляди у країнах Стародавнього Сходу. Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки. З.Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя...
М'ясоїд П. А. Загальна психологія: Система понять і категорій психології. Психологія як наука. Становлення психології. Етапи історичного поступу психології. Міфологічний етап. Філософський етап. Науковий етап. Формування засад наукової психології. Напрямки психології у XX ст. Психологія у пошуках свого предмета. Психологія як система знань. Психологія серед інших наук. Методологічні принципи психології. Методи психологічного дослідження. Основна проблема психології. Мозок і психіка. Буття і свідомість. Людина і світ. Розвиток психіки. Психіка у філогенезі та історіогенезі. Типи і форми поведінки організмів. Стадії розвитку психіки. Виникнення первісної свідомості. Онтогенез психіки. Психічний розвиток на рівні організму. Психічний розвиток на рівні індивіда...
Гойхман О.Я. и др. Теория и практика референтской деятельности: Руководитель за спиной референта. Суть референтской деятельности. Писать для других и за других. Документ и его реквизиты. Составление текстов небольшого объема. Спичрайтерство. Маршрут документа. С текстом работы много. Техника чтения. Реферирование. Редактирование. Прежде чем руководитель скажет. Предстоят переговоры. И жестом и голосом. Речь для руководителя. Нормы этические и протокольные. Этика речевой коммуникации. Слушать и быть услышанным. Международный протокол...
Роменець В. А. Історія психології XIX - початку XX століття: Історична психологія та формування культурологічних засад історії психології. Матеріальне та ідеальне єство людини і принципи взаємної доповнюваності о історичній психології та історії психології. Образ людини: академічний стиль. Наукова і сцієнтнетська психологія XIX - початку XX століття. Ідея волюнтаризму у психології XIX століття. Людська особистість у світі між волею та уявленням. А. Шопепгауер (1788-1860). Наука та філософські засади оптимізму й песимізму. Дедал та Ікар. Суперечка Б. Рассела і Дж. Холдейна. Наукова думка як планетне явище. Наука і філософія. Сцієнтизм. Ідейний світ В. І. Вернадського. Структура наукових революцій у міркуваннях Т. Купа...

БАРТ (BARTHES) Ролан (1915-1980)

- франц. семиотик, критик, эссеист. Окончил Париж, ун-т по специальности "классич. филология". В 30-40-х гг. долгое время был оторван от столичной лит. жизни: годами лечился в туберкулезных санаториях, преподавал в Румынии и Египте. С 1955 работал в Париж. Высшей школе практич. знаний, а с 1976 проф. Коллеж де Франс. Известность приобрел после выхода первой книги "Нулевая степень письма" (1953); в 1954 вышла вторая книга Б. "Мишле сам о себе". В 50-е гг. Б. активно сотрудничал как театральный критик в журнале "Театр попюлер". С сер. 50-х гг. Б. - один из лидеров франц. структурализма, теоретик семиотики; он применял структурно-семиотич. метод для анализа массовой бытовой культуры ("Мифологии", 1957), моды ("Система моды", 1967), худож. лит-ры ("О Расине", 1963). Новый период его творчества связан с разработкой постструктуралистских моделей культуры, где сподвижниками Б. стали критики журнала "Тель кель" - Ф. Соллерс, Кристева. Появляются книги Б. "Сад, Фурье, Лойола" (1971), "Империя знаков" (1970), "Удовольствие от текста" (1973), "Фрагменты любовного дискурса" (1975). В 1975 вышла книга-автометаописание "Ролан Барт о Ролане Барте"; последняя книга Б. "Камера люцида" (1980) посвящена теории фотографии. Б. принадлежит множество теор. статей и критич. эссе, частично объединенных в нескольких прижизненных сборниках.
Ранние работы Б. создавались под влиянием Сартра и Маркса: разрабатывая марксистское понятие отчуждения, критик применил его к анализу продуктов культурной (в частности, худож.) деятельности. В развитие сартровской идеи "ангажированности", социальной ответственности пишущего молодой Б. формулирует свое понятие "письма" - категории, характеризующей ценностную окраску дискурса, способ, к-рым текст заявляете своем социальном (властном, профессиональном и т.д.) статусе. Понятое т.о. письмо является, вообще говоря, орудием закрепощения, отчуждения слова, слово фатально означает не только то, что хотел бы сказать сам говорящий, но и то, что требует говорить об-во. Встав на позиции структурализма и познакомившись с теор. лингвистикой Соссюра и Якобсона, Б. дает этой проблеме точную семиотич. формулировку: об-во наделяет знаки социального дискурса вторичными, коннотативными значениями, "вписывает" в них свои обязательные, часто не сознаваемые говорящим смыслы. Независимо от материальной формы дискурса языковой, визуальной или к.-л. иной, коннотативные смыслы, к-рыми он наполняется, всегда возникают в естеств. языке, и потому, по мысли Б., семиотика (семиология) оказывается лишь частью лингвистики, ее приложением к вторичным смыслам, через язык распространяющимся на всю культуру.
Стоящая перед совр. лит-рой задача борьбы с языковым отчуждением может решаться, согласно Б., двумя способами. Во-первых, формой борьбы оказывается разоблачительная деятельность семиолога-структуралиста, тонким анализом выявляющего в якобы "естественных" фактах культуры (образах, обычаях, риторич. приемах и т.д.) условное и социально тенденциозное содержание. Скрытые социальные коды ("социолекты"), сплетающиеся в социальном разноязычии, классифицируются у Б. по их отношению к власти на энкратические (опирающиеся на властные авторитеты) и актарические (лишенные такой опоры и утверждающие себя террористич. методами). Для их обнаружения в конкр. лит. или ином тексте требуется точный аналитич. инструментарий, в частности структурная теория повествоват. текста, т.к. именно нарративная структура позволяет особенно эффективно протаскивать в текст контрабандой идеол. смыслы; работы Б. (например, "S/Z") дали толчок развитию нарратологич. исследований во Франции 60-70-х гг.
Двойной установкой на научную точность и идеол. разоблачительность анализа Б. противопоставлял свой метод господствующему лит-ведч. позитивизму, к-рый некритически принимает и "вчитывает" в лит. текст бытующие в об-ве идеол. предрассудки. Нашумевшая печатная полемика Б. с одним из представителей такого лит-ведения, Р. Пикаром, отразилась в памфлете Б. "Критика и истина" (1966). Во-вторых, борьба с отчуждением культуры должна вестись и в формах лит. творчества. Б.-критик систематически поддерживал те течения совр. литературы и искусства, в к-рых усматривал тенденцию к идеологич. демистификации: в "белом", "бесцветном" письме Камю ("Посторонний"), в "эпическом театре" Брехта, в "новом романе" А. Роб-Грийе и Ф. Соллерса. Авангардные течения сулят реализацию "утопии языка", к-рый творч. усилием избавляется от социального отчуждения: сквозь сомнительную, социально ангажированную сеть означаемых (смыслов) проступает "реалистич." буквальность конкр. вещей, не означающих ничего, кроме самих себя: так происходит в конкретно-описательных япон. стихах хокку, в "вещистском" буквализме Роб-Грийе, на нек-рых фотографиях, где идейному замыслу автора не удается затушевать к.-л. "выступающую" внесистемную деталь.
В 70-е гг. пафос создания-нового типа творчества, способного освободить слово от отчуждения, привел Б. к постулированию "смерти Автора" и обоснованию понятия "Текста", к-рый принципиально отличается от традиц. "произведения" (хотя и может содержаться в нем как нек-рый аспект) своим открытым, деятельностным характером. В Тексте сама собой, помимо завершающей авторской воли, реализуется множественность смыслов и кодов, их свободная игра порождает у читателя не осмотрительное "удовольствие" читателя классич. лит-ры, а экстатич. "наслаждение", полное освобождение подавленных эротич. влечений. К понятию Текста, в стихийно-игровой природе к-рого проявляется влияние философии Ницше, близко и новое осмысление термина "письмо", сложившееся у Б. с кон. 60-х гг. отчасти под влиянием "грамматологии" Деррида: это "новое" письмо служит уже не отчуждению культуры, а, наоборот, построению языковой утопии, оно характеризуется принципиальной незавершенностью смысла. Соответственно и знак (языковой или иной), к-рый для Б.-структуралиста служил объектом разоблачит, анализа, в постструктуралистской деятельности должен быть вообще разрушен, "опустошен", из него необходимо изгнать всякое (даже идеологически "правильное", например, политически левое) стабильное означаемое, заменив его бесконечной вольной игрой означаемых. Образцы таких пустых знаков, избавляющих человека от тирании означающего, Б. находил, помимо искусства авангарда, также в традиц. культурах Дальнего Востока - китайской и особенно японской ("Империя знаков").
Пересмотр идеальных представлений о лит. тексте повлек за собой у Б. и новый метод критич. анализа текстов реальных. Если в 50-е - нач. 60-х гг. критик стремился вычленять в тексте либо устойчивые и упорядоченные по уровням структуры - социокультурные либо психоаналитич. (в частности, в духе психоанализа субстанций Башляра), - то начиная с книги "S/Z", посвященной подробному анализу текста одной новеллы Бальзака, он отказывается от строго объективного подхода, принимает произвольное членение текста на фрагменты - "лексии" и при их анализе исходит из на-груженности каждой из них одновременно многими, лишь отчасти упорядоченными смыслами и кодами.
Поздние книги Б.-критика имеют целью раскрыть продуктивный, неупорядоченный характер лит. "письма" (в новом смысле этого термина), будь то плюралистичность совр. "Текста" или же металингвистич. деятельность таких создателей новых идеол. кодов, как маркиз де Сад (код жестокости), Шарль Фурье (код удовольствия и его социально справедливого распределения) или Игнатий Лойола (код рационализированного мистицизма). С произвольной фрагментацией изучаемого текста сочетается и фрагментарность собственного письма позднего Б., возможно, связанная с мыслями Бланшо о дисконтинуальности "множественного слова". Вопрос об организации фрагментов в единое целое заставлял Б. проявлять особенный интерес к таким традиц. алеаторным формам композиции, как дневник и словарь; словарная алфавитная структура фрагментов принята, например, в книгах Б. "Удовольствие от текста" и "Фрагменты любовного дискурса".
Соч.: Oeuvres completes. V. 1; 1942-1965, Р., 1993. Нулевая степень письма // Семиотика, М., 1983; Избр. работы: Семиотика. Поэтика. М., 1989, 1994; Мифологии. М., 1996.
Лит.: Чиковани Б.С. Современная французская лит. критика и структурализм Ролана Барта. Тб., 1981; Heath S. Vertige du deplacement. P., 1974: Sontag S. L&ecriture meme: a propos de Barthes. P., 1982; Lavers A. Roland Barthes: Structuralism and after. L, 1982; Calvet L.-J. Roland Barthes. P., 1990.
C.H. Зенкин


© 2009-2020  lib.ltd.ua