Веб-бібліотека - головна сторінка


Пятницкая Н. А., Лазарев Б. Г. Организация обслуживания в предприятиях общественного питания:

Характеристика торговой части предприятий общественного питания. Значение организации обслуживания в предприятиях общественного питания. Торговые помещения. Торговая мебель. Буфеты. Организация работы моечной столовой посуды и сервизной. Столовая посуда, приборы и столовое белье. Меню и прейскуранты. Общая характеристика меню и прейскуранта. Меню со свободным выбором блюд. Меню дневного рациона питания. Оформление меню и прейскуранта. Подготовка торговых помещений к обслуживанию посетителей. Уборка помещений. Расстановка торговой мебели. Получение и подготовка посуды, приборов и столового белья. Складывание полотняных салфеток. Подготовка специй, цветов...

Проектування інформаційних систем / За ред. В. С. Пономаренка: Загальнотеоретичні засади проектування автоматизованих інформаційних систем. Системотехнічні аспекти теорії проектування автоматизованих інформаційних систем. Системний підхід, цілі та принципи проектування інформаційних систем. Декомпозиція інформаційної системи. Якість та ефективність інформаційної системи. Процес проектування інформаційної системи. Сутність процесу проектування, його стадії та етапи. Учасники процесу проектування. Трудомісткість етапів проектування. Методи і засоби проектування інформаційних систем. Сутність і класифікація методів проектування інформаційних систем. Засоби проектування інформаційних систем та їх класифікація. Методи і моделі прийняття проектних рішень...
Шоботов В.М. Цивільна оборона: Організація цивільної оборони в сучасних умовах. Основні положення міжнародного права по захисту людини. Цивільна оборона деяких закордонних країн. Цивільна оборона Росії. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини. Цивільна оборона США. Цивільна оборона України. Державна система цивільної оборони України. Завдання цивільної оборони України. Організаційний устрій і порядок функціонування цивільної оборони України. Організація цивільної оборони на об'єктах господарювання (ОГ). Сили і засоби цивільної оборони. Війська цивільної оборони України. Спеціалізовані формування. Невоєнізовані формування. Постійна комісія з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання. Єдина державна система органів виконавчої влади...
Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Теоретичне підґрунтя та об'єктивна основа визначення ціни товару. Механізм формування ринкової ціни товару (послуги), роль і функції ціни. Базова стратегія конкуренції та її вплив на формування ринкових цін. Стратегія зниження ціни продукту. Стратегія диференціації продукту. Стратегія сегментування ринку. Сутність стратегії нововведень. Сутність стратегії швидкого реагування на потреби ринку. Систематизація та класифікація цін на товари і послуги споживчого ринку. Загальні ознаки класифікації цін. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності. Характеристика комплексного туристичного продукту та послуг гостинності...
Ткач О.І. Політологія: Політологія у системі соціально-гуманітарного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Об'єкт і предмет вивчення політології. Закони і категорії політології. Функції політології. Генези політичної думки України. Питання для дискусій. Політика як суспільне явище. Сутність політики. Основні концепції політики. Структура і функції політики. Взаємозв'язок політики з іншими сферами громадського життя. Політика і мораль. Питання для дискусій. Теми доповідей і рефератів. Політична влада. Поняття, особливості політичної влади. Система влади: суб'єкт-об'єкт, засоби і форми державної влади. Проблема легітимізації політичної влади. Проблеми функціонування влади в Україні. Питання до дискусій. Теми доповідей рефератів...
Соціологія: Підручник / В.П.Андрущенко: Вступ до соціології. Що і як вивчає соціологія. Соціологія - наука про суспільство. Предмет та об'єкт соціології. З історії становлення соціології. Виникнення та становлення соціологічних знань. Джерела соціологічних знань. Розвиток соціальних знань в Стародавньому Світі. Формування соціологічної думки в Середньовіччя та епоху Відродження. Особливості розвитку соціальних знань в XVII ст. Філософія історії - новий етап в розвитку соціального пізнання. Становлення та розвиток соціології в XIX - XX ст.ст. (Класичний період). Опост Конт і Герберт Спенсер - основоположники соціології - самостійної науки. Дальший розвиток соціології в XIX ст. Психологічні школи в соціології. Емпіричні соціальні дослідження...
Роменець В. А. Історія психології: Алгебра і гармонія світової душі. Предмет і методологічні основи історії психології. Історичне формування предмета психології. Методологічні основи і становлення логічного осередку історії психології. Старовинна легенда як історико-психологічний феномен. Загальний поділ історії психології. Ситуативне визначення вчинку. Стародавній світ і Середні віки. Мотиваційне визначення вчинку - від Ренесансу до Просвітництва. Дійове визначення вчинку - від виникнення марксизму до сучасності. Ситуативне визначення вчинку в історії психології. СИТУАЦІЯ ЗНАЧЕНЬ: Міфологічна і народна психологія. Психологічна природа анімізму. Виникнення і суть анімізму. Метемпсихоз і метаморфоза. Тотемістичне тлумачення психічної діяльності живих істот...
Давиденко Г.Й., Чайка О.М. Історія зарубіжної літератури XIX - початку XX століття: Естетика і поетика романтизму. Німецький романтизм Е.Т.А.Гофман. Г.Гейне. Англійський романтизм. Дж.Г.Байрон. П.Б.Шеллі. В.Скотт - засновник жанру історичного роману. Французький романтизм. В.Гюго. Жорж Санд - письменниця-феміністка. Американський романтизм В.Ірвінг. Ф.Купер. Н.Готорн. Детективна література. Е.По. А.Конан-Дойл. Польський романтизм. Адам Міцкевич. Критичний реалізм. Проспер Меріме. Французький реалістичний роман XIX ст. Ф. Стендаль. Творчість Оноре де Бальзака. Творчість Гюстава Флобера. Англійський реалістичний роман. Чарльз Діккенс. Художній світ В.Теккерея. Американська поезія трансценденталізму. У.Уїтмен. Ш.Бодлер - предтеча символізму...
Шульгіна Л.М. Маркетинг підприємств туристичного бізнесу: Теоретичні основи маркетингу підприємств туристичного бізнесу. Сутність маркетингу підприємств туристичного бізнесу та етапи його розвитку. Система маркетингу підприємства туристичного бізнесу в інформаційній економіці. Теоретичні засади мотивації споживачів туристичного продукту та їх поведінки. Технологія сегментації як методологічна основа впровадження маркетингу співпраці. Аналіз впливу маркетингового середовища на діяльність підприємств туристичного бізнесу. Вплив мегачинників на маркетинг підприємств туристичного бізнесу України. Дослідження впливу найважливіших макрочинників на розвиток українського туристичного ринку. Структура та динаміка мікросередовища функціонування підприємств туристичного бізнесу...
Коляда Т.А. Правове регулювання туристської діяльності: Законодавчі акти в сфері туризму. Цивільно-правові зобов'язання та договори. Правовий режим міжнародної туристичної діяльності. Міжнародні нормативні акти. Регламентація міжнародної туристської діяльності в законодавстві України. Порядок оформлення виїзду українських громадян за кордон. Поняття і види підприємницької діяльності в галузі туризму. Правове регулювання підприємницької діяльності в галузі туризму. Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності в галузі туризму. Юридична відповідальність за порушення у сфері підприємницької діяльності. Захист прав суб'єктів підприємницької діяльності. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності...
Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія: Предмет психології. Особливості та можливості, психології. Особливості психології. Можливості психології. Предмет психології. Здоровий глузд і наука. Предмет психології. Здоровий глузд. Життєві і наукові психологічні знання. Цілі психології. Критичне і творче мислення. Стан психології. Риси справжнього науковця. Основні напрями зарубіжної психології. Біхевіоризм. Психоаналіз. Гуманістична психологія. Гештальт психологія. Спілкування. Маніпулятивна і актуалізаторська моделі спілкування. Поняття, етапи і складність спілкування. Поняття та етапи спілкування. Складність спілкування. Структура спілкування. Комунікація як обмін інформацією. Інтеракція як взаємодія. Перцепція як сприйняття і розуміння людьми один одного...

Суторміна В. М. та ін. Фінанси зарубіжних корпорацій:

Фінанси країн з розвинутою ринковою економікою. Фінанси в системі ринкових відносин. Механізм функціонування державних видатків. Державні доходи: методи мобілізації й особливості. Фінанси підприємств (об'єднань). Форми організації підприємництва і фінансовий менеджмент. Типи підприємств. Об'єднання підприємств. Холдинги. Система управління фінансами корпорацій. Фінансовий ринок. Структура фінансового ринку. Механізм ціноутворення на фінансовому ринку. Звітність корпорацій. Річні звіти. Баланс. Звіт про прибутки та збитки. Звіт про нерозподілений прибуток. Звіт про зміни фінансового стану. Аналіз фінансових звітів корпорацій. Методи аналізу. Показники прибутковості. Показники ліквідності. Показники стабільності...

Барт (BARTH) Ролан

(1915-1980) Французский эстетик, критик, семиотик, философ, культоролог. Эволюция его взглядов позволяет выделить три этапа. На первом, в 50-е годы, Барт испытывает сильное влияние со стороны Ж.-П. Сартра и марксизма в сар-тровской интерпретации. На втором, 60-е годы, его взгляды находятся в рамках структурализма и семиотики (см.: Семиотическая эстетика). На третьем, в 70-е годы, он переходит на позиции постструктурализма и постмодернизма. В целом его концепция относится к структурно-семиотическому направлению. Центральное место в его исследованиях занимают проблемы искусства, эстетики и культуры. Подход и решение этих проблем в главном и существенном определяются его концепцией языка. Б. рассматривал язык в качестве фундаментального и определяющего измерения действительности, полагая, что существование мира вне языка следует считать по меньшей мере проблематичным: "Мир всегда является уже написанным". В еще большей степени это справедливо по отношению к обществу и культуре. Современное общество представляется Б. прежде всего цивилизацией языка, речи и письма, где все предметы являются значащими, символическими системами, каковыми их делает язык, выступая для них "не только моделью смысла, но и его фундаментом". Язык охватывает и пронизывает все предметы и явления и вне его нет ничего: "Язык - повсюду, все есть язык". Б. определяет культуру как "поле дисперсии языков". Изменить язык значит изменить мир, общество. Радикальное преобразование социальной действительности он сводит к "революции в собственности на символические системы". Вместе с другими участниками структурно-семиотического движения Б. отдает явное предпочтение словам, а не вещам. Наиболее глубокой и вместе с тем очевидной является связь языка и литературы. Хотя все сферы действительности не могут обойтись без языка, "исповедуют" они его по-разному. Внелитературные виды человеческой деятельности смотрят на язык потребительски, подходят к нему инструментально, используя его для достижения своих целей. Только литература целиком и полностью существует "в языке", только в ней язык чувствует себя как у себя дома: "Язык есть бытие литературы, сам мир ее". Поэтому литература, подобно лингвистике, должна быть наукой о "человеческой речи", а не о "человеческом сердце", как это было раньше. Главными ее проблемами должны быть фундаментальные проблемы языка, а не проблемы стиля, прекрасного, выразительности и т. п. "Роль литературы состоит в том, чтобы активно представлять суверенитет языка". Из первого этапа особого внимания заслуживают работы Б., посвященные творчеству Брехта, которого он назвал "единственным великим именем в пустыне современного театра". На этом же этапе Б. начинает разработку концепции "письма", ставшего центральным понятием в его исследованиях и оказавшего огромное влияние на западную теорию и практику искусства. В "Нулевой степени письма" (1953) Б. определяет "письмо" как "третье измерение формы". Располагая его между языком и стилем, он выводит последние за пределы собственно литературы, называя язык "долитературным", а стиль - "сверхлитературным" явлением и полагая, что именно письмо делает литературу искусством. Оно означает технику, манеру, тон, ритм и определенный настрой, а также образует "социальную атмосферу" формы, ее моральное и ценностное измерение, в котором выражается субъективное отношение писателя к тому, о чем он пишет. Письмо выступает способом связи литературы с обществом и историей, соприкасаясь с ними "гораздо более ощутимо, нежели любой другой пласт литературы". В целом письмо представляет собой литературный язык, включенный в конкретный социально-исторический контекст. На втором этапе Б. усматривает в структурно-семиотической методологии возможность решения современных проблем искусства, эстетики и культуры. Лингвистика и семиология, полагает он, "смогут, наконец, вывести нас из тупика, куда нас постоянно заводят социологизм и историзм". Отказ от заботы о значениях мира - такова, считает он, новая этика искусства. "Общественная мораль, - пишет он, - требует от писателя верности содержанию, тогда как ему известна одна лишь верность форме". Литература представляется Б. "средством, лишенным причины и цели". Особенности нового подхода к искусству и литературе хорошо видны в его размышлениях о символическом, синтагматическом и парадигматическом понимании знака. Первое из них не устраивает Б. тем, что оно предполагает связь и аналогию между означающим и означаемым, вследствие чего форма оказывается зависимой и даже "похожей" на содержание. Символ еще остается до некоторой степени образом, и это составляет его существенный недостаток. Синтагматическое толкование знака более приемлемо для Б., поскольку оно рассматривает знак в его экстенсии, в связях и сцеплениях с другими знаками, комбинация которых порождает новый, внутренний смысл, который будет не отраженным или выраженным, но произведенным или изготовленным. Однако наиболее адекватное воплощение знака он находит в парадигматическом понимании, в котором знак предстает не как простая оппозиция означаемого и означающего, но как их сложная и непрерывная "модуляция". Парадигматическое понимание стремится не только сделать означающее "пустым", освободить его от смысла и содержания, которое оно берет из внешнего мира, заменяя их значениями, возникающими из сцепления одних только означающих, но и сделать эти последние множественными, варьируемыми и модулируемыми. Б. последовательно проводит мысль, что искусство - это формальная система, где главным является не содержание или внешние функции, но форма, что важным в произведении является не смысл, а порождающая его структура, "кухня смысла", что суть произведения заключается во вторичных значениях, в коннотации, создаваемой "при помощи линий, цвета и отношений, которые сами по себе не являются значащими". В таком же духе Б. рассматривает и письмо. Оно уже не является способом связи литературы с обществом, а превращается в "реле", которое отключает литературу от общественной жизни и истории. Письмо становится средством преодоления естественного языка, техникой "выпаривания" смысла слов и создания "косвенного языка", "сверхзначений", коннотаций. К началу 70-х гг. в воззрениях Б. происходят существенные изменения, затронувшие прежде всего понятие письма. Теперь оно представляет собой нечто среднее между чтением-восприятием, литературной критикой и писательским творчеством. Для обозначения различных его модификаций Б. использует термины "чтение-письмо", "письмо-текст" и "текстуальный анализ", продуктом которых выступает "текст", принципиально отличающийся от традиционного литературного произведения. "Произведение" представляется Б. устаревшим, ньютоновским понятием, тогда как "текст" - современным, эйнштейновским. Первое выступает как нечто готовое и законченное, обычно отождествляемое с книгой. Оно находится в рамках литературной традиции и культуры, подчинено общему мнению (доксе). "Текст всегда является парадоксальным". Он нарушает все традиции, не укладывается ни в какие жанровые рамки и представляет собой "не эстетический продукт, а означающую практику; не структуру, а структурирование; не предмет, а труд и игру". Для "произведения" характерна линейность и необратимость построения, хронологическая или иная последовательность развития. "Текст" не имеет какого-либо начала, центра и направленности, он предстает как "стереофоническая и стереографическая множественность означающих". Если метафорой "произведения" может быть живой организм, то метафорой "текста" - сетка, ткань или паутина: он не растет и не развивается, а простирается благодаря комбинаторике и систематике. Б. рассматривает "текст" и как универсальную категорию, охватывающую не только литературу, но и другие явления, включая культуру в целом. В литературе он выделяет классические тексты, относя к ним написанные в традиционной манере произведения и называя их "текстами удовольствия", а также современные тексты, строго соответствующие понятию "текста" и именуемые "текстами наслаждения". Примерами "текста" являются практически все бартовские работы 70-х годов. В них он выражает растущее разочарование в структурно-семиотическом подходе, сомневается в возможности превращения литературоведения в науку, считая, что "наука о литературе - это сама литература". Основными методологическими принципами для Б. становятся плюрализм и релятивизм, согласно которым все существующие подходы к искусству и литературе объявляются в равной мере приемлемыми, а их научная ценность - одинаково сомнительной и относительной, не идущей дальше "паратео-рии". Б. испытывает растущее разочарование в литературном авангарде, скептически смотрит на модернистские приемы (см.: Модернизм), с помощью которых литература освобождается от миметических свойств и смысла, от доступности для чтения и восприятия. Он все больше склоняется к тому, что надо меньше стараться разрушать смысл слов, логику и синтаксис языка, "меньше бороться с семантическими данными языка". Если раньше он провозглашал "фатально ирреалистический статус литературы", то теперь утверждает нечто обратное: "Литература, к каким бы школам она себя ни причисляла, является категорически, абсолютно реалистической". У Б. усиливаются мотивы гедонизма и постмодернизма. Некоторые черты своего нового мироощущения он выражает в формуле: "Никакой власти, немного знания, немного мудрости и как можно больше вкуса и удовольствия". Соч.: Нулевая степень письма // Семиотика. М., 1983; Избранные работы: Семиотика. Поэтика. М., 1994; Мифологии. М., 1966; Sur Racine. P., 1963; Essais critiques. P., 1964; Systeme de la mode. P., 1967; Le plaisir du texte. P., 1973; Roland Barthes. P., 1975; Le grain de la voix. P., 1981; Le bruissement de la langue. P., 1984; Laventure semiologique. P., 1985. Лит.: Ржевская Н.Ф.О целях и границах структурного анализа классического текста. // Методология современного литературоведения. М., 1978; Чиковани Б. С. Современная французская литературная критика и структурализм Ролана Барта. Тбилиси. 1981; Силичев Д. А. Проблема "письма" и литературы в концепции Р. Барта // Вопросы литературы. 1988, № 11; Косиков Г. К. Ролан Барт - семиолог, литературовед // Барт Р. Избранные работы. М., 1994; Mallac G. de, Eberbach M. Barthes. P., 1971. Д. Силичев