Веб-бібліотека - головна сторінка


Юридична психологія / За ред. Я. Ю. Кондратьєва:

Теоретичні та методологічні засади юридичної психології. Поняття та основні категорії психології. Предмет, система та завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Рання історія юридичної психології. Розвиток юридичної психології у XX столітті. Психологічна характеристика юридичної діяльності. Психологічна структура юридичної діяльності. Психологічні особливості юридичної діяльності. Психологія особистості. Особистість та діяльність. Сутність та структура особистості. Психологія діяльності. Будова та різновиди діяльності. Психічні пізнавальні процеси особистості. Відчуття та сприймання. Пам'ять. Мислення та уява. Увага. Емоційно-вольова сфера особистості працівників правоохоронних органів...

Гончарук П. С. Історія України з найдавніших часів до початку ХХ століття: Давня історія України. Київська Русь. Виникнення людської цивілізації на українських землях. Східні слов'яни. Київська Русь та її історичне значення (у двох частинах). Політична історія Київської Русі (ІX-XIІІ ст. Соціально-економічний та етнічний розвиток Русі (ІX-XIII ст. Культура Київської Русі (ІX-XIII ст. Галицько-Волинське князівство. Українські землі у складі Литви та Польщі (XIV - перша половина XVII ст. Визволення України з-під влади Золотої Орди і боротьба за створення української держави (XIV-XV ст. Соціально-економічне та суспільно-політичне життя українського народу в кінці XV - першій пол. XVІІ ст. Консолідація та національно-духовні процеси у формуванні української народності у XV ст...

БАРДИЛИ Христоф Готфрид

(18 мая 1761, Блаубейрен - 5 июня 1808, Мергельштеттен) - немецкий философ. Критиковал Канта за трактовку мышления исключительно как субъективной способности познания. В своей системе "чистого", или "рационального", реализма развивал идею, согласно которой мышление существует независимо от субъекта в качестве особой бессубстанциальной "мировой логики" и ее "реальных идей", или онтологических первообразов. Пронизывая все сущее, это мышление образует восходящий ряд вещей: от бессознательной материи и живых организмов до человеческого сознания, где мышление впервые только и становится субъективной способностью. Ее познавательное применение обусловлено чувственными впечатлениями, доставляющими содержание представлений. Способность мышления стремится растворить и преодолеть это содержание, превратить его в ясные и необходимые понятия о вещах, которые позволяют вспомнить и довести до сознания "реальные идеи", или первообразы вещей. Однако как в самих вещах, так и в содержании познания сохраняется некий иррациональный остаток, темное и бессознательное начало, непроницаемое для сознания и понятий и потому исключающее их совпадение с вещами, т. е. исключающее тождество мышления и бытия.