Веб-бібліотека

Жорняк Т.С. Вища освіта України і Болонський процес:

Європейська освітня інтеграція. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Системи вищої освіти у країнах Європи та Америки. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу. Європейська кредитно-трансферна система накопичення - ECTS. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської сис-теми перезарахування кредитів (ECTS) у вищу освіту України. Запровадження кредитно-модульної системи...

Дубогай О. Д. та ін. Методика фізичного виховання студентів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи: Резервні можливості організму, який перевіє захворювання. Фізичні вправи - основний засіб оздоровчо-лікувальної фізичної культури. Тонізуюча дія фізичних вправ. Вплив фізичних вправ на трофічні процеси. Формування компенсацій. Механізм нормалізації функцій. Реабілітація. Про деяку складність процесу навчання фізичним вправам. Організація і планування занять центрами спеціальних медичних груп. Оздоровчо-лікувальна фізична культура для студентів з порушенням зору. Комплекс вправ для профілактики прогресування короткозорості. Фізичні вправи при захворюваннях органів дихання. Захворювання органів дихання...
Шульгіна Л.М. Маркетинг підприємств туристичного бізнесу: Теоретичні основи маркетингу підприємств туристичного бізнесу. Сутність маркетингу підприємств туристичного бізнесу та етапи його розвитку. Система маркетингу підприємства туристичного бізнесу в інформаційній економіці. Теоретичні засади мотивації споживачів туристичного продукту та їх поведінки. Технологія сегментації як методологічна основа впровадження маркетингу співпраці. Аналіз впливу маркетингового середовища на діяльність підприємств туристичного бізнесу. Вплив мегачинників на маркетинг підприємств туристичного бізнесу України. Дослідження впливу найважливіших макрочинників на розвиток українського туристичного ринку. Структура та динаміка мікросередовища функціонування підприємств туристичного бізнесу...
Мосіяшенко В.А. Українська етнопедагогіка: Загальні основи української етнопедагогіки. Поняття про педагогіку, народну педагогіку, етнопедагогіку. З історії розвитку української етнопедагогіки. Структура української етнопедагогіки. Основні принципи і засоби української етнопедагогіки. Педагогічні погляди народу на виховання підростаючого покоління. Мета, зміст та основні чинники виховання. Засоби та методи виховання. Принципи народного виховання. Самовиховання в житті людини. Етнопедагогіка - основа сучасної національної системи виховання. Виховний ідеал української народної педагогіки. Суть виховного ідеалу. Традиційний український ідеал людини. Тип досконалої людини в українській козацькій педагогіці. Виховний ідеал у творчості Г. Ващенка...

АРИЕС (ARIES) Филипп

(1914 -1984) - франц. историк и социальный философ, специалист по исторической демографии. Руководитель группы в Школе высших исследований социальных наук. С 1975 организатор (вместе с Фуко и Ж.Л. Фландреном) международных семинаров по исторической антропологии. Хотя А. не принадлежал к группе историков журнала "Annales"(JI. Февр, М. Блок), он развивал их идеи в своих историографических и демографических работах. Историю А. понимает как науку, изучающую "тотальный", организованный ансамбль исторических данных в виде замкнутых и несводимых друг к другу структур, а также связанных с ними типов ментальности. Задачу "экзистенциальной истории" он усматривает в обращении к основным составляющим человеческого существования. Основываясь на результатах исследований Леви-Строса, введшего в социальную науку понятия "холодного" и "горячего" обществ, в которых время течет по-разному, и выводах Ф. Броделя о сосуществовании в европейской истории различных жизненных ритмов (в частности, многовековой устойчивости коллективных стереотипов сознания, представлений и мыслительных навыков, свойственных сельским жителям), А. разрабатывал историю изменения ментальности, или обыденных восприятий, свойственных широким народным массам. Этим объясняется его повышенное внимание к нетрадиционным источникам - завещаниям, проповедям, брачным контрактам, святцам и эпитафиям. Социальную историю А. понимал в первую очередь как психоисторию, как ряд прогрессирующих этапов индивидуализации и рефлексии. Тем не менее импульсом развития его мысли было продуктивное сомнение в большей ценности достижений современности по сравнению с прошлыми эпохами. В кн. "Ребенок и семейная жизнь при старом режиме" (1973) А. и утверждает, что понимание ребенка как существа привилегированного, обладающего особым, отличным от взрослых мировосприятием, зародилось лишь в XV-XVI веках. В Средние века на него смотрели как на "маленького взрослого" и оценивали поступки по "взрослой шкале". Семья не была базисной социальной группой, и с раннего возраста гильдии, корпорации были для ребенка главными институтами социализации.
Много внимания А. уделяет анализу истории восприятия смерти. Он описывает его как форму эволюции коллективного бессознательного. До XII в. смерть воспринимали как сон, который длится до конца времен, поэтому кладбища располагали на территории населенных пунктов и страх перед покойниками отсутствовал. В XII в. появилась идея страшного суда, первоначально как суда над всем человечеством, а с XV в. - как индивидуального процесса у ложа умирающего (в этом факте А. видит свидетельство осознания человеческой индивидуальности). Росло понимание различия между мертвыми и живыми людьми, и с XVII в. кладбища начали устраивать за городскими стенами. В XVIII в., когда "цивилизация инстинктов" сменилась "цивилизацией объектов", когда стал иным характер семьи (образцовым сделался брак по любви), изменилось и отношение к смерти близкого человека. А. отмечает, что один из основных экзистенциалов всегда должен выступать в виде табу, но в ходе истории они меняются местами. Так, вытеснение из коллективного бессознательного смерти достигло максимума в XX в., когда сексуальность оттеснила смерть в область табу. В этом А. видит черты тотальной технизации современности и протестует против забвения смерти, ведущего, по его мнению, к разрушению человечности.
А. Г. Вашестов
Человек перед лицом смерти. М., 1992; L&Enfant et la vie familiale dans 1&ancien regime. P., 1973; Un historien du dimanche. P., 1980; Le temps de l&histoire. P., 1986.


© 2009-2020  lib.ltd.ua