Веб-бібліотека - головна сторінка


Загальна психологія:

Загальні питання психології. Предмет і завдання психологічної науки. Предмет психології. Завдання психологічної науки. Місце психології в системі наук. Галузі психологічних знань. Мозок і психіка. Школи, напрями, концепції у психології. До історії психологічної думки. Дохристиянські часи - XVIII ст. Розвиток психологічної думки у XIX - XX ст. Методи психології. Загальні питання побудови психологічного дослідження. Загальнонаукові методи. Конкретні наукові методи. Статистичний метод у психології. Упорядкування й рангування психологічних дослідних даних. Визначення середніх при опрацюванні дослідних даних. Використання міри дисперсії у психологічних дослідженнях. Надійність і валідність...

Політологія / За ред. Ф.М. Кирилюка: Методологічні засади політології. Політика як соціальне явище. Природа політики та її детермінанти. Структура і функції політики. Політологія як наука. Генеза науки про політику. Предмет політології. Теоретико-методологічний інструментарій політології. Закони і категорії політологи. Основні функції політології. Методи політології. Основні віхи світової та вітчизняної науки про політику. Зародження та розвиток думок про політику в стародавньому світі. Міфологічні уявлення про політику. Історична генеза політичних ідей у прадавніх і ранньослов'янських спільнотах. Основні джерела духовної культури. Зародження політичних структур. Політичні ідеї мислителів Київської Русі. Витоки політичних ідей. Становлення державної ідеології...

АРХЕТИП

(от греч. arche и typos - первообраз, предшествующая форма) - 1) У К.Г.Юнга: глубинные формы коллективного бессознательного, "формы без содержания", которые, проявляясь в индивидуальном сознании, приобретают специфически образный характер, что можно исследовать и осмысливать. Относятся к числу мотивирующих факторов поведения человека. Активизация архетипов в сознании человека происходит независимо от сознания человека и нередко принудительно для его воли и разума. В плане истории религий архетипами объяснялось формирование древнейших мифологических образов в космологии, антропологии и эсхатологии разных эпох и народов; их проявления усматривались также и в художественном творчестве, паранормальном опыте современного человека, в сновидениях и в психопатическом бреде, а также в таких массовых формах неоязыческого фанатизма, как фашизм: "Нет такого безумия, жертвой которого не становились бы люди под властью архетипа" (К.Г.Юнг). 2) В нестрогом смысле об архетипах говорят как об образах или мыслительных схемах, позволяющих человеку упорядочить свой жизненный опыт и восприятие внешнего мира, что проявляется в определенных формах поведения. 3) М.Элиаде назвал архетипами отдельные действия и поступки древних героев и богов в доисторические времена, которые стали затем образцами для человеческих поступков и действий: это первый поединок, первый брак, первый танец и прочие примеры многократного подражания.