Веб-бібліотека - головна сторінка


Бойко О.Д. Історія України:

Ще одне прочитання історії. первісне суспільство і перші державні утворення на території України. Початок формування людської цивілізації на території України. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор'я. Східні слов'яни у VI-XI ст. Київська русь. Походження Давньоруської держави. Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX - кінець X ст.). Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець X - середина ХІ ст.). Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI - середина XIII ст.). Монгольська навала та встановлення золотоординського іга. Політичний устрій. Соціально-економічний розвиток. Етнічний розвиток. Схрещення Русі. Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі...

Зусін В.Я. Етика та етикет ділового спілкування: Ділове спілкування. Форми і особливості ділового спілкування. Основні етапи і тактичні прийоми ведення переговорів. Прийоми проведення ділових бесід. Проведення зборів і нарад. Проведення конференцій і виставок. З історії етики. Предмет етики. Трансформація етики в часі. Етика ділового спілкування. З історії етикету. Предмет етикету. Виникнення етикету і його характер. Трансформація етикету в часі. Лицар, синьйор, джентльмен. Історія застільного етикету. Етикет в громадських місцях. У вищому навчальному закладі. В театрі, на концерті. На виставці, в музеї і бібліотеці. Етикет курця. Танцювальний вечір. У ресторані, кафе. В громадському транспорті. В магазині. Основи ділового етикету і протоколу. Знайомство, представлення...
Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Специфіка науково-дослідницької діяльності. Наука як сфера людської діяльності. Поняття про науку. Наукова комунікація. Наукова школа. Науково-дослідницька діяльність студентів. Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів. Докторантура. Аспірантура. Здобувачі наукового ступеня, які працюють над дисертаціями поза докторантурою або аспірантурою. Психологія і технологія наукової творчості. Організація творчої діяльності. Психологія наукової творчості. Робочий день науковця. Робоче місце науковця. Оргтехніка, технічні засоби наукової діяльності. Ділове спілкування. Ділове листування. Ділова розмова по телефону. Особистий архів (бібліотека) здобувача...
Наливайко Д. С., Шахова К. О. Зарубіжна література XIX сторіччя. Доба романтизму: Німецький романтизм. Ієнський гурток романтиків. Новаліс. Л. Тік і В. Вакенродер. Ф. Гельдерлін. Гейдельберзький гурток романтиків. А. фон Арнім. К. Брентано. Г. фон Клейст. Е. Т. А, Гофман. Г. Гейне. Французький романтизм. Період Консульства і Першої імперії. Ж. де Сталь. Б. Констан. Ф. Р. де Шатобріан. Періоди Реставрації і Липневої монархії. А. де Ламартін. А. де Віньї. Віктор Гюго. Жорж Санд. А. де Мюссе. Ж. де Нерваль. Італійський романтизм. Література 1797-1815 років. У. Фосколо. Література 1816-1848 років. А. Мандзоні. Д. Леопарді. Англійський романтизм. Вільям Блейк. Вільям Вордсворт. Семюель Тейлор Колрідж. Вальтер Скотт. Джордж Ноель Гордон Байрон...
Блощинська В.А. Сучасне діловодство: Поняття про діловодство. Суть діловодного процесу. Нормативна база. Принципи організації діловодного процесу. Форми організації роботи з документами. Канцелярія та її функції. Документ з найдавніших часів до наших днів. Поняття про документ. Матеріали для виготовлення документів. Суть документальної інформації. Вимоги до документа. Класифікація документів. Ознаки і групи. Реквізити сучасних ділових документів та правила їх оформлення. Рівні стандартизації документів. Підготовка до складання службових документів. Мовний стиль ділового документа. Текст службових документів. Його складові частини. Композиційні особливості побудови службових текстів. Рубрикація та нумерація інформативного матеріалу. Оформлення титульної сторінки...

АРАБСКАЯ ЭСТЕТИЧЕСКАЯ МЫСЛЬ.

- Возрождение эстетической мысли на Арабском Востоке после долгих веков относительного застоя происходит на рубеже XIX - XX вв. В дальнейшем она развивается, все более взаимодействуя с мировой эстетической мыслью Первоначально эстетические идеи разрабатывались в арабских странах в русле романтизма, представленною плеядой поэтов, прозаиков, публицистов и эссеистов (Мустафа аль-Манфалути, Амин ар-Рейхани, Джебран Халиль Джубран, Михаил Нуайме, Мейи), творчество к-рых в целом предшествует второй, а частью и первой мировой войне. В эстетике романтизма находило отражение мироощущение, пронизанное сознанием непреодолимого противоречия между возвышенным идеалом и низменной повседневностью. Отсюда противопоставление личности художника об-ву при одновременном гипертрофировании его значимости в судьбах человечества. Арабские романтики не создали систематизированной эстетической теории, их эстетическое мироощущение, понятийно слабо осмысленное, чаще всего выражалось на языке символов и аллегорий. Вместе с тем в их произв. достаточно сильна и реалистическая струя, сочетающаяся с социальной критикой, просветительством и признанием общественного предназначения иск-ва. Рост классовой и национально-освободительной борьбы вел к размежеванию позиций романтиков: одни пошли по пути служения демократическим идеалам (Абу Шади, Абдуррахман аль-Хамиси), др. - по пути апологетики существующих порядков. Примером проявления в эстетике апологетической позиции может служить следующее заключение Аббаса Махмуда аль-Аккада: поскольку аналогом материи в об-ве выступают низшие классы, а космического духовно-упорядочивающего начала - высшие, то создавать и ценить прекрасное способны лишь эти последние. В послевоенные годы эстетика в странах Арабского Востока все более приобретала черты специальной научной дисциплины. Новой тенденцией стало стремление соединить эстетические исследования с психологией, в частности эмпирической (Юсуф Мурад, Мустафа Сувейф), а также с психоанализом (аль-Аккад, Мухаммед ан-Нувейхи). Но попытки внести в эстетику научные (или кажущиеся научными) методы исследования отвергаются логическим позитивизмом (Заки Нагиб Махмуд), ставящим эстетическую проблематику вне науки, запрещая давать ей психологическую и социально-историческую трактовку, практически санкционирующим подмену теоретического анализа нормативными и эмотивными суждениями. Националистическая идеология побуждала теоретиков к утверждению достоинства и самобытности арабского иск-ва, критике его европоцентристской интерпретации. В наиболее полной форме эта тенденция получила отражение в эстетических взглядах Афифа Бахнаси, в к-рых попытки вернуть иск-во к национальным, народным истокам, освободить его от рабского копирования навязанных колонизаторами образцов сочетаются с субъективистским определением принципов "арабской эстетики". Последние выводятся из постулируемых исламом тезисов о непреходящем бытии бога, бренности тварных вещей и их связи с вечным бытием. На 1-й Всемирной конференции по мусульманскому образованию (Мекка, 1977 г.) подчеркивалось значение эстетического воспитания мусульманской молодежи и указывалось на необходимость разработки "исламской философии иск-ва". Вместе с тем в противовес националистическим и религиозным почвенническим настроениям раздаются призывы осваивать худож. богатства всякой культуры, не цепляться фанатично за собственное иск-во. Поборником модернизации, даже европеизации арабской лит-ры и иск-ва был мыслитель-демократ Саляма Муса. Видя задачу худож. творчества в "критике жизни", а его цель - в воспитании народа, он активно выступал против концепции "искусства для искусства" и ее сторонников (аль-Аккада, аль-Мазини, Шауки, Хейкала и др.), Саляма Муса испытал сильное влияние марксистской идеологии; его литературоведческие работы очерчивали контуры критического и социалистического реализма. Марксистская эстетическая мысль постепенно укрепляла свои позиции, расширялось ее влияние. Так, еще в 50-х гг. Махмуд Амин иль-Алим в полемике с аль-Аккадом и Таха Хусейном отстаивал мысль о нерасторжимости лит-ры и жизни, а Хусейн Мрувве выступил с критикой буржуазно-идеалистических направлений в арабском литературоведении. В последние десятилетий марксистская эстетика завоевала в арабских странах признание худож. и демократической общественности как цельная и философски обоснованная теория.