Веб-бібліотека

Основи митної справи / За ред. П.В. Пашка:

Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні та створення митних органів. Перші відомості про мито на території сучасної України. Митні порядки на Запорізькій Січі та у гетьманській Україні. Україна в складі Російської імперії. Митна справа в Україні на початку XX ст. Поняття "митна справа". Органи державного регулювання митної справи. Структура митних органів України. Завдання митних органів. Роль та місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Взаємовідносини митних органів України з іншими органами та особами. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів...

Пазенок B.C., Федорченко В.К. Філософія туризму: Філософія туризму. Осмислення феномена туризму в європейській історико-філософській традиції. Гуманістична функція туризму. Антропологія туризму. Етика туризму. Соціо-інтегративна сутність туризму (соціально-філософський та праксеологічний аспекти). Туризм у контексті міжетнічних та кроскультурних відносин. Туристська діяльність як чинник глобальної синергії культур. Міжнародний туризм як чинник міжцивілізаційної взаємодії і взаємозбагачення культур. Соціологія туризму. Філософський аспект паломницького (релігійного) туризму в Україні. Туризм і політологія. Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі. Необхідність туризмології. Філософія туризмології...
Лукашевич М. П. Соціологія праці: Соціологія праці як наукова дисципліна. Що вивчає соціологія праці. Використання соціології праці в діяльності менеджера. Виникнення і розвиток соціології праці. Донауковий етап зародження соціології праці. Початок наукового етапу розвитку соціології праці. Виникнення соціології праці. Сучасний етап розвитку соціології праці. Соціологія праці в Росії. Становлення і розвиток соціології праці в Україні. Соціальна сутність праці. Зміст і соціальні функції праці. Неоднорідність праці як основа соціальної диференціації працівників. Ринок праці в соціологічному вимірі. Ринок праці: соціальний контекст. Особливості соціально-трудових відносин при переході до ринку. Зайнятість і безробіття...
Мухін В.М. Фізична реабілітація: Історія лікувального застосування фізичних вправ та масажу. Становлення реабілітації. основи реабілітації. Деякі загальні питання реабілітації. Завдання, мета і принципи реабілітації. Види, періоди і етапи реабілітації. Фізична реабілітація. Лікувальна фізична культура. Механізми лікувальної дії фізичних вправ. Засоби лікувальної фізичної культури. Форми лікувальної фізичної культури. Періоди застосування лікувальної фізичної культури. Загальні вимоги до методики проведення занять з ЛФК. Рухові режими. Ефективність застосування ЛФК. Лікувальний масаж. Механізми лікувальної дії масажу. Вплив масажу на окремі системи організму. Форми і методи лікувального масажу. Фізіотерапія...

АПРИОРИ И АПОСТЕРИОРИ

(лат. a priori - из предшествующего, a posteriori - из последующего) - термины философии и логики. Априори - независимость знания, представления от опыта. Независимость от опыта может пониматься как: 1) независимость в значимости;2) независимость в происхождении. Опыт может истолковываться как: а) любой, всякий опыт; б) опыт индивида в отличие от опыта человеческого рода; в) надындивидуальный опыт данной эпохи; г) актуальный опыт отдельного человека в его отличие от предшествующего опыта.
В связи с этими различениями возможны разные варианты значений априори: 1а) независимость от опыта связи субъекта и предиката в априорном синтетическом (И. Кант) и априорном аналитическом суждении (Кант, А. Мейнонг, М. Шлик), врожденное знание (отчасти Платон, Р. Декарт, Г.В. Лейбниц); 16) априорные представления индивида о пространстве и времени, понятийный каркас в априорной значимости для индивида (Г. Спенсер, К. Лоренц, Г. Фольмер, ряд марксистов) в отличие от апостериорной значимости для человеческого рода; 1в) историческая априорность (М. Фуко, К. Хюбнер): парадигма определенной эпохи, набор аксиом эпистемы, задающих поле и принципы исследования и меняющихся вместе с эпохой; 1г) обыденное употребление: предвидящее знание на основе предшествующего опыта с помощью аналогии и т.п.; 2а) чистые априорные представления: пространство, время (Кант); врожденное знание (отчасти Платон, Декарт, Лейбниц) - доопытное знание; 26) представления о пространстве и времени индивида, понятийный каркас в независимом от опыта индивида происхождении с т.зр. представителей эволюционной теории познания в отличие от апостериорного происхождения для человеческого рода; 2в) парадигма эпохи независима в своем происхождении от самой этой эпохи; 2г) знание, происходящее из предшествующего опыта человека по отношению к актуальному опыту (доопытное знание).
Априори предполагает свое применение в опыте и существует для опыта; сам опыт возможен лишь на основе априорного; лишь в единстве априорного и опытного в узком смысле и возможно знание. Опытное в этом смысле есть апостериори, эмпирическое. Апостериорным будет являться то, от чего не зависит априорное, оно будет соответственно менять свое значение вместе с изменением значения априорного.
О Аналитическая философия. Избр. тексты. М., 1993; Фуко М. Слова и вещи. М., 1994; Хюбнер К. Критика научного разума. М., 1994; Гуссерль Э. Начала геометрии. М., 1996; Круглое А. Н. Понятие a priori в докантовской философии // Категории. 1997. № 3; Круглое А.N. О происхождении априорных представлений у И. Канта // Вопросы философии. 1998. № 10; Hartmann N. Das Problem des Apriorismus in der platonis-chen Philosophie. Berlin, 1935.


© 2009-2020  lib.ltd.ua