Веб-бібліотека

Ушакова Н.Г., Помінова I.I. Соціально-економічні типи країн:

Теоретичні основи типологізації та класифікації країн. Предмет курсу «Соціально-економічні типи країн», методика типології. Структуризація та типологізація економічних систем. Товарні економічні системи: еволюція, риси. Класифікації соціально-економічних систем. Національні (країнові) моделі економічного розвитку. Типологія моделей економічної трансформації. Практична реалізація моделей економічної трансформації. Азійські нові індустріальні країни (Індонезія, Таїланд, Південна Корея). Китайська модель реформування економіки. Еволюція «латиноамериканської моделі» трансформації економіки. Індійський шлях економічного реформування. Модель економічного зростання України...

Євтух М. Б., Сердюк О. П. Соціальна педагогіка: Загально дидактичні характеристики навчальної моделі соціально-педагогічної науки. Визначення об'єкта соціально-педагогічної науки. Визначення предмета соціально-педагогічної науки. Розробка методу соціально-педагогічної науки. Соціально-педагогічні закони саморозвитку суспільства. Соціально-педагогічні принципи самопізнання і саморозвитку суспільства. Народна педагогіка як джерело соціального виховання. Категоріальні засади соціально-педагогічної діяльності. Провідні категорії соціальної педагогіки. Соціальний педагог: професія та особистість. Соціальна педагогіка у саморозвитку економічного простору країни: саморозвиток трудових ресурсів. Соціально-педагогічні закономірності навчання персоналу...
Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура XX століття: Світосприйняття людини XX століття і характерні риси культури цього часу. Формування нової картини світу та ідеалу особистості в XX ст. Особливості художньої культури XX ст. Нове в художній мові авангарду. Париж - батьківщина авангарду. Вплив примітивізму на мистецтво авангарду. Значення примітивізму для розвитку авангарду. Анрі Руссо - засновник примітивізму. Примітивізм в українському мистецтві. Фовізм - початок відходу від принципів класичного мистецтва. Основні принципи фовізму. Анрі Матісс - теоретик і відомий художник фовізму. Кубізм - нова ера в живописі. Нова концепція станкового живопису в кубізмі. Три періоди розвитку кубізму. Значення кубізму для розвитку мистецтва XX ст...
Масляк П.О. Рекреаційна географія: Методологічні засади рекреаційної географії. Рекреаційна географія як наука. Об'єкт і предмет рекреаційної географії. Завдання, методи дослідження рекреаційної географії, зв'язок з іншими науками. Основні поняття рекреаційної географії. Теоретична база рекреаційної географії. Аксіоми. Теорії, які використовує рекреаційна географія. Закономірності та принципи рекреаційної географії. Районування в рекреаційній географії. Загальні засади районування. Рекреаційне районування. Рекреаційне районування світу та України. Територіальні рекреаційні системи. Системи і комплекси. Територіальні рекреаційні системи. Територіальні рекреаційні системи України і світу. Рекреаційні умови і ресурси. Поняття про географічні умови і ресурси...

АПОЛЛОНИЙ ТИАНСКИЙ

(Греч.) Замечательный философ, родившийся в
Каппадонии приблизительно в начале первого столетия; ревностный
пифагореец, изучивший финикийские науки под руководством
Евтидема; и Пифагорейскую философию и другие учения - у Евксена
из Гераклеи. Согласно принципам этой школы, он оставался
вегетарианцем всю свою долгую жизнь, питался лишь фруктами и
ратениями, не пил вина, носил одеяния исключительно из волокон
растений, ходил босым и позволял бороде и волосам расти
беспрепятственно - как все Посвященные до и после него. Он был
посвящен жрецами храма Эскулапа (Асклепия) в Эгее, и научился
многим из "чудес" в исцелении больных, совершаемых богом
медицины. Подготовив себя к более высокому посвящению пятилетним
молчанием и скитаниями, посетив Антиохию, Эфасс, Памфилию и
другие места, он через Вавилон отправился в Индию; и все его
близкие ученики бросили его, так как боялись идти в "страну чар".
Однако случайный ученик Дамис, которого он встретил в пути,
сопровождал его в путешествиях. В Вавилоне он был посвящен
халдеями и Магами - согласно Дамису, рассказ которого спустя сто
лет переписал некий Филострат. По возвращении из Индии, он
показал себя истинным Посвященным, в то, что эпидемии и
землетрясения, смерти правителей и другие события, им
предсказанные, полностью сбывались. На Лесбосе жрецы Орфея,
позавидовав ему, отказались посвятить его в свои особые мистерии,
хотя они сделали это несколько лет спустя. Он проповедовал
афинянам и жителям других городов чистейшую и благороднейшую
этику, и феномены, им совершенные, были столь же чудесны, сколь и
многочисленны и хорошо засвидетельствованы. "Как это понять",
спрашивает с тревогой Юстин Мученик, "как это понять, что
талисманы (telesmata) Аполлония имеют силу, ибо они предохраняют,
как мы видим, от ярости волн, злобы ветра и нападения диких
зверей; и, в то время, как чудеса нашего Господа сохраняются лишь
в преданиях, чудеса Аполлония очень многочисленны и действительно
проявлены в теперешних делах?.." ("Quecst.", XXIV). Но ответ на
это легко найти в том факте, что после перехода Гиндукуша
Аполлоний был направлен одним правителем в обитель Мудрецов, -
быть может, остающихся там и по сей день, - которые обучили его
непревзойденному знанию. Его диалоги с коринфянином Менипсом
поистине дают нам эзотерический катехизис и раскрывают (если
поняты) многие важные тайны природы. Аполлоний был другом,
корреспондентом и гостем царей и цариц, и ничьи чудесные или
"магические" силы не засвидетельствованы лучше, чем его. В конце
своей долгой и удивительной жизни он открыл эзотерическую школу в
Эфессе и скончался достигнув почти столетнего возраста.


© 2009-2020  lib.ltd.ua