Веб-бібліотека

Конфліктологія / За ред. В. М. Петюха:

Сутність конфлікту та його характерні риси. Кінцеві та проміжні цілі. Визначення конфлікту. Конфліктна ситуація та інцидент як передумови виникнення конфлікту. Характерні ознаки прояву конфлікту. Об'єктивні й суб'єктивні складові конфліктної взаємодії. Межі поширення конфлікту. Види та типи конфліктів. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації. Причини й наслідки конфліктів в організації. Кінцеві та проміжні цілі. Типові причини виникнення конфліктів в організації. Функції конфліктів і їхня спрямованість. Вплив конфлікту на соціальне оточення та його учасників. Позитивні наслідки конфліктів. Негативні наслідки конфліктів...

Дубогай О. Д. та ін. Методика фізичного виховання студентів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи: Резервні можливості організму, який перевіє захворювання. Фізичні вправи - основний засіб оздоровчо-лікувальної фізичної культури. Тонізуюча дія фізичних вправ. Вплив фізичних вправ на трофічні процеси. Формування компенсацій. Механізм нормалізації функцій. Реабілітація. Про деяку складність процесу навчання фізичним вправам. Організація і планування занять центрами спеціальних медичних груп. Оздоровчо-лікувальна фізична культура для студентів з порушенням зору. Комплекс вправ для профілактики прогресування короткозорості. Фізичні вправи при захворюваннях органів дихання. Захворювання органів дихання...
Любіцева О.О. та ін. Туристичні ресурси України: Науково-методичні засади вивчення туристичних ресурсів. Глобальні тенденції розвитку туризму. Місце України на світовому туристичному ринку. Класифікація туристичних ресурсів. Інформаційні джерела та методи обробки інформації. Характеристика туристичних ресурсів. Природно-рекреаційні ресурси. Кліматичні ресурси та умови. Бальнеологічні ресурси. Водні туристичні ресурси. Туристичні ресурси природно-заповідного фонду України. Біотичні туристичні ресурси. Рельєф як туристичний ресурс. Культурно-історичні ресурси. Етнічні ресурси. Інфраструктурні умови використання туристичних ресурсів. Розвиток сфери гостинності. Санаторно-курортне господарство. Транспорт і транспортна інфраструктура. Туристичні підприємства...
Диомидова Г. Н. Библиографоведение: Общее библиографоведение (основы теории, истории и организации библиографии). Общее понятие о библиографии и библиографоведение. Библиографическая информация (основные формы ее закрепления и передачи). Библиографическая деятельность (общая характеристика). Информационно-библиографические ресурсы (общая характеристика). Пособия национальной библиографии. Специальные библиографические пособия. Издательские и книготорговые библиографические пособия. Краеведческие библиографические пособия и указатели местной печати. Организация библиографии в Российской Федерации (общие вопросы). Специальное библиографоведение (краткий обзор информационно-библиографических ресурсов по отраслевым комплексам)...
Блощинська В.А. Сучасне діловодство: Поняття про діловодство. Суть діловодного процесу. Нормативна база. Принципи організації діловодного процесу. Форми організації роботи з документами. Канцелярія та її функції. Документ з найдавніших часів до наших днів. Поняття про документ. Матеріали для виготовлення документів. Суть документальної інформації. Вимоги до документа. Класифікація документів. Ознаки і групи. Реквізити сучасних ділових документів та правила їх оформлення. Рівні стандартизації документів. Підготовка до складання службових документів. Мовний стиль ділового документа. Текст службових документів. Його складові частини. Композиційні особливості побудови службових текстів. Рубрикація та нумерація інформативного матеріалу. Оформлення титульної сторінки...
Пашутинський Є.К. Діловодство кадрової служби: Основна організаційна документація. Штатний розпис. Правила внутрішнього трудового розпорядку. Положення про структурний підрозділ. Колективний договір. Трудовий договір. Посадова інструкція. Документація з особового складу. Розпорядчі документи з особового складу. Прийняття на роботу. Переведення на іншу роботу. Звільнення працівників. Надання відпусток. Відрядження. Заохочення. Стягнення. Матеріальна відповідальність. Трудова книжка. Облік кадрів. Особова картка. Особова справа. Табельний облік робочого часу. Охорона праці. Організація охорони праці. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Зберігання кадрової документації...
Мальська М.П. та ін. Основи туристичного бізнесу: Історичні передумови виникнення та розвитку туризму. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування. Вплив довкілля. Пожежна безпека. Біологічні чинники. Психофізіологічні навантаження. Небезпечні випромінювання. Хімічні чинники. Етап перевезення. Специфічні чинники ризику. Менеджмент у туризмі. Функція менеджменту "планування". Функція менеджменту "організація"...
Політологія / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка: Розвиток політології від найдавніших часів до сьогодення. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія в системі суспільних наук. Предмет політології. Структура та функції політології. Методологія політології. Політика як соціальне явище. Сутність, структура й функції політики. Політика й сучасний розвиток українського суспільства. Виникнення та еволюція світової політичної думки. Суспільно-політичні уявлення Давнього світу. Політичні вчення епох Раннього християнства і Середньовіччя. Політична думка Нового часу. Зародження і розвиток політичної думки в Україні (X - початок XX ст.). Еволюція політичних ідей від Київської Русі до козацько-гетьманської держави...
Андрущенко В.П., Михальченко М.Л. Сучасна соціальна філософія: Суспільство як об'єкт філософського пізнання. предмет соціальної філософії. Історична генеза предмета соціальної філософії в історії філософії. Тріумф і трагедія соціальної філософії марксизму-ленінізму. Діалог на зламі століть: множинність соціально-філософського знання. Виробничі основи життєдіяльності суспільства. Дієва сутність соціального. Проблема побудови теоретичних моделей соціуму. Природні засади історії. Природа і суспільство. Архітектоніка суспільного виробництва. Проблема джерел соціальної динаміки. Конструктивні та динамічні сили науково-технічного прогресу. Людина як суб'єкт історичного процесу. Організаційні основи соціальності. Суспільні відносини...

APHO Антуан

(16 февраля 1612, Париж - 8 августа 1694, Брюсселе - французский богослов, философ, логик, писатель-полемист, названный в свое время "великим Арно". Происходил из семьи известного адвоката Антуана Арно, был самым младшим из его двадцати детей. Готовился к адвокатской карьере, но пожертвовал ею ради "служения Богу". В 1641 защитил докторскую диссертацию по теологии в Сорбонне и принял сан священника. Принадлежал к янсенистской общине Пор-Рояля и был фактическим ее главой. Всю свою жизнь посвятил борьбе с иезуитами, написав множество памфлетов против их трактовки христианства, религиозной практики и "ослабленной морали": <0 частом причастии" (1643), "Моральная теология иезуитов", "Письмо к знатной особе", "Второе письмо к пэру Франции" (1655) и др. В ответ иезуиты организовали настоящую травлю "великого Арно" и добились его исключения из состава теологического факультета Сорбонны (1656). Тогда Арно решил привлечь общественное мнение Франции к "порочной деятельности" всесильного ордена иезуитов, чтобы раз и навсегда сокрушить его. Пор-Рояль поручил выполнить эту задачу Паскалю, в связи с чем. им и были написаны "Письма к провинциалу" - антиклерикальный памфлет, всколыхнувший всю Францию и вызвавший полицейские преследования янсенистов из Пор-Рояля. Выступал Арно и против кальвинистов, чтобы отвести от янсенистов обвинения в "ереси" и спасти Пор-Рояль.
Арно, Паскаль и др. отстаивали свободу воли человека, отрицаемую протестантами, и считали возможным согласовать ее с предопределением и благодатью. Арно написал множество богословских сочинений по вопросам вероучения и католической догмы: "Церковная традиция в практике покаяния", "Непрерывность веры", "Согласование Евангелий" и др. Однако распря с иезуитами, их преследования и поддержка их позиций Людовиком XIV вынудили Арно в 1679 покинуть Францию и поселиться в Бельгии (сначала в Монсе, а затем в Брюсселе). Папа Иннокентий XI предлагал ему убежище в Риме, но Арно отказался. Он умер в изгнании, но сердце его было отправлено на родину и похоронено в загородном Пор-Рояле.
Авторитет Арно и как философа был высок, его признания в свое время добивался Лейбниц, с которым он полемизировал по вопросу о предустановленной гармонии, считая его философские размышления о Боге далекими от подлинной веры. Испытав на себе определенное влияние Декарта и будучи картезианцем в гносеологии и методологии, Арно не принимал многие положения его метафизики и прислал ему свои "Возражения" (1641, рус. пер. 1994) на его "Размышления о первой философии". Арно полагал весьма опасным для склонных к неверию людей "этот чересчур свободный прием философствования, все подвергающий сомнению" ("Четвертые возражения. Письмо, адресованное досточтимому мужу". - В кн.: Декарт Р. Соч. в 2 т., т. 2. M., 1994, с. 169). Критиковал Арно и дуализм Декарта, не соглашаясь с его утверждением о возможности чистого, т. е. бестелесного, мышления, ибо "способность мышления представляется тесно связанной с телесными органами..., нечестивые атеисты - палачи наших душ - особенно напирают на это" (там же, с. 161). Он считал некорректной в логико-философском плане трактовку Бога у Декарта и не соответствующим действительности отрицание души у животных (там же, с. 162). Что же касается души человеческой, то далеко не все в ней осознано, как об этом думал "досточтимый муж" (там же, с. 169). И вообще "догмы Декарта" опасны для религии, ее таинств и вряд ли адекватны христианскому учению - таково резюме Арно. В полемике с Мальбраншем он написал трактат "Об истинных и ложных идеях" ("Des vraies et des fausses idees", 1683), открывший многолетний спор о "видении вещей в Боге", статусе разума, природе идей и др.
Полемически заострен против схоластической логики известный учебник "Логика, или искусство мыслить" ("La logique ou Lart de penser", совместно с П. Николем, 1662, рус. пер. 1991), названный "Логикой Пор-Рояля". Философской базой его является картезианская гносеология и методология ("естественный свет" разума в дополнение к правилам силлогизма, приоритет интеллектуальной интуиции над дедукцией, аксиоматико-дедуктивный метод) и янсенистская идеология (правильное направление разума верой, приоритет морали перед абстрактной гносеологией, интерес к психологии познания). Если схоласты изощрялись в логико-грамматическом анализе и технике формальных приемов, имея в виду лишь правильное мышление, то Арно говорил о "естественной логике", задача которой состоит в определении стратегии реального процесса познания истины и анализе не только формальнологических, но и "естественных заблуждений" человека (см. гл. 20 "Софизмы самолюбия, личного интереса и страсти", написанную под влиянием Паскаля). Поэтому "Логика Пор-Рояля" излагается не в "безвоздушном пространстве чистой мысли", а в контексте духовной и культурно-исторической ситуации того времени. В развитие и дополнение картезианской методологии Арно включает в свою "Логику" 8 правил геометрического метода Паскаля из его сочинения "О геометрическом уме и об искусстве убеждать". Арно отличает этот "научный, или теоретический, метод" ("метод композиции") от "метода решения, или изобретения", Декарта. Итак, "Логика Пор-Рояля", помимо формально-логических, включает содержательные и психологические аспекты исследования процесса познания. Совместно с К. Лансло Арно написал учебник "Грамматика общая и рациональная" ("Grammaire generale et raisonnee", 1665, рус. пер. 1990, 1991). В 1667 он издал сочинение "Новые начала геометрии", в котором подвергает критике теорию определений и доказательств Евклида. Как вождь янсенистов во Франции Арно (вместе с Паскалем) сыграл главную роль в разоблачении иезуитов, породив широкое общественное движение против них, результатом чего было запрещение Ордена в 1773. Большое значение в образовании имели учебники, созданные Арно, особенно "Логика Пор-Рояля", по которой учились несколько поколений французов.
Соч.: Oeuvres completes, v. 1 - 43. Lausanne, 1777 - 81; Oeuvres philosophiques, ed. par Jules Simon. P., 1843; в рус. пер.: Грамматика общая и рациональная Пор-Рояля, пер. Н. Ю. Бокадоровой. М., 1990; Всеобщая рациональная грамматика, пер. Ю. С. Маслова. М., 1991; Логика, или искусство мыслить, пер. В. П. Гайдамака. М., 1991; 2-е изд. 1997.


© 2009-2020  lib.ltd.ua