Веб-бібліотека - головна сторінка


Аболіна Т. Г. Етика:

Предмет і завдання етики. Етика як філософська теорія моральності. Предмет етики й особливості етичних знань. Актуальні проблеми етики та їх значення для розв'язання загальнолюдських проблем. Основні етапи й напрями розвитку етики. Періодизація історії етики. Етична проблематика марксистської філософії. Основні лінії розвитку вітчизняної етичної думки. Типологізація етичної думки. Походження та історичний розвиток моралі. Значення філософсько-етичного дослідження процесу походження та розвитку моралі для духовно-морального самовизначення людини. Особливості морального життя в умовах первісно-родової общини. Історичне виділення моралі у сферу вільного вибору особистості між добром і злом...

Зубенко Л.Г. та ін. Ділові папери в менеджменті: Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. Історія розвитку діловодства. Виникнення справочинства. Актове діловодство. Приказне діловодство. Колегіальне діловодство. Виконавче діловодство. Радянське діловодство. Діловодство в Україні. Вимоги до оформлення реквізитів документа. Реквізит - елемент документа. Вимоги до тексту документів. Написання цифр та символів у ділових паперах. Загальна документація. Довідково-інформаційні документи. Розпорядчі документи. Організаційні документи. Спеціалізована документація. Документи з організації зовнішньоекономічної діяльності. Документи з господарської діяльності. Господарсько-договірні документи. Договори щодо створення нових форм господарювання...
Максимюк С.П. Педагогіка: Загальні основи педагогіки. Дидактика. Стан освіти в Україні та нові нормативні документи про її організацію і реформування. Стан освіти в Україні. Глобальна освіта й українська школа. Система освіти в Україні та її диференціація. Основні принципи організації освіти в Україні. Закон України «Про загальну середню освіту». Національна доктрина розвитку освіти (витяг). Концепція 12-річної загальноосвітньої школи (витяг). Предмет педагогіки, її становлення як науки. Методи педагогічних досліджень. Предмет педагогіки: визначення, стадії розвитку, історія формування як самостійної науки. Визначення основних понять педагогіки. Методологія педагогіки. Структура педагогічної науки, її галузі. Зв'язок педагогіки з іншими науками...
Максимюк С.П. Педагогіка: Загальні основи педагогіки. Дидактика. Стан освіти в Україні та нові нормативні документи про її організацію і реформування. Стан освіти в Україні. Глобальна освіта й українська школа. Система освіти в Україні та її диференціація. Основні принципи організації освіти в Україні. Закон України «Про загальну середню освіту». Національна доктрина розвитку освіти (витяг). Концепція 12-річної загальноосвітньої школи (витяг). Предмет педагогіки, її становлення як науки. Методи педагогічних досліджень. Предмет педагогіки: визначення, стадії розвитку, історія формування як самостійної науки. Визначення основних понять педагогіки. Методологія педагогіки. Структура педагогічної науки, її галузі. Зв'язок педагогіки з іншими науками...

АППЕРЦЕПЦИЯ

(от лат. ad - к, на и perceptio - восприятие), понятие философии и психологии, обозначающее воздействие общего содержания психич. деятельности, всего предыдущего опыта человека на его восприятие предметов и явлений. Термин "А." введён Лейбницем, к-рый обозначил им сознание( в широком смысле этого слова), а также проявление и выделение в душе элементов опыта и восприятия, обусловленное предшествующим знанием. В философии Канта понятие А. характеризует самосознание мыслящего субъекта в аспекте его априорных синтетич. функций, определяющих единство чувств. опыта. Кант различал трансцендентальную А.- единство самого познающего субъекта, к-рый с помощью рассудка конструирует (мыслит) свои объекты, и эмпирич. А.- единство, проявляющееся в продуктах познават. деятельности и осознаваемое как нечто производное от первого единства.
Дальнейшая эволюция понятия А. связана с развитием психологии. И. Ф. Гербарт считал, что всякое новое восприятие осознаётся и истолковывается на основе прежнего опыта, в зависимости от сложившихся интересов и направленности внимания. Новое знание, согласно ему, объединяется со старым под влиянием уже накопленного запаса представлений ("апперципирующей массы"), на основе чего происходит упорядочивание и понимание новой ("апперципируемой") массы представлений. Развитое Гербартом понимание А. явилось предпосылкой педагогич. учения о способах и приёмах усвоения знаний. Понятие А. получило широкое распространение в психологии благодаря работам В. Вундта, к-рый придал ему основополагающее значение и поставил в зависимость от А. все сферы психич. деятельности. В его трактовке А. объединяет различные аспекты: ясное и отчётливое осознание восприятий, деятельность внимания, синтезирующую деятельность мышления и самосознание. Совокупность этих способностей, согласно Вундту, определяет избират. характер и регуляцию поведения. В последующем развитии психологии понятие А. модифицировалось в ряд новых понятий - напр, гештальта (см. Гештальтпсихолоеия), установки и др., выражающих различные аспекты активности личности.
Совр. психология исходит из того, что прежний опыт отражается на каждом психич. процессе (от простого восприятия до сложнейших видов деятельности). Благодаря конкретному опыту личности (знаниям, умениям, традициям или привычкам) каждое новое воздействие мира приобретает особый смысл. Поэтому один и тот же объект воспринимается различно в зависимости от мировоззрения человека, его образования, проф. принадлежности, социального опыта в целом. Вместе с тем именно социальная природа человеч. психики и сознания обусловливает общность и общезначимость восприятия и понимания действительности различными людьми.