Веб-бібліотека - головна сторінка


Горлач М.І. та ін. Основи філософських знань:

Що таке філософія. основні етапи розвитку філософії. Зародження та розвиток філософських вчень. Розвиток філософських знань в Україні. Сучасна світова філософія. Проблеми онтології та гносеології. Матерія. Буття. Людина. Свідомість. Пізнання. Практика. Основи соціальної філософії. Природа та суспільство. Суспільство. Філософський аналіз. Цінності. Духовне життя суспільства. Повсякденність. Сенс і спрямованість історії. Логіка. Логіка - наука про мислення. Поняття. Судження. Основні закони логіки. Умовивід. Основи етики та естетики. Етика: предмет і значення. Мораль - соціальне явище: спосіб соціальної регуляції соціальних відносин. Функціонування моралі. Естетика: роль у житті людини та суспільства. Естетична свідомість...

АНВИТА-АБХИДХАНА

(санскр. anvitabhidhana - выражение связанного) - индийская лингвофилософская доктрина, трактующая взаимоотношение смысла слов и предложения. Разработана в мимансе. В отличие от абхихита-анааи (связывание выраженного), анвита-абхидхана не признает за изолированными словами собственных значений, подчеркивая, что предложение выражает (abhidhana) значения слов, которые уже связаны (anvita) между собой отношениями взаимного ожидания (akanks.a), смысловой (yogyatya) и временной согласованности (sammnidhi). Главным семантическим узлом предложения является глагол, обозначающий некое действие. Смысл предложения, согласно доктрине, заключен не в намерении говорящего, как считал Бхартрихари, а во внешнем действии. Анвита-абхидхана, разрабатываемая школой Прабхакара Миштры, подчеркивала первостепенную важность контекста совершаемого действия для трактовки ведийских предписаний, ссылаясь, в частности, на практику освоения языка детьми (дети понимают смысл отдельных слов только из контекста фразы, обозначающей действие). Кроме Прабхакары и его учеников анвита-абхидхана нашла поддержку у Шаликанатхи (10 в.). См. также ст. Философия языка (в Индии). Б. Г. Лысенко