Веб-бібліотека

Газін В. П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002 роки):

Світ після Другої світової війни. Основні тенденції суспільного розвитку сучасності. Країни Центральної та Південно-Східної Європи в системі тоталітаризму. Країни Балтії. Республіка Білорусь. Болгарія. Велика Британія. Іспанія. Італія. Канада. Латинська Америка. Німеччина. Країни Північної Європи. Польща. Російська Федерація. Румунія. Сполучені Штати Америки. Угорщина. Франція. Чехословаччина. Чеська Республіка. Словацька Республіка. Югославія. Республіка Хорватія. Республіка Словенія. Республіка Македонія. Республіка Боснія та Герцеговина. Міжнародні відносини...

Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Поняття й категорії стилістики. Офіційно-діловий стиль. Науковий стиль. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Норми сучасної української літературної мови. Лексичні засоби стилістики. Стилістична диференціація української лексики. Стилістичне використання багатозначності. Тропи. Стилістичні можливості омонімії. Паронімія як стилістичний засіб і як вада тексту. Використання синонімії в різних стилях мови. Стилістичне використання антонімів. Лексика іншомовного походження в стилістичному плані. Номінативні та стилістичні функції неологізмів. Застаріла лексика зі стилістичного погляду. Терміни в різних стилях мови. Мовні й стилістичні функції професіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів...

АНТРОПОЛОГИЗМ

(от греч. anthropos - человек, logos - слово, понятие, учение) - основополагающая черта некоторых филос. концепций, сводящих все проблемы философии к проблемам человека. Впервые этот принцип был сформулирован И. Кантом, когда он три известных вопроса философии свел к четвертому, с его т.зр. основополагающему: "Что такое человек? В учении Л. Фейербаха человек - единственный, универсальный и высший предмет философии. Антропологический принцип - исходная точка философии Н.Г. Чернышевского, последователя Фейербаха. А. был реакцией на схоластическое конструирование метафизических сущностей типа субстанции или абсолютного духа. Сведение философии к деятельности человека, к живому пониманию, к опыту человеческого сознания значительно способствовало развитию филос. мысли. И в то же время в философии всегда шла борьба между А. и попытками его преодоления. С одной стороны, сохранялось стремление утвердить центральное положение философской антропологии среди др. областей философии, а с другой - противники антропологии снова и снова указывали на то, что человек вовсе не есть центр Вселенной, что он не "господин сущего. В 20 в. антропологический принцип все более обнаруживает свою недостаточность, становится тормозом развития философии. Он привел, по словам М. Фуко, к тому, что философия погружается в новый сон, но уже не догматизма, а антропологии. Для понимания сущности человека необходим анализ метафизических оснований его существования, анализ, недоступный сегодняшней антропологии (М. Хайдег-гер), необходим выход за пределы человека как продукта Культуры Нового времени (Фуко).
О Фейербах Л. Избр. философские произв.: В 2 т. М., 1955; Фуко М. Слова и веши. СПб., 1994; Хайдеггер М. Кант и проблемы метафизики. М., 1997.


© 2009-2020  lib.ltd.ua