Веб-бібліотека - головна сторінка


Світова вища освіта. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів / За заг. ред. проф. Г. В. Щокіна:

Проблеми і тенденції змін світової освіти й Україна. Як і чому змінюється світова освіта. Тенденції змін європейської школи і світові стандарти середньої освіти. Кілька загальних тенденцій змін європейської і світової школи. До проблеми освітніх стандартів і визнання шкільних атестатів. Найхарактерніші тенденції розвитку закордонної вищої освіти (системні процеси). Темп і межі розширення масштабів. Тенденція подовження обов'язкової освіти після школи. Тенденція урізноманітнення закладів вищої освіти. Тенденція розширення завдань закладів вищої освіти. Створення і розвиток нових університетів та інших ВЗО...

Калакура Я.С. Архівознавство: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкти і методи архівознавства. Джерельна база та історіографія архівознавства. Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. - 1-а половина 17 ст.). Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика. Архіви судових установ. Магістратські архіви. Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина 17-18 ст.). Український державний архів 17 ст...

АНТРОПОЛОГИЗМ

филос. концепция, представители к-рой усматривают в понятии "человек" осн. мировоззренч. категорию и утверждают, что только исходя из неё и можно разработать систему представлений о природе, обществе и мышлении. Сторонники А. отстаивают либо материалистич., либо идеалистич. взгляды. Наиболее значит. представителями материалистич. А. были Гельвеции, Фейербах и Чернышевский. Ввёл и обосновал антропологич. принцип в философии Фейербах. Категория "человек" была выдвинута им как антитеза "идеи" и "духа" - понятий, в к-рых резюмировался господствовавший в тот период объективный идеализм. Начиная со 2-й пол. 19 в. развиваются идеалистич. варианты А. (Ф. Ницше, В. Дильтей, Г. Зиммель). Наиболее полное обоснование совр. идеалистич. филос. антропологии было дано М. Шелером. Её приверженцы (А. Гелен и др.), а также близкие им по духу философы-экзистенциалисты выдвигают категорию "человек" в качестве антитезы понятий "общество" и "природа".
Несостоятельность А. проявляется прежде всего в абстрактном и одностороннем понимании самого человека, в неумении учесть особенности его жизнедеятельности как обществ. существа. А. означает идеализм в понимании общества, сведение объективных социальных отношений между людьми к идеалистически понятым связям между "Я" и "Ты". Как методологич. принцип А. получил распространение в немарксистской социологии, этике, эстетике. См. также ст. Философская антропология и лит. к ней.